Я давно хотів написати книжку про Україну, але не таку. Коли ви її прочитаєте, то, як мені здається, зрозумієте, що я маю на увазі.
Це не підручник з історії, але на початку я навів коротеньку хронологію важливих історичних подій, що забезпечить корисний для читача контекст. Моя книжка — це збірка історій про людей і події, які змінили хід української та навіть світової історії. А також розповідь про мій досвід перебування в Україні. Усе це — правда. Лише імена деяких людей було змінено чи опущено, коли тема є особливо делікатною або на прохання цих осіб із міркувань безпеки.
Під час написання я схилявся до деяких стилістичних рішень, на які важливо звернути увагу. Я використовував українську транслітерацію в більшості випадків, коли йдеться про українців і місцеві топоніми. Я використовував російську транслітерацію або альтернативне написання імен лише тоді, коли людина наполягала на цьому, а ще у випадках, коли згадував польових командирів або посадовців українського походження, які пішли служити до маріонеткових урядів чи воєнізованих формувань проросійських сепаратистів у Криму чи на сході України. Столиця України — Київ, а не Кієв. Одеса замінила раніше заведене написання «Одесса». У рамках декомунізації, що триває в Україні з 2014 року, було перейменовано сотні, якщо не тисячі, міст, містечок і сіл по всій державі. Здебільшого я використовував назви, які існували під час подій, описаних у книжці. Наприклад, Артемівськ — це попередня назва міста Бахмут, яку місцеві мешканці використовували до 2016 року, коли її було юридично змінено. Те саме стосується сусіднього села Красне, яке тепер називається Іванівське. У книжці є ще кілька подібних прикладів, але щойно згадані населені пункти є особливо важливими, оскільки кілька розділів присвячено подіям, що відбувалися саме там.
Ви помітите, що існує певний розрив у подіях, що відбувалися протягом 2015–2022 років. На цей час припадає трансформаційний період в історії України, протягом якого вона зробила багато для того, щоби стати на європейський шлях розвитку та вирватися з-під влади Росії, хоча Кремль продовжував намагатися дестабілізувати ситуацію в країні. Але для детального опису багатьох складних подій того періоду знадобилися б десятки, якщо не сотні сторінок. Мені просто не вистачило б місця, на яке вони заслуговують. У цій книжці я не зможу розповісти вам про них докладно.
Мапи
Україна, політична карта Адміністративний поділ та обласні центри
Східні області України — Донецька та Луганська — утворюють регіон Донбас
Незаконно анексований Кримський півострів України, окупований Росією в березні 2014 року
Короткий огляд історії України
ІХ–ХІ століття — заснування та розвиток Русі, першої великої східнослов’янської держави. Її політичний центр розташовувався в місті Києві, що на річці Дніпрі. У цей час не існувало ні України, ні Росії, а на місці Москви були ліси.
XI століття — Русь досягає свого розквіту за часів Ярослава Мудрого, а Київ стає одним із політичних і культурних центрів Європи.
XII–XVIII століття — різні іноземні держави вторгаються та захоплюють частини країни. Русь припиняє існувати як держава.
XVII–XVIII століття — виникає ідея самостійної української нації та українства.
XVIII–XIX століття — Російська імперія захоплює більшу частину України. Українська інтелігенція виступає проти імперського правління. Росія придушує українські мову та культуру.
1917 рік — Україна бореться за звільнення від російського панування на тлі російської революції та подальшого розпаду Російської імперії.
1918–1919 роки — Україна проголошує незалежність, але в країні панує хаос. Різні сепаратистські утворення змагаються за контроль над окремими територіями або всією Україною.
1919 рік — Україна стає Українською Радянською Соціалістичною Республікою.
1922 рік — УРСР стає частиною Радянського Союзу.