Тисяча й одна ніч

Тисяча й одна ніч

Редакційна колегія серії «Скарби Сходу»:

Богдан Будний

Іван Бондаренко

Роман Гамада

Ірина Дрига

Юрій Кочубей

Вікторія Мусійчук

Степан Наливайко

Юлія Осадча

Ярема Полотнюк

Валерій Рибалкін

Ярослава Шекера

ВИБРАНІ ОПОВІДКИ Й КАЗКИ

Переклад з арабської, впорядкування,

коментарі та глосарій Валерія Рибалкіна

Літературна редакція Романа Гамади

Тисяча й одна ніч

А72

Серія «Скарби Сходу» заснована 2008 року

У виданні використано класичні книжкові ілюстрації

Переклад з арабської, впорядкування, коментарі та глосарій Валерія Рибалкіна

Літературна редакція Романа Гамади

Передмова Юрія Кочубея

Перекладено за виданнями:

Тисяча й одна ніч / Вибрані оповідки й казки. Перекл. з арабської, упо-

Т39 рядк., коментарі та гло­сарій В. Рибалкіна; літ. редакція Р. Гамади; передмова Ю. Кочубея. — Тернопіль: Богдан, 2011. — 576 с. — (Серія «Скарби Сходу»)

Минуло три століття з того часу, як Європа вперше познайомилася з арабськими казками “Тисячі й однієї ночі” в вільному французькому перекладі Антуана Галлана, але й досі вони користуються незмінною любов’ю читачів. Плин часу не позначився на популярності оповідок Шагразади. Великим був вплив “Ночей” на творчість Монтеск’є, Віланда, Гауфа, Теннісона, Діккенса, Пушкіна, Франка, Кримського.

Поряд із численними перевиданнями й новими перекладами з Галлана аж до наших днів знову і знову з’являються публікації “Ночей” багатьма мовами світу в прямих перекладах з арабського оригіналу. Вибрані твори з цієї найпопулярнішої у світі книги пропонуються і українському читачеві. Переклад відтворює специфіку арабського віршування та римованої прози.

Для широкого кола читачів.

ББК 84(0)9

Охороняється законом про авторське право.

Жодна частина цього видання не може бути відтворена в будь-якому вигляді без дозволу автора чи видавництва.

коментарі, глосарій, 2011

Чарівна сила слова: переконливість дивовижного і життєвість казкового

При згадці про казки “Тисячі і однієї ночі” в нашій уяві виникають або книжка, або кінофільм, з якими нам вдалося познайомитися у молоді роки. Але до того як стати книжкою, збірка арабських казок “Тисяча і одна ніч” жила кілька століть в устах оповідачів і в пам’яті слухачів. Зафіксовано у письмовій формі її текст було не відразу і не всю відразу, а “канонічний” текст арабською мовою з’явися порівняно (з історичної точки зору) недавно.

Приступаючи до читання книги, уявімо собі ту обстановку й атмосферу, в якій створювалися й побутували зібрані у ній казки й оповідки. Ще донедавна в містечках Близького Сходу та Північної Африки надвечір на базар­ному майдані або у великій кав’ярні з’являвся меддах — тобто про­фесійний оповідач — і розпочинав свій вечір декламації. Він розпові­дав відомі так звані “народні романи” про вікопомні подвиги історич­них і легендарних героїв та любовні й трагічні пригоди різного роду персонажів. Ці твори мали початок і кінець, оповідачі, як правило, спеціалізувалися на виконанні тих чи інших творів. Були і такі, що мали в репертуарі також казки й оповідки із “Тисячі і одної ночі”. Тепер таких майстрів практично залишилися одиниці.

Як писала алжирська газета “Алжері-актюаліте” в січні 1990 р.: “Меддаха вбило радіо”. Алжирський діяч культури А. Менаї, який прагне відродити старо­давнє мистецтво меддахів, заявляв: “Ми, співаки, маємо свою публіку, що приходить до нас, заплативши за місце; у протилежність нам меддах виступає без супроводу, під гамір базару. Він має привернути увагу людей, утримати їх у захваті й довести до такого стану, щоб вони готові були й гаманці розв’язати”. Зрозуміло, що такий оповідач не міг виступати з будь-яким репертуаром, це має бути точно виві­рений, пристосований кожного разу до наявної публіки, відшліфо­ваний матеріал. Таким матеріалом і стали твори із збірки “Тисячі і однієї ночі”.