Навіщо нам сни. Що розповідає мозок, коли ми спимо

Усе своє життя я вивчаю людський мозок. У мене два наукові ступені — з медицини (MD) і нейробіології (PhD). Як нейрохірург і нейробіолог, я оперую пацієнтів, хворих на рак та інші захворювання, а також очолюю дослідницьку лабораторію. Неможливо стільки часу присвячувати вивченню й лікуванню мозку, не захоплюючись ним. Що більше я дізнаюся, то сильніше він мене зачаровує.

Зі своїми мільярдами нейронів і трильйонами зв’язків між ними, мозок надзвичайно складний. Але особисто мене найбільше полонить одна властивість людського розуму — сновидіння. Уже багато років я намагаюся знайти відповіді на сутнісні запитання: чому ми бачимо сни? Як ми їх бачимо? І, чи не найголовніше, що вони означають? І я такий не один.

Сновидіння завжди були джерелом загадок і таємниць. Віками вони цікавили мислителів — від стародавніх єгиптян і Арістотеля, до Чарльза Дікенса й Маї Енджелоу, від режисера Крістофера Нолана й активіста Нельсона Мандели до вбитого бруклінського репера Notorious B.I.G. Вони надихають на прориви у винахідництві й мистецтві, медицині й психології, релігії та філософії. Їх вважали передвістям, посланням від богів і підсвідомості, від душі й власного «я», від ангелів і демонів. Вони змінили перебіг життя окремих людей і світу загалом, спонукаючи освідчитися або ж укласти ділові угоди, надихаючи на написання пісень і наукові відкриття, спричиняючи військові вторгнення й психічні розлади.

Сни захоплю ють, лякають, збуджують і надихають, бо вони водночас і реалістичні, й сюрреалістичні. Ми одночасно і творці своїх сновидінь, і їхні безпорадні учасники. Сни народжуються у нашій голові, але чомусь здаються чимось відокремленим від нас, немов зняті вдома фільми, що не підкоряються законам часу чи природи — дуже особисті, але максимально вільні й неконтрольовані.

Британський поет, лорд Байрон, писав:

[...] В сну є власний світ,

Безмежний обшир дійсності хисткої.

У розвитку своєму дишуть сни,

Приносять сльози, муки й раювання.

На мислі наші гніт кладуть вони

І денних клопотів тягар уймають 1.

Зважаючи на фрагментарну й нелогічну природу снів, трохи важко зрозуміти, як уявні сльози, муки й щастя зі сновидінь можуть щось про нас розповісти. А втім, вони поступово вимальовують чітку картину нашого бачення самих себе й навколишнього світу. Вони проливають світло на наш характер, інтереси і найпотаємніші турботи. Отож ми — це наші сни, а наші сни — це ми.

Хоча процес створення сновидінь і може здатися таємничим, їхнє джерело добре відоме. Головний мозок пульсує електричними імпульсами, а хвилі струму розходяться ним кожнісіньку мить нашого життя. Сни — це продукт нормальної електрофізіології мозку та надзвичайної трансформації, що відбувається у ньому щоночі під час сну, відповідно до циркадних ритмів — циклів чергування дня і ночі — яким підпорядковується усе живе.

Не варто нехтувати сновидіннями тільки тому, що ми бачимо їх уві сні, чи бо їм бракує логіки. Сни — це окрема ф орма мислення. Саме той факт, що вони не підпорядковуються жодним правилам, нормам і законам логіки, надає їм потенціал для трансформації. В основі значних проривів у мистецтві, дизайні й моді лежить той тип дивергентного мислення, який автоматично «вмикається» під час сновидінь. А завдяки культурі, мові й креативності люди змогли досягнути куди більшого, ніж було закладено фізичною еволюцією. Сновидіння — це основа всіх цих процесів.