| Видавництво: | Видавництво Старого Лева |
| Автор: | Люсі Фолі |
| Жанр: | Пригоди і детектив |
| Де читати: | У застосунку Наша Книга — детальніше |
| ISBN: | 9789664486290 |
Цю книгу не можна завантажити — вона доступна для читання лише в нашому мобільному застосунку.
Застосунок доступний на Android та iOS.
«Опівнічний бенкет» — гостросюжетний детектив британської письменниці Люсі Фолі. Українською книга вийшла у «Видавництво Старого Лева» 2025 року в перекладі Юлії Підгорної.
У День літнього сонцестояння на затишному британському узбережжі має відбутися відкриття відпочинкового комплексу «Маєток», господиня якого ретельно перевіряє, кого ж можна запросити на відпочинок мрії, і навіть… стежить за всіма гостями завдяки камерам спостереження, аби не допустити «поганої енергії» на територію. Однак камери не здатні відстежити привидів минулого, які виходять з лісової темряви.
До того ж підприємницька жилка господині «Маєтку» не до вподоби місцевим жителям, які не хочуть, аби від них закривали територію пляжу заради елітних гостей. Тож опівнічний бенкет на честь відкриття обертається пожежею, не обходиться і без жертв…
Хто такі Птахи і чому вони мусять помститися, що за гостя ховається в одній із хатин і які таємниці приховує чоловік господині маєтку — відомий архітектор?
Ліс
Холостий хід двигуна на узліссі вночі.
Повідомлення, залишене у дуплистому дереві.
Поклик.
Лисиця, яка вишукує слід кролика в опалому буковому листі, раптом зупиняється. Підводить голову, нашорошує вуха, піднімає лапу, а тоді розвертається і тікає. Сови припиняють свій нічний хор, безмовними блідими примарами злітаючи з гілок, щоб знайти в лісі іншу місцину. Невеличке стадо оленів розбігається з більшим шумом, продираючись крізь зарості, поспішаючи втекти.
Щось рухається поміж дерев, порушуючи звичну нічну гармонію. Тіні з формою, з матерією. Шурхотять листям, ступаючи по лісовій підстилці, ламаючи суччя і гілки папороті.
Глибоко в лісі тіні збираються. Та сама галявина, якою вони завжди користувалися — і їхні попередники до них, відколи почали з’являтися легенди. Дивна зграя. Чорні шати, звірячі голови. Народжені у невідомих глибинах лісу: образ із середньовічної дерев’яної гравюри, похмура казка, якою лякають неслухняних дітей. У сучасному світі, світі зайнятості, швидкості і зв’язку, вони не мають сенсу. Але тут, серед дерев, захований від місячного і зоряного світла, вже сучасний світ здається казкою: він інакший і дивний.
Неподалік у лісі у своєму кабінеті сидить старий: переобладнана хатина, оточена віковими деревами.
Двері прочинені. Тепер, коли запала темрява, у повітрі відчувається холод. Він заповзає у відчинені двері, перебирає папери на столі.
Перед чоловіком лежить одинока пір’їна, її чорний пух ворушиться на вітерці.
Старий не звертає на неї жодної уваги.
Не звертає жодної уваги, бо мертвий.
ЧЕРВЕНЬ 2025, ВЕЧІР ВІДКРИТТЯ
БЕЛЛА
Сьогодні вечір відкриття «Маєтку» — «нової перлини узбережжя Дорсету». Увесь видовищний антураж назовні: вражаючі морські панорами, смарагдові галявини, що простягаються до краю скелі, безбортний басейн, який спроєктував Оуен Дейкр. Але на цьому боці, з боку суші, існує інший світ. Зарості густого, древнього лісу за головною будівлею, до якого гості можуть дістатися низкою гравійних доріжок, що звиваються між «Лісовими Хижами». Одна з них моя.
Я зачиняю двері. Йду на звуки музики і сміху крізь фіолетові сутінки до вітального фуршету, який відбувається на самісінькому краю лісу. Я входжу в розкішну атмосферу лісового грота. Сотні ліхтариків звисають з гілок. Грає професійна арфістка. Антикварні килими та величезні декоративні подушки розкидані по лісовій підстилці з богемною недбалістю. Я сідаю на одну з них і до дна перехиляю коктейль «Лісовий дух» — «з додаванням місцевої березової гіркої настоянки і джину з розмарином».
Запрошені гості походжають навколо, балакучі й схвильовані очікуванням вихідних під сонцем біля моря, на яких вони лише їстимуть, питимуть, плаватимуть і веселитимуться. Багато з них, здається, знають одне одного: блукаючи, радісно верещать, наштовхуючись на давніх друзів, деякі розляглися на килимах і кличуть знайомих приєднатися. Атмосфера розслаблена, хоч і приправлена слабкою ноткою соціальної конкуренції.
Ніхто не користується виданими ультрам’якими вовняними ковдрами, тому що — хоча сонце вже сідає — ще й досі достатньо тепло для одношарового лляного одягу (а такого тут багато). Перша ознака спеки, що насувається.
У центрі цієї картини, наче королева фей — наче Титанія на своєму лісовому троні, — сидить власниця «Маєтку». Франческа Медоуз. Вона світиться у блідо-рожевій нарядній сукні з відкритими плечима з м’якого матового шовку, волосся хвилями спадає по спині, обличчя сяє у світлі свічок. «Здійснення мрії, — так вона сказала у статті. — Я щаслива поділитися цим місцем із кожним». Ну, принаймні з кожним, хто може це собі дозволити. Але хто присікатиметься до слів?
Роззираюся навколо. Мабуть, усе це здається справжньою ідилією, якщо ви зі своїм супутником або з більшою компанією, якщо приїхали сюди на вихідні, щоб відпочити від міста. Можливо, лише мені атмосфера не видається аж такою розслабленою і приязною.
Я чекаю, поки алкоголь подіє, кидаючи очима на густіші тіні між деревами, на нерівну стелю з гілок, освітлену ліхтарями, і на власну сукню: лляну, так, але зі зрадницькими складками, які свідчать про те, що її щойно дістали з пакета. Але єдине місце, на якому мій погляд затримується знову і знову — я нічого не можу з цим вдіяти, — це обличчя Франчески Медоуз. Вона така умиротворена. Така збіса вдоволена.
«Опівнічний бенкет» — гостросюжетний детектив британської письменниці Люсі Фолі; оригінал «The Midnight Feast» вийшов 2024 року. Українською роман переклала Юлія Підгорна; обкладинку зробила Анастасія Стефурак. У картці рік видання 2025, а у вихідних даних самого видання стоїть 2026 — і переклад, і обкладинка датовані 2026 роком. Зовнішніх свідчень про історію написання знайти не вдалося, тож решта — з анотації видавця: у День літнього сонцестояння на затишному британському узбережжі має відбутися відкриття відпочинкового комплексу «Маєток», господиня якого ретельно перевіряє гостей і стежить за ними.
Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.
