ВСТУП
ЮНАК: Я хочу тебе перепитати: ти віриш, що світ загалом — це просте місце?
ФІЛОСОФ: Так, цей світ — напрочуд простий, як і саме життя.
ЮНАК: Це твій ідеалістичний аргумент чи дієва теорія? Ти ж стверджуєш, що будь-які наші життєві проблеми також прості?
ФІЛОСОФ: Так, звісно.
ЮНАК: Що ж, тоді дозволь мені пояснити, чому я прийшов до тебе. Спершу я хочу досхочу подискутувати з тобою, а потім, якщо можливо, переконати тебе зректися цієї теорії.
ФІЛОСОФ: Ха-ха.
ЮНАК: Я наслуханий про твою репутацію. Кажуть, тут живе ексцентричний філософ, чиї вчення та аргументи важко ігнорувати, зокрема уявлення про те, що люди можуть змінюватися, світ простий і кожен може бути щасливим. Ось що я чув. Проте вважаю таке уявлення абсолютно неприйнятним, тому хотів би впевнитися. Якщо з’ясую, що ти говориш нісенітницю, то вкажу на неї, а потім виправлю… Це тебе роздратує?
ФІЛОСОФ: Ні, я тільки радий такій нагоді. Давно сподівався вислухати такого юнака, як ти, та якомога більше від нього навчитися.
ЮНАК: Дякую. Я не планую одразу відкидати твої погляди. Спершу їх обміркую, а потім розгляну нові можливості. «Світ — напрочуд простий, як і саме життя» — якщо в цій тезі є частка правди, то хіба стосовно життя дитини. Діти не мають жодних обов’язків, як-от сплачувати податки чи ходити на роботу. Батьки й суспільство захищають їх, тож діти можуть жити безтурботно. Вони можуть фантазувати про своє майбутнє і робити все що хочуть. Не змушені співдіяти з суворою реальністю, бо наче живуть із зав’язаними очима. Для дітей світ простий. Однак дитина дорослішає і світ розкриває свою справжню природу. Невдовзі дитина дізнається, як влаштовано світ і що їй дозволено в ньому робити. Її світогляд зміниться. Незмога — от і все, що дитина побачить. Кінець романтичним поглядам, на зміну яким прийде жорсткий реалізм.
ФІЛОСОФ: Розумію. Це цікава думка.
ЮНАК: Але це ще не все. Коли дитина виросте, то заплутається в різних складних стосунках з людьми, а також на неї покладатимуть усілякі обов’язки. Таким стане її життя на роботі й удома, і в будь-якій ролі, яку людина виконуватиме в громадському житті. Безумовно, вона почне усвідомлювати різні проблеми в суспільстві, яких не могла осягнути дитиною, зокрема дискримінацію, війну й нерівність, і не зможе їх ігнорувати. Чи я помиляюся?
ФІЛОСОФ: Як на мене, це чудові міркування. Прошу, продовжуй.
ЮНАК: Якби ми жили в часи, коли ще панувала релігія, ідея спасіння мала би шанс, тому що божественні вчення були для людей дуже важливими. Потрібно було лише підкорятися їм, не дуже над чимось розмірковуючи. Але релігія втратила свою силу, і тепер не існує справжньої віри в Бога. Не маючи на що опиратися, люди сповнюються тривогою і ваганнями. Кожен живе для себе — таке сучасне суспільство. Тож скажи, будь ласка, з огляду на ці реалії, чи ти й надалі стверджуєш, що світ простий?
ФІЛОСОФ: Моя думка не змінилася. Світ — простий, як і життя.
ЮНАК: Чому? Адже кожен може переконатися, що світ — це хаотична маса протиріч.
ФІЛОСОФ: Це не тому, що світ складний. Це тому що ти робиш його складним.
ЮНАК: Я?
ФІЛОСОФ: Ніхто з нас не живе в об’єктивному світі. Навпаки, ми живемо в суб’єктивному світі, який самі наділяємо сенсами. Світ, який бачиш ти, відрізняється від того, яким його бачу я, і неможливо розділити цей погляд з кимось іще.
ЮНАК: Як це неможливо? Ми ж із тобою живемо в одній країні в один час і бачимо одні й ті самі речі?
ФІЛОСОФ: Ти досить юний, як на мене. Та чи доводилося тобі пити свіжу воду з криниці?
ЮНАК: Криничну воду? Дуже давно. Біля будинку моєї бабусі в селі була криниця. Пам’ятаю, як спекотного літнього дня я насолоджувався свіжою холодною водою.
ФІЛОСОФ: Можливо, тобі відомо, що кринична вода цілорічно має майже однакову температуру: близько 18 градусів. Це об’єктивне число, однакове для всіх, хто його вимірює. Але коли ти питимеш воду влітку, вона здаватиметься прохолодною, а коли взимку — теплою. Хоча це та сама вода, сталої температури, та наше відчуття залежить від пори року.
ЮНАК: Отже, це ілюзія, яку спричиняє зміна довкілля.
ФІЛОСОФ: Ні, це не ілюзія. Бачиш, для тебе в ту мить прохолода чи теплота криничної води — незаперечний факт. Ось що означає жити у своєму суб’єктивному світі. Від власної суб’єктивності нікуди не дінешся. Наразі світ здається тобі складним і загадковим, але якщо ти змінишся, світ стане простішим. Питання не в тому, який світ. Питання в тобі.
