Завантажити застосунок

Twix, або Як ми пишемо вдвох

Twix, або Як ми пишемо вдвох

Twix, або Як ми пишемо вдвох

Видавництво: Видавничий дім «Фабула»
Автори: Артемій Кірсанов , Сергій Дзюба
Жанр: Біографії і мемуари
Де читати: У застосунку Наша Книга — детальніше
ISBN: 978-617-522-835-7
  • 250.00 грн


Опис

«Twix, або Як ми пишемо вдвох» — це відверті творчі мемуари авторів сценаріїв і книжок «Позивний Бандерас» і «Заборонений». У форматі живого діалогу Артемій Кірсанов і Сергій Дзюба розкривають «магію» свого співавторства: від перших творчих пошуків і суперечок до визнання на великих екранах. Це історія про залаштунки українського кінопроцесу, народження спільних сюжетів і справжнє побратимство, що гартувалося під час війни.

Видання розраховане на сценаристів, письменників, студентів творчих вишів, а також на широке коло читачів, які цікавляться сучасним українським кіно та літературою.

Про видання

Вікові обмеження
16+
Мова
Українська
Мова оригіналу
Українська
Рівень складності
Середній
Рік написання
2026
Опубліковано
2026
Кількість сторінок
256
Обсяг
≈ 41 000 слів
Час читання
≈ 3 год 50 хв
Ілюстратор
Юрій Журавель
Оформлення
Анна Тучина
Формат
Електронна книга

Зазирнути в книгу

Уривок

Якщо ви тримаєте цю книжку, то цілком логічно, що вас цікавить, як ми — письменники і сценаристи Сергій Дзюба та Артемій Кірсанов — понад двадцять років, день у день, пишемо вдвох. Не було ще жодної творчої презентації чи інтерв’ю, під час яких читачі або глядачі фільмів, журналісти чи навіть видавці та кінопродюсери не поцікавилися б: «Як ви пишете вдвох?» Це природно, бо письменництво вважається переважно справою суто індивідуальною. Автор мусить лишатися з текстом сам на сам, інтимно, наче з коханою жінкою. А тут — творчий дует.

Усі впевнені, що в такій справі багато підводного каміння. Забігаючи наперед, мусимо визнати — це чиста правда! Час від часу в глибинах співавторства трапляються не лише камінці, а й рифи, а також виверження підводних вулканів і землетруси, від чого на поверхні вирують цунамі. Однак який же кайф, коли вітрила спільної творчості наповнює попутний вітер, і кожна сцена фільму чи розділ книжки народжується з діалогу або влучного жарту.

«Колеги з “Нового каналу” охрестили нас новими Ільфом і Петровим»

В історії літератури та сценаристики всі, хто досягнув успіху, працюючи вдвох, стикалися зі схожими труднощами та перевагами, як і ми. Колись, двадцять років тому, на світанку нашої кар’єри, колеги з «Нового каналу» вперше порівняли нас із популярними авторами комедійних романів «Дванадцять стільців» і «Золоте теля» — Іллею Ільфом та Євгеном Петровим. Цей відомий дует одеситів також писав книжки та кіносценарії, створюючи сатиру на радянську дійсність. Виявилося, що їм теж на початку XX століття доводилося відповідати на запитання: «Як ви пишете вдвох?»

У своєму есе «Під покровом витонченої словесності» автори іронізували: «О, це дуже просто! Значить так: стіл, ну, звісно, чорнильниця, папір, і нас двоє. Подивитися збоку — то зовсім не цікаво. Ніяких особливих письменницьких дивацтв! Занепокоєні, стривожені обличчя (такі бувають у людей, яким обіцяли кімнату з газом і раптом не дали), взаємні докори, образи та, нарешті, початок роману: “Білосніжний пароплав розтинав своїм гострим носом блакитні хвилі Середземного моря”… Так от і пишемо, сперечаючись один з одним щодо кожної думки, слова і навіть розстановки розділових знаків».

Існує й більш конкретна відповідь легендарних письменників у ще одному їхньому есе під назвою «Як ми працюємо»: «Ми почали працювати вдвох 1927 року випадково. До цього кожен з нас писав самостійно. Це були маленькі оповідання, фейлетони, іноді навіть доволі сумнівні вірші. Коли ми почали писати вдвох, з’ясувалося, що ми один одному підходимо, як то кажуть, доповнюємо один одного. З’ясувалася ще одна обставина. Писати вдвох важче, складніше, ніж одному. Проте, як нам здається, для нас особисто це виявилося більш плідним. Ми не можемо рекомендувати такого способу роботи як обов’язкового, що дає хороші результати. Але щодо себе ми переконані, що кожен з нас окремо писав би гірше, ніж ми пишемо зараз удвох».

Неможливо не погодитися з класиками. Якби окремо виходило краще — який сенс писати вдвох? Адже як покарання за творчий вогонь обидва письменники постійно прикуті один до одного і до ноутбука, як Прометеї до скелі. Треба бути мазохістом, щоб вигадувати, записувати, редагувати й проводити безліч годин свого життя з людиною, яка постійно дратує. Для успішного співавторства потрібна не просто толерантність, а справжня спорідненість духу та амбіцій.

«Зрештою співавтор, без перебільшення, стає родичем»

«Раніше я писав самотужки, закривався, бо це інтимно, як, вибачте, какати в туалеті. Але з Дмитром цей процес налагодився дуже швидко», — жартівливо розповідає наш друг і колега Тарас Боровок про свій творчий дует із Дмитром Наумовим. Завдяки їхньому співавторству з’явилися сценарії українських комедійних фільмів «Свінгери», «Свінгери-2», «Шляхетні Волоцюги», а також історична драма «Інший Франко».

Зміст

  • Чому цю книжку варто прочитати
  • Письменницько-сценарні правила Дзюби та Кірсанова
  • Вступ «Солодка» парочка
  • «Колеги з “Нового каналу” охрестили нас новими Ільфом і Петровим»
  • «Зрештою співавтор, без перебільшення, стає родичем»
  • «Разом ви створюєте щось більше, ніж суму частин»
  • «Не бійтеся сперечатися — це двигун творчості»
  • «Ми — як два двигуни на одному кораблі»
  • «Деякі речі, які ми робили, не бажано повторювати взагалі»
  • Балакун і холодильник
  • «Будеш вередувати, віддам тебе тому дикому хлопчику…»
  • «Коли я дізнався в школі мистецтв, що в США за сценарії платять мільйони доларів, вирішив — буду сценаристом!»
  • «Трохи переляканий погляд, в якому все ж проглядалися певні виклик і рішучість»
  • «Якщо такі флегми тут навчаються, то я зі своїм темпераментом точно не загублюся»
  • «Пам’ятаю, як стеля крутилася, наче лопаті гелікоптера…»
  • «Мене почала приваблювати комунікабельність Кірсанова і готовність схоплювати на льоту будь-які ідеї»
  • «ЯЛИНКИ»
  • «Мама увімкнула “режим бульдозера” і штурмом взяла кабінет чиновника міністерства»
  • «Не треба мене переслідувати!»
  • «Він оголосив мені війну. Відтоді ми непримиримі суперники…»
  • ЛИСТ ДО УРАЛУ
  • «Писати у мене завжди виходило краще, ніж будь-що…»
  • «Цей лист справив на мене неабияке враження…»
  • ВПРОВАДЖЕННЯ БЛУДНОГО РЕЖИСЕРА
  • «Майбутня пригода вважалася найбільш екстремальною в моєму житті…»
  • «Щоб здійснити постановку, я мав або продати нирку, або піти пограбувати банк…»
  • «Деякі гості так вжилися в образ “джентльменів удачі”, що у фіналі забажали “пограбувати” корабель і винести на згадку про вечірку сувеніри — пістолі та шаблі».
  • «Я оглух на два тижні й опинився ніби в німому кіно»
  • НАКОЛОТІ АПЕЛЬСИНИ
  • «Пліч-о-пліч з мільйонами українців гартували в собі волю до перемоги»
  • «Вам, молодим, нема чим зайнятися, нажерлися наколотих апельсинів і бавитеся…»
  • ДУПА З ВОГНИКОМ
  • «Наш вплив і авторитет дедалі зростали…»
  • «Хто не ризикує — той так і не дізнається, який смак має улюблений Бондом “Боллінжер”»
  • «РОДИЧІ»
  • «Шанс отримати квиток до мрії трапляється раз у житті…»
  • «Побачили двох огрядних чоловіків років п’ятдесяти, наче з голлівудського фільму 1968 року “Продюсери”»
  • «Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод не спинять вас!»
  • «Так, бо пишемо вдвох…»
  • «На третій день мозок відмовився думати. Ми просто сиділи мовчки, втупившись у монітор…»
  • «У Сергія стався нервовий зрив…»
  • «Уявний рай розтанув, наче марево…»
  • «Щоб писати якісно — потрібні концентрація, натхнення та час на відпочинок…»
  • МИЛОВАРИ
  • «Зранку угода, ввечері сценарій»
  • «Знов ті самі граблі…»
  • «Ми зірвали джекпот…»
  • «Наче двоє жіночих психологів аналізували психічні розлади…»
  • «Вийшли на балкон і закричали так, що птахи знялися з дерев…»
  • СКЛАДНОЩІ РЕДАКТУРИ
  • «Тесть і теща сиділи зніяковілі мовчки, не знаючи, як реагувати…»
  • «Ми довго сперечалися, бо кожен вважав свої ідеї найкращими, а вигадувати треба було все з нуля»
  • «Ти ж спочатку не заперечував, а тепер раптом усе в топку!..»
  • «Суперечки між сценаристами і редактором роботу не полегшують…»
  • «Редактор — не критик, а союзник, який так само вболіває за якість сценарію…»
  • «Писати довгі мелодрами — це те саме, що створювати заготовки для взуття на конвеєрі…»
  • «Переїли “мила”…»
  • СЦЕНАРІЇ HANDMADE
  • «Часом ми працювали, як Труфальдіно з комедії Ґольдоні, над двома проєктами одночасно…»
  • «За нами закріпилася репутація спеціалістів з розв’язання проблем з особливо вибагливими клієнтами»
  • ВЕСІЛЛЯ ОЛІГАРХА
  • «Є в цій країні нормальні сценаристи чи ні?!»
  • «Ви мене нічим не здивуєте…»
  • «Перемовини зайшли в глухий кут…»
  • «Ця зустріч за жанром нагадувала комедію ситуацій з непередбачуваним сюжетом…»
  • ДІАМАНТОВІ ПАЛЬЧИКИ
  • «Хочеш заміж за олігарха?»
  • «Вимагатимемо суму, щоб компенсувати витрачені нерви та ліки»
  • «Пошук олігарха все більше нагадував гастроквест»
  • «Ми виглядали необачно безтурботно, як два культові кілери Джулз і Вінсент Веґа з “Кримінального чтива” Тарантіно…»
  • МІДПОЙНТ НА ЛЮТЕРАНСЬКІЙ
  • «Навіть справжній рояль у кущах заховали»
  • «“Я не хвилююся”, — відповів незворушний голос»
  • «Усі подивилися в наш бік, мов на приречених»
  • «ФАТАЛЬНА ПОМИЛКА»
  • «Містика якась!»
  • «Чому ви попросили за сценарій не сім, не дев’ять, а саме чотири штуки баксів?»
  • «Знайомство з українськими офіцерами УБОЗу надихнуло нас на ідею для наступного серіалу»
  • КРИМІНАЛЬНЕ ЧТИВО
  • «І сон минув, бо мене осяяла ідея нового серіалу…»
  • «Історія розросталася, мов тісто на дріжджах»
  • «Нитки багатьох кримінальних схем в Україні тягнулися з московії»
  • «Герой не в латах», або «Будь ласка, без косплею»
  • «Ми отримали роботу своєї мрії»
  • УКРАЇНСЬКА «САНТА БАРБАРА»
  • «Після скорочень у величезній будівлі залишилися лише юристи, бухгалтери, кадровик, директори з виробництва та фінансів — і ми з Дзюбою»
  • «Ми покращили письменницькі “скіли” і підняли “левел” сценарної майстерності…»
  • «Ми створили не дикого Мауглі, а гарно виховану мавку»
  • «Запуск “Єфросинії” врятував “Київтелефільм” від банкрутства»
  • МОСКАЛЬСЬКА ПАСТКА
  • «Хіба могли передбачити, що сценарна доля готує нам пастку?..»
  • «Припинили підписувати авторські угоди на кожен твір — це була головна помилка»
  • «Відчули себе сценарними рабами…»
  • «Сценарій написано без їхньої участі, тому і прізвищ у титрах немає»
  • «Жахливі відчуття — ніби хтось безжально розчавив наш замок із піску, який ми старанно будували»
  • СЦЕНАРНІ ПОЛОГИ
  • «Шукаю сценаристів, сиджу, курю і раптом розумію — це ж ви!»
  • «Вигадали історію про спадкового, молодого і талановитого акушера з репутацією Казанови»
  • «Золоте правило сценариста — надіслати сценарій вчасно»
  • «Зовні ми навіть не кліпнули — лише міцно стиснули щелепи, щоб не впали на підлогу»
  • «Директорка наче перебувала під магією “Забуття”…»
  • «Артемій мовчки поклав на стіл угоду з власноручним підписом генеральної директорки»
  • «Навчатися під час написання сценаріїв — звична справа»
  • «Дізнавались про акушерство, доки шоуранер “лікував” наш серіал»
  • НЕРЕАЛЬНЕ РЕАЛІТІ
  • «В ідеалі сценарій має ґрунтуватися на реальних подіях, які потім художньо оброблятимуться»
  • «Вочевидь жоден “тіньовий багатій не дозволить власним дітям хизуватися в телевізорі “кишеньковими” витратами у сотні тисяч»
  • «Пам’ятаю, як ми стояли поруч із “мажорами” в одній черзі за зарплатнею»
  • «Що далі, то менше уявляли, чим обернеться “ідеальний шторм”, влаштований нами»
  • «З нас було досить тусовок, “золотих” і “позолочених” мажорів»
  • «Усі правила — з піску. Їх змивають хвилі або розносить вітер. Усе змінюється, а кожен успіх — виняток»
  • ПАУЗА У СПІВАВТОРСТВІ
  • «Ми призупинили співтворчість — доки не з’явиться історія, яка запалить нас обох»
  • «Бо інакше сам стану жертвою, а Дзюба — свідком моєї безглуздої смерті»
  • «Хто працює на СТБ — після смерті потрапляє на СТБ»
  • «Сподівався, що завдяки цій школі зможу проаналізувати власний гіркий досвід написання комедій і зрозуміти, де саме помилявся»
  • «Ми з Артемієм домовилися одразу після захоплення Криму — з росіянами не працюємо!»
  • «Вирішили, що настав час об’єднатися»
  • ПОЗИВНИЙ БАНДЕРАС
  • «Зачепила тема розмежування українців на “своїх” і “чужих” — класичне “розділяй і володарюй”…»
  • «Вбивство — це вже детектив»
  • «Хоч капітан Антон Саєнко — вигаданий персонаж, його прототипом стала реальна людина»
  • «У культурному просторі українцям бракувало героя-переможця»
  • «Якщо наполегливо йдеш до мети, вона здійсниться»
  • РОМАН ЗА СЦЕНАРІЄМ
  • «Зйомки “Бандераса” Заза сприйняв, як власний виклик»
  • «Режисер побачив у сценарії універсальні міфологеми»
  • «З усією повагою до ветеранів дослухалися та переписували текст згідно з їхніми правками»
  • «Хоч ти і Міша, але для мене назавжди — Колян»
  • «Вирішальним чинником написання роману стало бажання зберегти оригінальну історію»
  • «Мости для відступу було спалено — довелося сідати й писати»
  • «Боже, за що ти мене так караєш? Невже це останнє, що я прочитаю у своєму житті?»
  • ГОРДІСТЬ І УПЕРЕДЖЕННЯ
  • «Насолоджуватися стрічкою не завадила навіть група москворотих тролів»
  • «Побратими своє головне завдання в житті вже виконали, а наше завдання — пам’ятати і розповідати»
  • «Для тих, хто протягом багатьох років ставив питання про українського героя, — тут він нарешті є!»
  • «А той, хто тільки зацікавився книжкою, нехай неодмінно сходить у кіно»
  • ТАВРО ЕКСТРЕМІСТІВ — № 5457, № 5458
  • «Класична схема прихованого саботажу: взяти — нічого не робити — поховати»
  • «Не можу зрозуміти, як можна було віддати промо цього фільму компанії, афілійованій з руськими»
  • «Визнання нас екстремістами на московщині — почесна нагорода, якою ми дуже пишаємося»
  • ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЯ ТА БОРОТЬБИ ВАСИЛЯ СТУСА
  • «Це вам не зіркові комедії — на росії не куплять!»
  • «Ми шукали важливу тему для сценарію, який би надихнув суспільство на боротьбу з московитами»
  • «Кожен зі співрозмовників — легенда, яка заслуговує на окреме кіно»
  • «Кожне інтерв’ю ми фільмували на відеокамеру, аби не пропустити жодної важливої деталі»
  • «Нашою метою стало написання сценарію жанрового кіно»
  • 37 БАЛІВ
  • «Дев’яносто відсотків респондентів віком до сорока років не змогли правильно відповісти на запитання: “Чи знаєте ви, хто такий Василь Стус?”»
  • «Невже не пропустять фільм про Стуса? Не може бути! Це ж ганьба!»
  • «Ми запевнили, що кращого Стуса не знайти»
  • «Ваш “Заборонений” не вийде на екрани. Його заборонять»
  • ЗАБОРОНЕНА СЦЕНА
  • «Ми одразу застерегли — таке рішення спровокує суспільний протест і відверне від стрічки глядачів»
  • «Нашою ж метою було зацікавити насамперед молодь постаттю Василя Стуса і рухом шістдесятництва»
  • «А що змінилося з тих часів, якщо той самий адвокат, який відправив Стуса на загибель 1980 року, може у 2018-му унеможливити знімання фільму про поета?»
  • «Скандал мав позитивний ефект: тема зйомок історичного кіно про Василя Стуса нарешті зацікавила не тільки громадськість, а й можновладців»
  • «Найближчим часом СЦЕНУ БУДЕ ДОЗНЯТО»
  • «Те, що адвокат повівся неадекватно, сумнівів немає»
  • НЕСХОЖІ ДВІЙНЯТА
  • «У романі, на відміну від фільму, повністю збережено наш первинний задум»
  • «За жанром ми планували напружений трилер»
  • «Зміна жанру на лінійний байопік збентежила деяких дослідників і шанувальників поета»
  • «Навіть не мріяла побачити художню стрічку про Василя за свого життя»
  • «Юнаки і юнки замість голлівудських блокбастерів та українських комедій без жодного примусу купували квитки на “Забороненого”»
  • СПРАВУ ЗРОБЛЕНО
  • «Зібрати більшу касу не допомогли навіть аншлаги, які тривали всі дні прокату, але не гарантували продовження сеансів»
  • «Кінокритики... відчули свіжу кров і наче зірвалися з ланцюга»
  • «В одному з кінотеатрів Варшави комерційний показ тривав десять днів»
  • «Якщо хтось, як і я, полізе шукати книжки Стуса, то справу зроблено»
  • ТРЕТЯ КНИЖКА
  • «Робота ж над суто літературним твором вимагала усамітнення та глибшого осмислення»
  • «Поставили за мету заміщати ворожі стереотипи захопливими переможними сюжетами на основі реальних подій»
  • «Буває, що у співавторстві ідеї осяюють обох одночасно — це особлива магія, коли пишеш удвох»
  • «Протягом цієї історії наш герой-атеїст потрапляє у вир подій, які поступово приводять його до Бога»
  • «Ми з Артемієм почали всебічно вивчати інформацію про Томос»
  • «Вперше за час спільної творчості вирішили вдатися до літературної форми “роман у романі”»
  • ТОМОС — НЕ ТЕРМОС
  • «Як це постійно траплялося в нашій історії, проукраїнська культурна відлига активно згорталася»
  • «Навіщо українцям релігійна незалежність, якщо треба об’єднати країну заради закінчення “громадянської війни”?»
  • «Чому ви обурюєтеся? Їх же не розстріляли…»
  • BANDERAS
  • «Прагнемо надихати відданих шанувальників — читачів і глядачів — сміливістю наших творів та дивувати новими звершеннями»
  • «До нас почали ставитися не інакше, як до одного цілого: “О, Бандераси прийшли!”»
  • «Коли ти робиш щось важливе, увесь Всесвіт тобі допомагає»
  • «Ідею нового амбітного проєкту — художньої стрічки, присвяченої Квітці Цісик, — запропонувала я»
  • «Створили заявку на сценарій шпигунського кіно в жанрі мюзиклу»
  • «Попри невдачу, ми не склали рук»
  • «Зупинятися — не в стилі Бандерасів!»
  • «Чоловік Квітки Цісик погодився на ексклюзивне інтерв’ю та відкрив родинний архів — унікальні фото- і відеоматеріали, яких ще не бачили в Україні»
  • «Кількість BANDERAS стрімко зростає»

Про твір і автора

Для кого ця книга

  • сценаристам і письменникам, які працюють або хочуть працювати в парі: автори розповідають, як народжуються спільні сюжети — від суперечки до ідеї, що влаштовує обох;
  • студентам творчих вишів — у книжці є «Письменницько-сценарні правила Дзюби та Кірсанова»;
  • усім, хто цікавиться сучасним українським кіно й літературою та хоче побачити залаштунки кінопроцесу.

Чому варто прочитати

  • автори «Позивного «Бандерас»» і «Забороненого» відверто розповідають про свій шлях — від першого спільного сценарію, написаного за одну ніч, до великого екрана;
  • це не підручник, а, за словами Артемія Кірсанова, «скоріше байки» про їхню «карколомну сценарну й письменницьку діяльність»;
  • історія побратимства, що гартувалося під час війни: Сергій Дзюба воював у ЗСУ з позивним «Бандерас», Артемій Кірсанов волонтерив.
АК
Артемій Кірсанов

Історія написання

Як пишуть удвох — це питання журналісти ставили Артемію Кірсанову й Сергію Дзюбі постійно, тож, за словами Кірсанова, вони вирішили відповісти книжкою. Навесні 2025 року автори розповіли на телеканалі «Дім», що працюють над нею під робочою назвою «Твікс», або «Як писати вдвох», і що це буде «не підручник — скоріше байки». У книжці — історії про те, як вони познайомилися на факультеті режисури Київського університету культури і почали писати разом: перший спільний сценарій, новорічне шоу «Солдати 2006», вони написали за одну ніч. «Фабула» видає книжку 2026 року.

Де читати книгу

У застосунку

Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.

Часті питання

Хто автори книжки?
Сценаристи й письменники Артемій Кірсанов і Сергій Дзюба — автори сценаріїв фільмів «Позивний «Бандерас»» (2018) і «Заборонений» (2019) та однойменних книжок.
Це підручник зі сценарної майстерності?
Ні. Автори називають книжку радше байками про свою роботу; водночас у ній є розділ «Письменницько-сценарні правила Дзюби та Кірсанова».
Відколи вони пишуть разом?
Познайомилися на факультеті режисури Київського національного університету культури і мистецтв, а перший спільний сценарій — новорічне шоу «Солдати 2006» — написали наприкінці 2005 року.
Для кого ця книжка?
Для сценаристів, письменників, студентів творчих вишів і всіх, хто цікавиться сучасним українським кіно й літературою.

Написати відгук

будь Ласка авторизуйтесь або створити обліковий запис перед тим як написати відгук
Раніше ви переглядали
Геній. Річард Фейнман: життя та наука
Лише в застосунку
Застосунок «Наша Книга» — зручніше читати з телефона Відкрити