ВстуП
«… турбота про здоров’я — це найважливіша праця
вихователя. Від життєрадісності, бадьорості дітей
залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий
розвиток, міцність знань, віра в свої сили».
(В.О. Сухомлинський)
Шановний читачу! У тебе з’явилася чудова можливість дізнатися більше про валеологічне виховання дошкільнят, про нові здоров’язберігаючі технології навчання дітей дошкільного віку, які можна використовувати вдома батькам та вихователю у дошкільному навчальному закладі.
Ми намагалися подати лише найкориснішу інформацію, супроводжуючи її ілюстраціями та відповідними рубриками: «Варто знати», «У скарбничку вихователя», «Ділимося досвідом». Пропонуємо тобі, шановний читачу, ретельно вивчити класифікацію здоров’язберігаючих технологій, яку наведено у цьому виданні.
Слід зауважити, що попри широке застосування здоров’язберігаючих технологій у практиці сучасного виховання дітей дошкільного віку, вчені вказують на той факт, що вихователі не завжди обґрунтовано підходять до їх добору. Аналіз сучасних досліджень (Л. Глазиріна, А. Большева, Н. Денисенко, Ю. Сілкіна, І. Шилкова тощо) показав, що добір здоров’язберігаючих технологій повинен відбуватися за такими правилами:
оздоровчі технології завжди повинні мати наукове обґрунтування; необхідно враховувати національні і родинні традиції, вікову фізіологічну спрямованість нетрадиційних оздоровчих методик, комплексну оцінку стану здоров’я дошкільників, а саме, груп здоров’я дитини;
повинна враховуватись і психологічна спрямованість нетрадиційних оздоровчих методик.
Існує декілька класифікацій здоров’язберігаючих технологій. Ми вважаємо, що найбільш прийнятною є типологія О. Ващенка:
y здоров’язберігаючі технології — технології, що створюють
безпечні умови для перебування та навчання дитинидошкільника, вирішують завдання раціональної організації
виховного процесу (з урахуванням вікових, статевих, індивідуальних особливостей та гігієнічних норм), відповідність навчального та фізичного навантажень можливостям дитини;
y оздоровчі — технології, спрямовані на вирішення завдань
зміцнення фізичного здоров’я дітей, підвищення потенціалу здоров’я;
y технології навчання здоров’ю — гігієнічне навчання, фор
мування життєвих навичок (керування емоціями, вирішення конфліктів тощо), профілактика травматизму та статеве
виховання. Ці технології зазвичай реалізуються завдяки
включенню відповідних тем до навчального циклу;
y виховання культури здоров’я — виховання особистісних
якостей, які сприяють збереженню та зміцненню здоров’я, формуванню уявлень про здоров’я як цінність, посиленню мотивації на ведення здорового способу життя,
підвищенню відповідальності за особисте здоров’я, здоров’я родини.
Здоров’язберігаючі технології теж можна поділити на групи з огляду на їхній вплив на здоров’я дітей:
технології, що сприяють запобіганню станам перевтоми,
гіподинамії та іншим дезадаптивним станам (стимулювальна гімнастика, гімнастика пробудження, кольоротерапія, фізкультурні паузи, ритмічна гімнастика та ін.);
технології, пов’язані з безпосереднім впливом на функціональний стан різних органів та систем організму дитини
(масаж, дихальна гімнастика, звукова гімнастика, гімнастика для очей, антигімнастика, фітотерапія, аромотерапія
та ін.);
технології, пов’язані з впливом на психіку дитини, з формуванням її психологічного здоров’я (релаксація, кінезіо6 Вступ
логічна гімнастика, пальчикова гімнастика, психогімнастика, казкотерапія, сміхотерапія, музтерапія, аутотренінг,
медитаційні вправи та ін.); навчально виховні технології, які включають програми з
навчання дітей турботі про своє здоров’я і формуванню
культури здоров’я як складової загальнолюдської культури («Бігунець. Здоров’я (валеологія)»: «Про здоров’я треба знати, про здоров’я треба дбати» (Л. Лохвицька, Т. Андрющенко); «Будь здоровим, малюк!» (Е. Вільчковський,
Н. Денисенко); «Валеологія в дитячому садку та вдома»
(Л. Калуська, Н. Щулькіна); «Наша надія. Програма з
валеологічного виховання» (В. Музирова); «Валеологія.
Дошкільний курс» (С. Хуторной); «Валеологія для всіх.
Щоб дбати, треба знати» (С. Юрочкіна); «Здоров’ячок»
(Л. Швайка, Г. Гаркуша, Н. Дикань та ін.) «Валеологія — малятам» (Черкаський інститут післядипломної освіти)
тощо.
Сподіваємося, Ви знайдете для себе чимало корисного і дбатимете про здоров’я дошкільнят, щоб наша нація була здоровою і у неї було щасливе майбутнє. Пам’ятайте: «Здоров’я дитини — багатство країни». 7Вступ
Валеологія як наука: сучасний аспект
Сьогодення ставить високі вимоги до компетентності майбутнього вихователя як до людини, що несе відповідальність за підготовку дошкільнят до школи, закладає основу для подальшого зростання та становлення як особистості в цілому, так і людини загалом. З огляду на це сучасний вихователь має бути надзвичайно обізнаним, постійно займатися самоосвітою, вивчати нові методи і технології роботи, щоб іти в ногу з часом та готувати дошкільнят до успішної адаптації у сучасному швидкозмінюваному суспільстві. Однією з вагомих складових компетентності вихователя є вивчення у вищих навчальних закладах предметів «Валеологія в системі дошкільної освіти» і «Теорія та технологія валеологічної освіти дошкільників», оволодіння комплексом знань та умінь, практичних навичок щодо збереження, зміцнення та покращення
здоров’я дошкільника. З’ясуємо основні поняття валеології у дошкільному закладі, якими вільно повинен оперувати вихователь.
Існує чимало визначень терміна «валеологія». Розглянемо найголовніші з них. Валеологія — це нова інтегративна галузь знань, комплексна навчальна дисципліна, що вивчає закономірності, способи й механізми відновлення та зміцнення здоров’я людини з використанням природних оздоровчих методів і технологій.
Валеологія — наука про формування, збереження, зміцнення, відновлення та передачу здоров’я (генетичний фактор) за допомогою, як правило, немедикаментозних, природних чинників та засобів.
Валеологія як навчальна дисципліна є сукупністю знань про індивідуальне здоров’я людини та здоровий спосіб життя.
