Завантажити застосунок

Тіль Ойлепшпігель

Тіль Ойлепшпігель

Тіль Ойлепшпігель — Германн Боте

Видавництво: Видавництво «Богдан»
Автор: Германн Боте
Жанр: Зарубіжна класика
Де читати: У застосунку Наша Книга — детальніше
ISBN: 978-966-10-8378-2
  • 90.00 грн


Опис

Середньовічна література подивовує нас якоюсь відчайдушною відвертістю, простакуватим мудруванням, грубим, аж подекуди непристойним, гумором… Ця книжка — зріз тогочасного суспільства, де, лише блазнюючи, можна було й сказати правду, й добитися справедливості.

Про видання

Вікові обмеження
9+
Мова
Українська
Мова оригіналу
Німецька
Рівень складності
Складний
Рік написання
1510
Опубліковано
2017
Обсяг
≈ 59 000 слів
Час читання
≈ 5 год 30 хв
Формат
Електронна книга

Зазирнути в книгу

Уривок

Від перекладача

Спочатку був Ойленшпіґель

Читацькому загалові ця постать більше відома під іменем Тіля Уленшпіґеля. Написав про цього крутія, а потім народного героя Шарль де Костер, назвавши книгу «Легенда про Тіля Уленшпіґеля». От таким його і знають: спочатку баламутом, а потім пристрасним борцем, романтично закоханим у чарівну Нелле та з вірним другом Ламме Ґудзаком. Проте чому ж цей славетний герой став нараз Тілем Ойленшпіґелем? Якщо направду, то це один із варіантів перекладу його імені з німецької, данської, голландської і фламандської. А ще варто сказати, що перекладач «Книги веселих, а інколи не дуже, проте завше повчальних історій життя та смерті веселуна і крутія Тіля Ойленшпіґеля» зумисне вибрав інше прізвище для нашого героя. Надто вже Ойленшпіґель Германа Боте відрізнявся від Уленшпіґеля Шарля де Костера.

Герман Боте, який народився близько 1450 року в Брауншвайґу й помер там само близько 1520 року, був письменником, середньовічним хроністом і сатириком. Він став, так би мовити, «батьком» Ойленшпіґеля. Загалом Ойленшпіґель Германа Боте, так само, як і Уленшпіґель Шарля де Костера, також герой, і люди його люблять; не всі, звичайно, а лише ті, котрі не стали жертвами його вивертів та жартів, проте нічого не скажеш: герой, і напис на його могилі це засвідчує. Та й той факт, що історії про нього оповідали як у Німеччині, так і у Фландрії, Голландії та Данії свідчать самі за себе. Звичайно, у Шарля де Костера Тіль теж незлобивий, одначе він борець, у тому числі з несправедливістю.

А от наш Ойленшпіґель таким не є абсолютно, й у нього дещо інше прагнення до свободи, ніж у героя твору Шарля де Костера. Повірте, Ойленшпіґель не менше свободолюбивий аніж Уленшпіґель, проте він — ніби зітканий із протиріч. Справді вітрогон і мастак на витівки, його вміння клеїти дурня, ловити на слові, а ще пацифізм настільки щирі, що мимоволі пригадується наївно-простодушний Швейк Ярослава Гашека, а вмінням видурювати гроші наш Ойленшпіґель є очевидним взірцем для Остапа Бендера І. Ільфа та Є. Петрова. Водночас Ойленшпіґель позбавлений жадоби і ненависті. Грошики він видурює і відразу ж пускає на вітер, вони для нього — просто засіб жити як хочеться, жити вільно. Тобто у своєму ставленні до багатства Тіль абсолютно незалежний від нього. Ойленшпіґель — ідеал вільної людини, вільної від будь-яких зобов’язань і важкої буденної праці. Натура надзвичайно різнобічно талановита, проте водночас — це особистість, яка катастрофічно не бажає працювати. І це не те, щоби бути експлуатованим та гнути спину на пана, ні, Ойленшпіґель, так би мовити, «активний» лінюх. Звичайно, він не ідеальний. У цьому, власне, і є його відмінність від «штамповано-взірцевих» героїв сьогодення та минулих часів. Також у цьому, власне, і приваба героя, він не взірець для рівняння, Тіль — дзеркало, в якому ми бачимо те, чим наділені самі. А ще любить Ойленшпіґель славу, однак він на диво не пихатий, і смачно поїсти та добряче випити охочий, але живе за принципом: «Я їм, щоб жити, а не навпаки: живу, щоб їсти». До того ж, як відомо, палиця має два кінці, й за свою свободу Ойленшпіґелеві доводиться платити високу ціну. Хоча його багато хто любить, він усе життя залишається самотнім, а під кінець його земного шляху складається враження, що ця хвора, немічна і саркастична людина цілком розчарувалась у пошуках. Загалом важко сказати, чи зміг би Тіль повторити славну фразу Григорія Сковороди: «Світ ловив мене, але не впіймав».

Зміст

  • Спочатку був Ойленшпіґель
  • Оповідка перша
  • Оповідка друга
  • Оповідка третя
  • Оповідка четверта
  • Оповідка п’ята
  • Оповідка шоста
  • Оповідка сьома
  • Оповідка восьма
  • Оповідка дев’ята
  • Оповідка десята
  • Оповідь одинадцята
  • Оповідка дванадцята
  • Оповідка тринадцята
  • Оповідка чотирнадцята
  • Оповідка п’ятнадцята
  • Оповідка шістнадцята
  • Оповідка сімнадцята
  • Оповідка вісімнадцята
  • Оповідка дев’ятнадцята
  • Оповідка двадцята
  • Оповідка двадцять перша
  • Оповідка двадцять друга
  • Оповідка двадцять третя
  • Оповідка двадцять четверта
  • Оповідка двадцять п’ята
  • Оповідка двадцять шоста
  • Оповідка двадцять сьома
  • Оповідка двадцять восьма
  • Оповідка двадцять дев’ята
  • Оповідка тридцята
  • Оповідка тридцять перша
  • Оповідка тридцять друга
  • Оповідка тридцять третя
  • Оповідка тридцять четверта
  • Оповідка тридцять п’ята
  • Оповідка тридцять шоста
  • Оповідка тридцять сьома
  • Оповідка тридцять восьма
  • Оповідка тридцять дев’ята
  • Оповідка сорокова
  • Оповідка сорок перша
  • Оповідка сорок друга
  • Оповідка сорок третя
  • Оповідка сорок четверта
  • Оповідка сорок п’ята
  • Оповідка сорок шоста
  • Оповідка сорок сьома
  • Оповідка сорок восьма
  • Оповідка сорок дев’ята
  • Оповідка п’ятдесята
  • Оповідка п’ятдесят перша
  • Оповідка п’ятдесят друга
  • Оповідка п’ятдесят третя
  • Оповідка п’ятдесят четверта
  • Оповідка п’ятдесят п’ята
  • Оповідка п’ятдесят шоста
  • Оповідка п’ятдесят сьома
  • Оповідка п’ятдесят восьма
  • Оповідка п’ятдесят дев’ята
  • Оповідка шістдесята
  • Оповідка шістдесят перша
  • Оповідка шістдесят друга
  • Оповідка шістдесят третя
  • Оповідка шістдесят четверта
  • Оповідка шістдесят п’ята
  • Оповідка шістдесят шоста
  • Оповідка шістдесят сьома
  • Оповідка шістдесят восьма
  • Оповідка шістдесят дев’ята
  • Оповідка сімдесята
  • Оповідка сімдесят перша
  • Оповідка сімдесят друга
  • Оповідка сімдесят третя
  • Оповідка сімдесят четверта
  • Оповідка сімдесят п’ята
  • Оповідка сімдесят шоста
  • Оповідка сімдесят сьома
  • Оповідка сімдесят восьма
  • Оповідка сімдесят дев’ята
  • Оповідка вісімдесята
  • Оповідка вісімдесят перша
  • Оповідка вісімдесят друга
  • Оповідка вісімдесят третя
  • Оповідка вісімдесят четверта
  • Оповідка вісімдесят п’ята
  • Оповідка вісімдесят шоста
  • Оповідка вісімдесят сьома
  • Оповідка вісімдесят восьма
  • Оповідка вісімдесят дев’ята
  • Оповідка дев’яноста
  • Оповідка дев’яносто перша
  • Оповідка дев’яносто друга
  • Оповідка дев’яносто третя
  • Оповідка дев’яносто четверта
  • Оповідка дев’яносто п’ята
  • Оповідка дев’яносто шоста

Про твір і автора

Для кого ця книга

  • читачам середньовічної літератури;
  • любителям грубуватого народного гумору;
  • дітям від дев'яти років і дорослим.

Чому варто прочитати

  • книжка про народного героя, чия шахрайська кар'єра веде його багатьма містами Священної Римської імперії;
  • середньовічна література подивовує відчайдушною відвертістю, простакуватим мудруванням і грубим, аж подекуди непристойним, гумором;
  • це зріз тогочасного суспільства, де лише блазнюючи можна було сказати правду й домогтися справедливості;
  • ≈ 59 000 слів — п'ять з половиною годин читання.
ГБ
Германн Боте

Історія написання

Тіль Ойлепшпігель — герой європейської оповідної традиції. Найдавніша відома публікація про нього — німецька народна книжка, надрукована близько 1510 року; фрагментарно збереглося перше видання близько 1510–1512 років. Проте коріння образу шукають у давнішому середньонижньонімецькому фольклорі, а сам персонаж, імовірно, мав історичного прототипа. За текстом Ойлепшпігель родом із герцогства Брауншвейг-Люнебург.

Де читати книгу

У застосунку

Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.

Часті питання

Коли з'явилася книжка?
Найдавніша відома публікація — німецька народна книжка близько 1510 року.
Тіль — вигаданий персонаж?
Він герой європейської оповідної традиції; дослідники припускають, що образ міг спиратися на історичну особу.
Чому гумор такий грубий?
Це середньовічна книжка: за словами видавця, тоді «лише блазнюючи, можна було й сказати правду, й добитися справедливості».

Написати відгук

будь Ласка авторизуйтесь або створити обліковий запис перед тим як написати відгук
Раніше ви переглядали
Смерть — діло самотнє: роман
Лише в застосунку

Рей Бредбері

Смерть — діло самотнє: роман

199.00 грн
Будинок психопата
Лише в застосунку

Роберт Блох

Будинок психопата

165.00 грн
Білий вовк : трилогія. Кн. ІІ
Лише в застосунку

Ірена Светек

Білий вовк : трилогія. Кн. ІІ

269.00 грн
На незабудь
Лише в застосунку

Оксана Іваненко

На незабудь

599.00 грн
Застосунок «Наша Книга» — зручніше читати з телефона Відкрити