| Видавництво: | Видавництво «Богдан» |
| Автор: | Амбер В. Ніколь |
| Жанр: | Боги і монстри · Фентезі |
| Де читати: | У застосунку Наша Книга — детальніше |
| Серія: | Боги і монстри · книга книга 3 |
| ISBN: | 978-966-10-2955-1 |
Цю книгу не можна завантажити — вона доступна для читання лише в нашому мобільному застосунку.
Застосунок доступний на Android та iOS.
«Спитай, що вона вирвала із самих небес. А потім запитай, чи їй не байдуже». Світло Нищителя Світів розсіяне в небесах, Нісмера Завойовниця та її легіони підкорили виміри. Семкаїла не стало, і тепер кривава богиня прагне закріпитися на троні — хай чого це їй коштуватиме. Діанна, що ледве оговталася від минулої втрати, знову потрапляє в лещата інтриг та обману. Наче увесь всесвіт загрожує спопелити її й відібрати найцінніше, що жевріє в її серці. І лише любов та надія стримують її від абсолютного спустошення. Старий порядок зруйновано. Рука розпалася, світи поглинув хаос, а друзі поєдналися з ворогами. Єдиний істинний король повернувся… Та те, що напозір, іноді обманює. Хто ж насправді прийшов — король чи королева?
Переклад з англійської — Дмитренко А. C.
У попередніх серіях…
Ні, жартую. Якось Лоґан показав мені те шоу з кумедними переказами минулих подій, ну і… хай там як.
Ви переживали такі моменти розслаблення після виснажливого дня, коли задираєш ноги, вважаючи, що краще й бути не може? Ні? Що ж, я теж. Я гадав, що бачив найгірше, коли впав Раширім. Мій світ розсипався. Сім’я розпалася. Думав, далі нема куди, хіба ні? Ксав’є вліпив би мені ляща, якби я сказав це вголос, але я, бляха, саме так і думав.
Семкаїл, наш король і вірний… Та ні, яке там «вірний» — навіть так не можу його назвати, бо той покидьок залишив нас задля… Забігаю наперед. Словом, я гадав, що добре його знаю. Ми разом розважалися, воювали пліч-о-пліч і навіть трахалися в одній кімнаті. Не дивіться так. Після битви треба випускати пару, а ми воювали в кількох сраних війнах. От коли вам так відчайдушно закортить розрядки, що стане байдуже на друга в наметі, — тоді й поговоримо.
Хай там як, ми з Семкаїлом провели разом сотні років до падіння Раширіма. А потім він став іншим — та коли, відверто, то збрешу, якщо не скажу, що зміни сталися раніше. Усе почалося з Уніра — змінився й він. По правді, я мусив уважніше придивлятися. До всіх.
Семкаїл покинув нас після падіння Раширіма. Залишив інструкції щодо підтримання решти світів, а тоді зник на століття. А потім, негідник, об’являється з мегагарячою подружкою — і це без жартів: вона буквально спроможна спалити обличчя.
З появою Діанни все змінилося — справді все. Вона не просто випалила руйнівний шлях через увесь світ, аби помститися за загиблу сестру, — вона палала так у біса яскраво, що освітила всі секрети, сховані в нашій родині й у нас самих.
Ми з Ксав’є та Імоджен облаштувалися на останках Раширіма, абсолютно не підозрюючи, що Семкаїл не просто повернувся — а ще й злигався з нашим заклятим ворогом — Іґ’Моррутеном (див. вище: «гаряча подружка»). Очевидно, вони шукали якусь реліквію. Але все пішло коту під хвіст, і Діанна втратила єдину людину, яку любила. А тоді, спустошена й у скорботі, вона спробувала нас убити. Без жартів. Я буквально тримав у руках власні нутрощі.
Семкаїл — вічний герой — спромігся прорватися крізь її крижану оболонку. Він навіть перебудував власний дім і сховав її там від ради. Ті срані темні конячки хотіли її голову. Ну, може, я й спав з одною з них, аби трохи притлумити власні почуття до найліпшого друга, але ж у всіх свої проблеми, так? Хай там як, повернімося до теми.
Діанна, хай яка вона запальна й любляча — не переказуйте їй мої слова, — виявилася не найгіршою річчю у світі, зовсім не найгіршою. Вочевидь, її творець, Кейгад — вибачте, перо зіслизнуло — Кейден, мав план грандіозніший, ніж бодай хтось із нас підозрював. А ми й поняття не мали, що в керма стояв не він.
Я думав, що пізнав біль. Того дня, коли Ксав’є зізнався, що з кимось зустрічається, я хотів видряпати собі очі. Та дізнання, як жахливо нас усіх зрадили, мене спустошило. Світ перевернувся від усвідомлення, що Вінсент — хлопець, якого я вважав своєю клятою кров’ю, — працював на Кейдена. Він брехав, маніпулював і перетворив мою родину в ідеальних, нетямних і нечутливих солдатів.
І знову я подумав, що найгірше вже сталося, — та ось Кейден поманив мене, використовуючи Ксав’є як приманку. Я погодився прийти добровільно, відмовитися не лише від фізичної свободи, а й від свободи розуму. Погодився приєднатися до них — аби тільки залишатися з Ксав’є. Але Кейден запланував інше. Ми всі пошилися в дурні, бо гадали, що знаємо таємниці богів. Та жоден з нас не був готовий зустріти всемогутніх дітей, яких Унір сховав від світу. Замкнув на віки. І врешті вони звільнилися, спраглі до крові й помсти.
Так, ви правильно зрозуміли. Татко Унір не просто попогрів чуба й створив одну дитинку. Ні, ні, він зробив ще трьох. Ці троє схиблених вирішили змусити Семкаїла й усіх нас дорого поплатитися за злочини татка.
Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.
