Падорміри, Спомалі і зникнення доньки Президентки

— Ми теж її бачили!

— Гляньте на це чудо!

— Це міраж?

— І я так хочу!

— Скільки коштує такий атракціон?

1

Одна за одною неслися каруселлю сторіз, де рожева хмара у вигляді дракона, плила над містом, перестрибувала з даху на дах, потім з комину на комин, відтак видерлася на найвищий хмарочос, тоді на телевежу і, зрештою, розігналася за вітром і погарцювала швидким галопом.

На деяких фото і відео було помітно, що за неї тримається дівчинка і радісно усім махає.

В інстаграмі мами дівчинки з’явилося відео, на якому її донечка, ніби жартома, тягнулася за густими клубами повітря, що низько стелилися землею, гладила їх, як баранців, а тоді ступила крок, другий, схопилася за гриву і повільно піднялася вгору.

«Куди дзвонити? Які служби цим займаються? Я хотіла її вхопити, але в руках у мене залишився лише шматок солодкої вати!», — побивалася мама. Коментатори їй співчували, та зарадити не могли. Жодної слушної поради, лише якісь безглузді.

«Злити віск? — дивувалася мама, — Але у нас вдома всі свічки безпечні, електричні, на акумуляторах! Та й куди зливати? Унітаз може від такого забитися! Не розумію!»

Коли вона подзвонила на 102, їй сказали, що стягнуть штраф і що соромно дорослій жінці вигадувати і відбирати час, який можна використати на перехоплення справжніх злочинців. Тоді вона, як була, у своїй робочій піжамі, вибігла на вулицю, пробігла квартал, застрибнула до припаркованої патрульної машини і перервавши перекуску двох поліцейських стала показувати їм відео.

«Ого! Здуріти! Як вона то зробила?» — вигукував, жуючи, молодий хлопець, але напарниця штурхнула його в бік, натисла на газ, увімкнула мигалку і кудись рвонула. Вони гнали вузенькими вуличками, а тоді вискочили на проспект. «Ти шо! Нас звільнять!», — кричав поліцейський, розхлюпуючи каву і притримуючи кашкет.

Врешті вони виїхали на велике пустище за торгівельним центром. Гальма завищали, на ґрунтовій дорозі здійнялася курява. Усі троє вискочили з машини. Маму від такої їзди піднуджувало. Її круглі очі наповнилися слізьми. Звідси було добре видно горизонт. Далеко і високо плила рожева хмара у вигляді дракона, який тепер здавався крихітним драконенятком. А дівчинки на ньому видно не було. Мама впала між сухим пожухлим бадиллям і заридала. Вона, як мала вередлива дитина, гамселила ногами і руками землю і кричала: «Ей!!! Марусю!!! Повернись!».

Поліцейські присіли і акуратно поторсали її за плечі. «Жіночко, прошупані, мадам, сеньйора, ну заспокойтесь, ну не панікуйте! Її неодмінно знайдуть!» Вони перезиралися. «Може, вона зійшла десь на якомусь даху і вже чекає вас вдома. У неї є ключі? Може, перевіримо спершу ваше помешкання? А може, набрати центр психологічної допомоги? Може, відвезти вас туди, до спеціалістів?». Мама таки вирішила поїхати додому. Коли вона назвала адресу, то у поліцайки округлилися очі, а у поліцая відвисла щелепа. Божевільна двійничка? Відпрацювання? Чи таки справжня президентка, хоч і в піжамі? Вони переглянулися, зітнули плечима і рушили. Цього разу спокійно, хоч і з мигалкою. «Вимкніть, — попросила мама, коли вони зупинили рух на центральному проспекті, — це зайве.»

Наступного дня усі медіа рясніли заголовками «ЗНИКЛА ДОНЬКА ПРЕЗИДЕНТКИ!». Скріни вчорашнього відео розглядали під лупами і мікроскопами, їх досліджували та аналізували найдосвідченіші працівники спецслужб та секретних інститутів усього світу. Люди обговорювали, що президентка вчинила, як мама, просто побігла слідом за дитиною, замість одразу дзвонити начальнику охорони, міністрам внутрішніх справ та надзвичайних ситуацій і головнокомандувачу нацгвардії. Тому що інстинкти сильніші за посади.

А було усе так.