| Видавництво: | Видавництво «Богдан» |
| Автор: | Олександр Мокровольський |
| Жанр: | Поезія |
| Де читати: | У застосунку Наша Книга — детальніше |
| ISBN: | 978-966-10-8818-3 |
Цю книгу не можна завантажити — вона доступна для читання лише в нашому мобільному застосунку.
Застосунок доступний на Android та iOS.
Поетична сатира на сучасну РФ з її брутальним нападом на незалежну Україну; філософська лірика. Збірка сонетів, переважно класичного типу. Назва перегукується з типовою на Заході назвою судового процесу, наприклад: СМІТ проти СІМОНСА, а також із назвою відомого художнього твору: Україна НА ПОЗВАХ З МОСКВОЮ. Автор зазначає: попри заявлену заголовком начебто цілковито політичну спрямованість циклу, має він куди ширший діапазон значень — ба навіть несе деяку поліфонічність загального звучання. Він гадає, що будь-яка гармонія, навіть пейзажно-пасторальна, досить добре протистоїть імперсько-деспотичній ідеї. Аби політика не муляла, аби не косила тисячі й мільйони життів, їй потрібне благотворне підґрунтя — якому вона, політика, була б підвладна.
Від Автора
Зазначу відразу: попри заявлену заголовком начебто цілковито політичну спрямованість циклу, має він куди ширший діапазон значень — ба навіть несе деяку поліфонічність загального звучання. Гадаю, що будь-яка гармонія, навіть пейзажно-пасторальна, досить добре протистоїть імперсько-деспотичній ідеї. Аби політика не муляла, аби не косила тисячі й мільйони життів, їй потрібне благотворне підґрунтя — якому вона, політика, була б підвладна.
А ще я не певен, чи спроможна, приміром, Філософія вишукати врешті панацеє-рятівну Абсолютну Істину. Як стверджує американський вчений угорського походження Джозеф Полоні, навіть підтверджені практикою відкриття, формулювання людських Амперів, Лавуазьє, Айнштайнів… несуть у/на собі помітний і надто особистісний відбиток духовности-вдачі своїх відкривачів.
Вчена верства людства давно щось таке відчувала: чого варті, наприклад, так звані «Піфагорові штани»!
Тож, якщо твердження — й засторога! — того вченого слушні, напрошується висновок: ми живемо лише в позірно об’єктивному світі речей та явищ…
Латинське imperium — це «влада». Влада не лише політична, а й духовна, зокрема релігійна. Для її гармонійної повноти замало самої лиш орієнтації на настанову «Поділяй і владарюй». Це, власне, хибна вказівка, бо слугує лиш завойовникам: Тамерланам і Цезарям.
Що ж до останньої з імперій — московської, то, як потвердив і останній досвід: люта, звіряча її спроба знищити й український народ, і навіть саму назву: Україна, — є це, власне, й не імперія, а IMPURIA, чистісінька НЕЧИСТЬ…
Найближча до ідеалу форма — це народовладдя, демократія. А ідеальне — це гармонія всього з усім, до якої все і всі мали б хотіти дорости. Навіть мінливості настрою індивіда можуть відбитися на загальній гармонії… тоді як одна-однісінька, геть дрібосінька риб’яча кісточка, що, бува, застрягне в горлі деспота-самодержця, здатна перетворити бодай сяк-так згармонізоване суспільство на самовбивчий хаос…
Ці слова пишуться в час, коли все ще триває чергова спроба Московії поглинути й знищити надто відмінну від неї Україну… однак, погодься, шановний Читачу: забагато чести було б одному, хай і найвище там поставленому ґебістові, коли б усі антиімперські твори зводилися лише до інвектив супроти нього-єдиного!
Тож хай запанує Гармонія у всьому світі.
14.04—21.06.2022
Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.
