Щоранку дорогою до школи Філіп,
Фло та Кароліна завертають у невеличку цукерню в Глухому закутку
№ 23. Там вони купують у Лео (так
звати власника) ласощі, якими смакують на перервах між уроками. Комісар карної поліції Ларс так само
щоранку заходить у згадану цукерню. Він також є страшенним ласуном, а найбільше полюбляє цукерки
з локри ´цею1. Проте їх поєднує не
лише любов до солодощів, а й пристрасть до роз сліду вання найзаплутаніших злочинів. Удетективної команди «Локриця», як вони себе назвали, є навіть власний офіс, де вони зустрічаються — голуб’ятня під дахом цукерні Лео. 1 Локриця , або ж солодець, вербець, солодич. Багаторічна рослина родини
бобових, солодкий корінь якої використовують у промисловості й медицині.
Лео — хазяїн цукерні та детектив. Він — ватажок
у локричній команді. Кароліна, або ж Каро. Завзята спортсменка і просто розумниця.
Комісар карної поліції
Ларс добре знається
на комп’ютерах. Флорентин — наймолодший в агентстві, тому всі
його зовуть Фло.
Філіп уміє наслідувати
спів птахів. Його вірний
супутник — какаду Коко. ЛЕО
Локриця
Прикраса Качинської
1. Уполіцейському відділку
Близько 11:45 цього ранку л окрична команда зайшла
у поліцейський відділок. Погляди друзів спинилися на плакаті. Викрадені речі, зображені на ньому, стосувалися загадкової кримінальної справи, яка тримала поліцію в напрузі.
Її так і не розкрили. Лише Філіп, Фло та Кароліна знали про
неї. Надто добре знали.
— Тоді ми мало не впіймали доктора Штруппека із награбованим! — зауважив Філіп, розглядаючи на малюнку
на бір прикрас Кіри фон Качинської1.
— Принаймні під час переслідування ми змогли повернути
одну сережку з пари! — відповів Фло.
— Таємничого доктора Штруппека відтоді так і не знайшли! — докинула Каро. — Іхитрий колекціонер рідкісних цікавинок Крімковскі так нічого й не розказав! Він заперечує, що будь-коли володів награбованим чи намагався його продати!
— Ми досі не розкусили цей міцний горішок! — додав Філіп.
Проте того таки дня по обіді кримінальну справу несподівано відновили.
Троє детективів, прямуючи по вулиці, що звалася Коріандерштрасе, звернули увагу на антикварну крамницю. Там
було повно відвідувачів, і друзі теж вирішили зайти й оглянути новий товар. — Е-е-е-е! Невже це новий поворот у справі про прикраси
Качинської? — раптом за питала Каро.
1 Див. книжку Ю. Пресса «Полювання на доктора Штруппека» з серії «Знайди
злочинця». Що саме виявила Каро?
2. Утаксі на великій швидкості
Погляд Каро спинився на жінці, обличчя якої можна було
роз гледіти у великому дзеркалі. Здавалося, вона носить сережку із розшукуваного набору прикрас.
— Яготова побитися об заклад, що ця сережка крадена.
Ходімо! — прошепотіла Каро своїм друзям і підкралася до
жінки ззаду. Вона була певна, що та намагається продати
прикрасу у цій крамниці.
Але в цей момент особа, за якою вони спостерігали,
різко попрямувала до виходу й зникла. Локрична
команда подалася за нею слідом, але детективи
встигли побачити лише задні фари таксі, яке, ревучи,
по спішно від’їжджало геть.
— Напевно, вона відчула, що ми за нею спостерігаємо.
Куди ж вона подалася? — здивувався Фло.
— Зараз дізнаємося. Ходімо зі мною! — перебрав на себе
ініціативу Філіп. Він звернув увагу на ключ у руці жінки. На
брелку були ініціали «ГКВ».
У голуб’ятні детективи переглянули довідник.
— Це може бути тут! Жінка точно зупинилася у цьому готелі! — впевнено сказав Філіп і вказав на оголошення. Який саме заклад він мав на увазі?
3. Квапливий від’їзд
Троє детективів негайно розшукали будинок під номером 12 на вулиці, що звалася Краніхштрасе. То був ма ленький готель «Кухоль винороба».
— Доволі вбогий! — зробив висновок Філіп, стоячи перед
входом до готелю.
— Аонде стоїть таксі, й водій не заглушив мотор! — повідомила Каро. Вона завважила автомобіль у дворі.
Ймовірно, водій чекав на пасажира. Один погляд на дошку
з ключами за стійкою адміністратора готелю допоміг детективам зрозуміти, що в будинку було лише п’ять готельних
кімнат.
— Здається, наш таємний постоялець досі тут. Якщо це
справ ді жінка з антикварної крамниці, то вона, ймовірно,
мешкає у кімнаті номер чо тири! — підсумував Фло. Він помітив, що на дошці за стій кою не було саме цього ключа.
— Ховайтеся, вона йде! — Каро почула, як хтось зачинив
двері кімнати і швидко наближався до стійки адміністратора,
вочевидь цокаючи шпильками.
Жінка мала з собою лише невеликий пакунок. Вона оплатила готельний рахунок і після цього поїхала на таксі.
«На ярмарок!» — сказав Філіп, зауваживши, що таємнича
жінка назвала водієві таксі цей пункт призначення.
Незабаром локрична команда прибула на гамірний ярмарковий майдан. Серед багатьох людей Фло знайшов жінку,
яку вони шукали. Де вона зупинилася?
4. Неабияка спостережливість
Фло помітив жінку в ракеті номер 13 завдяки пакунку,
який одразу впадав у вічі.
— Овва! Чоловік у плащі з капюшоном, який си дить позад
неї, нам добре знайомий. Це док тор Штруппек! — зауважила Каро.
Лакрична команда наступала парі на п’яти і спостерігала,
як спершу обоє зупинилися біля атракціону «Автоскутери», а потім роз’єдналися на короткий час.
Філіп, Фло та Кароліна виявили жінку трохи пізніше на вході до дитячих каруселей, де вона, здавалося, розмовляла з касиркою.
— Кумедно! Аде подівся доктор Штруппек? — здивувалася Каро. Той десь загубився серед барвистого ярмаркового гамору.
— Можливо, він щось задумує! — припустив Фло.
— О, ти маєш рацію! Яможу сказати вам, що він просто
за раз зробив! — оголосив Філіп, який помітив дещо важливе. Що спостеріг Філіп?
5. «У келії»
— Розумно зроблено! TX-I-521, — зауважив Філіп проникливо. Він швидко занотував собі номер автомобіля. Доктор
Штруппек відкрутив цей номерний знак від великого олдтаймера1 на дитячій каруселі, поки його супутниця вміло відволікала касирку.
Доктор Штруппек вшився із викраденим номерним зна ком
і подався на вулицю з назвою Зайлєрштрасе. Там супутниця
вже чекала на нього на мотоциклі. Залишилося відкрутити
лише два гвинтики, щоб замінити номерний знак мотоцикла
на викрадений. Доктор Штруппек миттю заско чив на сидіння
позаду водія, і вони поїхали з міста під рев мотору.