Непрохані поради для вбивць від Віри Вон

Розділ 1

ВІРА

Віра Вон Джуджу (60 років) — свиня, хоча насправді мала б народитися півнем. Ми, звичайно, говоримо про китайський гороскоп. Поза тим вона людина і жінка, красно дякуємо, тільки де там до неї тим півням. Щоранку рівно о четвертій тридцять Вірині повіки різко розчахуються, ніби хтось ролети підняв. Після того верхня половина її тіла підіймається від матраца — Віра не з тих, хто ліниво викочується з ліжка, хоча треба визнати, що, коли вона сідає, у неї клацає і цокає зо пів десятка суглобів. Вона із задоволенням звішує ноги в пухнастих шкарпетках і відразу намацує капці, які напередодні з військовою точністю поставила біля ліжка. Тут вона на хвильку зупиняється й відправляє синові нагадування, що він так усе життя проспить, а мусив би встати і взятися до роботи раніше за неї. Урешті, він — молодий, йому треба завойовувати світ. Віра вважає, що пізно встають лише малі діти та європейці.

Швидко вмившись, Віра вдягає свій ранковий кос­тюм — сорочку з таким великим логотипом Ральфа Лорена, що закриває цілу ліву грудь (ну гаразд, унаслідок дії часу і сили земного тяжіння логотип закриває тільки верхню половину груді) та спортивні штани. Вона натягає й поправляє накладні рукави, щоб між ними й сорочкою не визирало ні сантиметра шкіри. Багато років тому, коли Віра ще була сміливою дівчиною, вона ніколи не поправляла рукавів і часто мала засмаглу смужку на передпліччі. Але то були, очевидно, дні шаленств, коли вона жила за крок від прірви й бездумно ризикувала.

Натягнувши рукави, Віра киває своєму відображенню й марширує на кухню, де випиває пів літра води кімнатної температури (вона вважає, що холодна вода заморожує жир в артеріях і призводить до серцевих захворювань). При дверях Віра взуває ортопедичні кросівки, надягає сонячні окуляри в роговій оправі й урешті останній, хоча, можливо, найважливіший предмет гардеробу — гігантський козирок, завдяки якому до її шкіри не дотягнеться жоден підступний сонячний промінь, який викликає ластовиння та зморшки. А тоді Віра виходить у світ, не озираючись.

І все це — без допомоги будильника. Вірі справді треба було народитися півнем, тільки ніякий вона не півень, а свиня, і, можливо, саме тому вляпується у клопіт.

За китайським гороскопом, свині старанні та співчутливі: це до них слід дзвонити, якщо знадобиться щира порада. На жаль, мало хто дзвонить Вірі по щирі чи навіть нещирі поради. Та єдина особа, яка мусила б весь час просити порад — її рідний син Тілберт, — не дзвонить ніколи. Віра не розуміє чому. Коли батьки ще були живі, вона часто зверталася до них по пораду, навіть коли її не потребувала, бо, на відміну від сина, росла шаноб­ливою дитиною і знала, що від таких прохань батьки почуваються потрібними. Ну, байдуже. Віра сумлінна мати й обдаровує Тіллі порадами на всі випадки життя. Її попередні повідомлення звучали так.

Відправлено сьогодні о 4:31:

Тіллі, не спиш? Уже 4:31, дуже пізно. Я в твоєму віку прокидаюся щоранок о четвертій і готую сніданок А Ґону й А Ма1. Цілай2! Лови день! Carpe diem! З любов’ю, мама.

Відправлено вчора о 19:45:

Тіллі, я бачу, що одна дівчинка (@NotChloeBennet) лайкнула ДВА твої відео в тіктоку! Це значить, що ти їй подобаєшся. Я перевіряю її профіль — вона забагато випинає губки, але, думаю, з неї вийде добра дружина. На минулий тиждень вона ходила на манікюр з мамою, а отже, шанує свої дочірні обов’язки. Можливо, тобі треба підкотити до неї в ДМ і написати «пані, ну ви ?». З любов’ю, мама.

Віра особливо пишалася фразою «пані, ну ви ?». Вона старається не відставати від трендів і не вірить у те, що старі не можуть іти в ногу з часом.

Щоразу, як вона натрапляє на якийсь незрозумілий вислів, то гуглить його й виписує значення в маленький записничок.

Відправлено вчора о 17:01:

Тіллі, вже п’ята — сподіваюся, ти повечеряв. Твій дядько Лінь кожен дня вечеря о сьомій і не дожив навіть до тридцять. Тож краще повечеряй зараз. З любов’ю, мама.

Цього разу Віра таки отримала відповідь.

Тіллі: Дядько Лінь помер, бо його збив автобус. І я тобі сто разів казав не називати мене Тіллі. Мене звати Берт.