Рідний край.

Я йшов до школи Слова Валентина Бичко Музика Степана Козака

Весело

Я йшов до школи перший раз,

Я йшов до школи в перший клас,

За мною мчали горобці:

Цві-рі-лінь-ці… Цві-рі-лінь-ці… Двічі

За мною гналось навмання

Моє маленьке цуценя.

І по шляху за мною вскач

Котився мій новенький м’яч. Двічі

Ввійшов я в клас і всіх забув,

Як тільки вчителя почув.

А потім книжку я розкрив

І в ній побачив горобців. Двічі

Біжить за хлопцем навмання

Моє маленьке цуценя.

А ще сторінка далі – ач,–

Стрибає мій новенький м’яч. Двічі

Вересень Слова Іванни Савицької Музика Степана Козака

Літній жар уже погас,

Вересень прийшов до нас,

Взяв палітру, пензель взяв,

Малювати листя став.

Малювати листя став. Двічі

Вмить листочки багряніють,

Бронзовіють і жовтіють,

Золотиться луг і сад,

Червоніє виноград.

Червоніє виноград. Двічі

Просить яблучко зелене:

— Дай же фарби і на мене!

Каже сливка: — Пам’ятай

І мені хоч трішки дай.

І мені хоч трішки дай. Двічі

Я жовтіти скоро мушу,

Дай же фарби, дай на грушу.

— На ожини, на опеньки

Дай, маляре, хоч дві жменьки.

Дай, маляре, хоч дві жменьки. Двічі

Знов в городі біля тину

Диня наставляє спину,

І сміється там до всіх

Золотий, твердий горіх.

Золотий, твердий горіх. Двічі

А маляр наш не дармує,

Тут малює, там малює,

Слимакові, що надліз,

Фарба капнула на ніс.

Фарба капнула на ніс. Двічі

До школи Слова ІванниСавицької Музика Степана Козака

Проминуло тепле літо,

Проминув дозвілля час.

Вже забавам всім доволі,

Треба знов вклонитись школі,

Ось вона чекає нас.

Все відновлене, чистеньке,

Стіни світяться, мов сніг,

А долівки аж сіяють,

Мов би просять, мов благають:

— Обтирайте порох з ніг…

Вже книжок новеньких стоси

Нас чекає повен ряд.

Вчитель уважати просить,

В клас весело з нами входить,

Починати працю рад.

Восьма б’є якраз година,

Разом всі встають з-за парт,

З Богом хай минає днина.

— Во ім’я Отця і Сина,—

Вдалі мовкне десь дзвінок…

Я чую пісню Слова Дмитра Загула Музика народна

Спокійно, мелодійно

Я чую пісню — мов крізь сон

Далекий Черемош гуркоче.

Мені вчувається щоночі

Той шелест листя, шум сосон.

І щось тій пісні в унісон

Так ніжно в серці зашепоче…

Я чую пісню – мов крізь сон

Далекий Черемош гуркоче.

То спів засмучених флояр,

То стогін журної трембіти,

Зашелестять шовкові квіти,

І з серця скотиться тягар.

Туди, де скелі аж до хмар,

Хотів би соколом летіти,

Де спів засмучених флояр,

Де стогін журної трембіти.

Перша вчителька Слова Георгія Петрука-Попика Музика Степана Козака Стримано Сонце водить вересень У шкільнім дворі. Ти всміхнулась весело Милій дітворі. Оченята сірії, Карі й голубі Глянули й повірили Сонцю і тобі. Приспів: Неначе сизі журавлята, Першокласники малі. Треба вчити їх крилато, Щоб росли, мов журавлі. Треба мрії розгадати Гордих, радісних, сумних…

Перша вчителька, як мати,

Як журавочка для них.

Є свій дім у кожного,

Є своя рідня.

Не на тебе схожі всі,

А твоя сім’я.

За шкільною партою

Ти – зоря їх знань.

В кожного з них мама є,

Ти ж для всіх одна.

Приспів.

Хоч до травня з осені –

Через січень шлях,

Та стають дорослими

Діти на очах.

Полетять Вкраїною,

Мов за птахом птах,

Злинуть журавлиною

Піснею в літах.

Приспів.

Вже лунає вітру свист Слова Миколи Матвіїва-Мельника Музика Степана Козака

Співуче, помірно