Застосування інтерактивних технологій у навчанні молодших школярів

ПЕРЕДМОВА

Шановні колеги!

Посібник, котрий тримаєте у руках, присвячено інтерактивним технологіям навчання, теоретичним та практичним аспектам їх застосування у початковій освіті.

Накопичений за останні роки досвід використання інтерактивних методів та технологій у навчально-виховному процесі молодшої школи дає підстави впевнено стверджувати, що саме інтерактивне навчання створює умови як для формування компетентностей учнів, так і для розвитку та виховання особистості активних громадян з відповідною системою цінностей, толерантних, розкутих, оптимістично налаштованих, готових до подолання життєвих труднощів, стійких до стресів і фрустрацій тощо.

Як засвідчує досвід, використання інтерактивних технологій у початковій школі сприяє інтенсифікації та оптимізації навчального процесу, дозволяє вчителям:

— зробити навчання більш доступним і цікавим;

— моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати соціальний досвід учнів через включення у різні навчальні та життєві ситуації та їх переживання;

— створити умови для розвитку у дітей здатності будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути до діалогу, знаходити спільне розв’язання проблеми;

— навчити учнів формулювати власну думку, правильно її висловлювати, доводити свою точку зору, аргументувати й дискутувати, слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;

— ефективно розвивати у школярів навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт.

Окрім того, використання інтерактивних методів дозволяє реалізувати ідею співпраці тих, хто навчає, і тих, хто навчається, сприяє оздоровленню психологічного клімату на уроці, конструктивній взаємодії, створенню доброзичливої атмосфери.

На превеликий жаль, більшість учителів сьогодні недостатньо обізнана у тому, які є методи та технології інтерактивного навчання, якими є умови їх використання. Адже кожен з методів потребує від учителя чіткої покрокової, поетапної реалізації з обов’язковим прогнозуванням результатів навчання. Окрім того, в інтерактивному процесі часто відбувається не навчальне заняття із заданої теми, а розгортається «саме життя», де учасники «проживають» конкретну подію, що спланована, структурована, сконцентрована. При цьому кожен із застосовуваних методів виконує свою функцію, отже, і комплексний вплив на учнів може бути не до кінця передбачуваним. Тому для ефективного застосування інтерактивних методів та технологій у навчальному процесі учителеві потрібен власний досвід участі в групових інтерактивних вправах.

Полегшити вчителям підготовку до інтерактивного навчання покликані зміст та структура нашого посібника, що поділяється на дві частини: теоретичну та практичну. У теоретичній частині (розділ І) ми ознайомимо читачів із сутністю інтерактивних методів та технологій навчання, психолого-педагогічними умовами їх застосування у навчально-виховному процесі початкової школи, вимогами до структури інтерактивних уроків та підходами до оцінювання навчальних досягнень учнів за умов кооперативного навчання. У другій частині посібника (розділ II) вміщено розробки уроків з різних навчальних предметів початкової школи, авторами яких запропоновані можливі варіанти використання інтерактивних методів навчання у навчальному процесі.

Сподіваємось, що посібник буде сприяти поширенню в освітньому просторі України цієї інновації й збільшенню кількості вчителів, котрі цілеспрямовано впроваджуватимуть інтерактивні технології навчання у навчально-виховний процес початкової школи. Розділ І. ІНТЕР АКТИВНЕ НАВЧАННЯ ЯК ІННОВАЦІЙНЕ

ПЕДАГОГІЧНЕ ЯВИЩЕ

1.1. Сутність інтерактивного навчання

У свідомість українських вчителів через публікації останнього часу і через систему неформальної освіти поступово закладається думка, що інтерактивні методи та технології навчання створюють необхідні умови як для розвитку і виховання особистості активних громадян із системою власних духовних цінностей, так і для становлення і розвитку компетентностей учнів. У зв’язку з цим важливим видається визначення самого поняття і сутності цієї групи методів, їх відмінностей від інших.

Нагадаємо, що термін «інтерактивна педагогіка» відносно новий: його ввів у 1975 р. німецький дослідник Ганс Фріц. Лінгвістичне тлумачення слова, представлене в іншомовних словниках, свідчить, що поняття «інтерактивність», «інтерактив» прийшли до нас з англійської мови. «Inter» – поміж-, серед-, взаємо-, «act» – діяти, отже, Interact – взаємодіяти. Інтерактивністю в навчанні можна вважати взаємодію учнів, перебування їх у режимі бесіди, діалогу, спільної дії. Відповідно, у дослівному розумінні інтерактивним може бути метод, у якому той, хто навчається, є учасником, який разом з іншими здійснює щось: говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо, тобто не виступає тільки слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається, особисто створюючи це.

Суть інтерактивного навчання полягає у тім, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці). В ньому всі учні та вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють і здійснюють. Учитель в інтерактивному навчанні виступає як організатор процесу навчання, консультант, фасилітатор, який ніколи не «замикає» навчальний процес на собі. Головними у процесі навчання є зв’язки між учнями, їх взаємодія і співпраця. Результати навчання досягаються взаємними зусиллями учасників процесу навчання, учні беруть на себе взаємну відповідальність за результати навчання.

Перш ніж говорити про сутність технології інтерактивного навчання, дамо власне визначення базового для сучасної педагогічної теорії і практики поняття «педагогічна технологія», оскільки і сьогодні можна почути різні тлумачення цього терміна.