Передмова до українського видання
У сучасному світі процвітання держави та людини тісно пов’язане з економічними показниками. Економічне благополуччя, хоч і не єдина міра успіху, але його заведено вважати невіддільним аспектом процвітання. Принципи вільного ринку, підприємницької ініціативи та інновацій лежать в основі економічного зростання та стабільності всіх сучасних успішних держав.
Автори пропонують звернути увагу: жодна країна не досягла процвітання суто завдяки своїм міністерствам економіки або політикам. Це пов’язано з тим, що практично завжди політики країн, що розвиваються, просто намагаються трансплантувати копії чинних в успішних країнах інститутів у країни, що розвиваються, не зважаючи на їхню ревалентність в іншому середовищі. Ми це бачимо повсюдно, таким чином щоразу з’являються нові чарівні «пігулки», які повинні допомогти, але раз за разом вони зазнають невдачі. Культура країн, що розвиваються, відкидає ці інститути, і вони зазнають краху. В різних куточках світу ми бачимо, як створюють клони «успішних» інститутів, які повинні боротися з корупцією, побудувати інфраструктуру, підняти рівень освіти та медицини. У ці проєкти інвестують трильйони доларів, і, на жаль, дуже рідко вони бувають вдалими і призводять країни до процвітання. Водночас справжніми двигунами процвітання є підприємці та інноватори, які створюють цінності, робочі місця та покращують життя людей щодня, і саме їм присвятили свою роботу Клейтон Крістенсен, Ефоса Оджомо та Карен Діллон.
Ця книжка визнаного світового експерта в галузі інновацій та підприємництва Клейтона Крістенсена стає особливо актуальною в контексті післявоєнного відновлення України, якого ми з нетерпінням чекаємо. Автор детально розглядає три типи інновацій, з якими ми зіштовхуємося щодня, це підтримувальні інновації, інновації, які підвищують ефективність, та ринкотворчі інновації. Особливу увагу Крістенсен приділяє останньому типу, бачачи в ньому ключ до довгострокового та стабільного економічного зростання націй. Ґрунтуючись на глибокій історичній експертизі та використовуючи власну теорію, автор аналізує величезну кількість кейсів і показує, як інновації, які створюють ринки, створюють робочі місця, задовольняють попит, якого досі не існувало, горизонтально розподіляють прибуток та є джерелом процвітання та стабільного зростання. У книжці розглянуто феномени, як-от швейна машинка «Зінґер», автомобіль «Кіа» і електроніка «Соні» й багато інших, і всі вони допомагають сповна зрозуміти теорію автора. У сучасній Україні таким прикладом, без сумніву, можуть бути дрони FPV. Пропоную подумати над цим прикладом, він не менш яскраво демонструє силу теорії авторів, ніж інші приклади.
Ця книжка з’являється в Україні під час людожерської агресії рф проти нашої країни, і, незважаючи на невизначеність тривалості воєнного стану, всередині кожного з нас живе надія на мир і початок відновлення України. Мені б дуже хотілося, щоб кожен, хто братиме участь у цьому процесі, а особливо українські підприємці, ознайомилися з ідеями цієї книжки. Вона також буде корисною для публічних управлінців та політиків, допомагаючи їм краще розуміти закони ринку та парадокс процвітання, який, на переконання авторів, відбувається всередині країни, а не приходить ззовні.
Микола Вікнянський, підприємець, випускник Києво-Могилянської бізнес-школи, меценат
Передмова
На початку 1970-х я як мормонський місіонер прожив два роки в Південній Кореї — на той час одній із найбідніших країн Азії. Саме там на власні очі бачив згубні наслідки злиднів: я втрачав друзів через хвороби, яким можна було запобігти, бачив родини, які щодня мусили обирати між тим, щоби прогодувати сім’ю, дати дітям освіту чи підтримати старше покоління. Страждання були складовою їхнього життя. Я так перейнявся ситуацією, що, коли отримав стипендію Родса на навчання в Оксфорді, вирішив вивчати економічний розвиток, зосередившись на Південній Кореї. Сподівався, що згодом обійму посаду у Світовому банку і спробую допомогти залагодити проблеми, з якими зіткнувся в Південній Кореї. Однак саме того року, коли я хотів улаштуватися до Світового банку, установа перестала брати на роботу американців. Тож нагода відпала. За примхою долі я опинився в Гарварді, де вивчав бізнес. Але невідступні спомини про злиденну країну не покидали мене.