Усім привіт! Це я, Емі. Ну звісно, Емі з Таємного Клубу Супердівчат! А ви якраз читаєте записи з мого Таємного Щоденника.
Я почала його вести того дня, коли було засновано Таємний Клуб Супердівчат. Це організація, до складу якої входять четверо дівчат: мої приятельки Анєла, Фаустина, Флора і я. Ще до Клубу належить один суперхлопець — Франек. Як вважає Франек, наш гурт має зватися Таємним Клубом Супердівчат і одного Суперхлопця, але ми щось не можемо відвикнути від початкової назви!
Сьогодні мій Таємний Щоденник уже доволі товстий і в ньому з’явилося багато записів. Я вклеюю сюди різні пам’ятні квиточки та світлини. Наприклад, нещодавно я додала квитки на театральну виставу, які знайшла, коли прибирала у себе в кімнаті.
Тільки не думайте, що це щоденник для звичайних записів. Нічого подібного! Це серйозний ТАЄМНИЙ ЩОДЕННИК! Я би не хотіла, щоб він потрапив не в ті руки, бо в ньому справді багато таємниць та чимало конфіденційної інформації.
На сторінках мого щоденника стільки суперважливих нотаток, що я почала всерйоз міркувати над тим, як їх уберегти. Мені не дуже хочеться, щоб кожен міг прочитати мої записи, якщо я раптом загублю щоденника. Я б залюбки скористалась якимось магічним трюком, завдяки якому щоденник могли би прочитати лише довірені особи. Декілька ідей у мене вже є. Щоденник має сам розпізнавати тих, кому я даю до нього доступ. От якби він сам умів сканувати відбитки пальців або сітківку! Я навіть порадилась про це із Франеком. Виявилося, що то було б реально, якби ми створили спеціальний додаток. Поки що нам цього не вдалося, але, можливо, ми встановимо спеціальне програмне забезпечення, яке авторизуватиме доступ до Таємного Щоденника. Круто, правда? Франек гадає, що Таємний Клуб Супердівчат повинен отримувати бонуси від технічного прогресу.
Отож, поки в мене немає надійного захисту для Таємного Щоденника, я просто ховаю його у своїй скриньці з іграшками, що зберігається на таємній базі нашої компанії. Як ви знаєте, вона розташована під столом у моїй кімнаті в помешканні на третьому поверсі на вулиці Батарейковій. Скриньку я дуже пильно стережу, бо останнім часом у Таємному Щоденнику з’явилось багато нових записів. Частина з них стосується наших операцій Таємного Клубу Супердівчат, які далеко не завжди безпечні!
Ньютонове яблуко
На другому поверсі вдома у родини Звєндли у Флориній кімнаті панував гармидер, і водночас — напрочуд зосереджена тиша. Всі учасники Таємного Клубу Супердівчат і одного Суперхлопця, себто Фаустина, Анєла, Флора, Франек і я, мовчки сиділи на м’якій канапі. Ми уважно схилилися над підручниками й зошитами. Якраз відбувалися Надзвичайні та Незвичайні Таємні Збори нашого гурту. Незвичайні вони були не лише тому, що ми всі мовчали, а й тому, що ми були дуже зацікавлені... фізикою! Це нормально взагалі, щоб Таємний Клуб Супердівчат був аж настільки зацікавлений нудним шкільним предметом, таким як фізика? Мабуть, що ні!
Раптом наша тиша перестала бути тишею, бо Флора роздратовано вигукнула:
— Як же я терпіти не можу оцих всіх атомів, частинок і матерії! — наша приятелька гучно захряснула підручник, що лежав перед нею. Книжка глухо і напрочуд жалібно застогнала — це було схоже на ЛЯ-А-А-АП! — і чимала порція знань, яку сьогодні мала засвоїти одна дівчинка, зникла під палітуркою.
— Нащо мені ота сила взаємодії чи сила гравітації? — далі нарікала Флора. — Не кожен має бути геніальним фізиком.
Сказавши це, вона зиркнула на Франека. Той ніскілечки не перейнявся її настроєм, стенув плечима і промовив:
— Фізика — це ключ до розуміння світу. Завдяки фізиці ти можеш збагнути елементарні й основні властивості...
— ...значимі, першорядні, ключові й ніскілечки мені не потрібні, — завершила замість нього розлючена Флора.
Я глянула на неї з неприхованим подивом. Мабуть, вона загнала Франека у глухий кут, бо сипала, наче з рукава, синонімами до слова «елементарні».
— Ти не маєш бути геніальним фізиком, — зітхнула Фаустина. — Але ти повинна знати основи. Сила гравітації1 і сила взаємодії. Там такі...
— Ну нащо мені воно все?! — скиглила Флора. — Просто ця фізика не хоче залізати мені в голову. Мені з нею не по дорозі! Я не збираюся ставати другим Айнштайном2!
