| Видавництво: | Видавничий дім «Фабула» |
| Автор: | Шубнум Хан |
| Жанр: | Сучасна проза |
| Де читати: | У застосунку Наша Книга — детальніше |
| ISBN: | 978-617-522-403-8 |
Цю книгу не можна завантажити — вона доступна для читання лише в нашому мобільному застосунку.
Застосунок доступний на Android та iOS.
«Джин чекає сотню років» — міжнародний дебют письменниці Шубнум Хан. Роман містить елементи готики, магічного реалізму та історичної прози.
Сана з батьком переїздить до старовинного маєтку на узбережжі Південної Африки. Будинок з його дивакуватими мешканцями схожий на живу істоту й сповнений таємниць. Сана шукає підказки, щоб розгадати історію родини, яка жила там колись, і не здогадується про існування Джина, який чекає вже сотню років. Водночас дівчина вивчає різні форми любові й нарешті знаходить втрачену частку себе. Та чи надовго?
1932 рік
У старій шафі сидить Джин і плаче.
Воно скиглить і тихо бурмоче слова нарікань. Скрегоче зубами й проклинає небеса за свою долю. Кляне той день, коли увійшло в цей злощасний дім. Джин заплющує очі й намагається уявити час до того, коли воно прийшло сюди, як йшло з узбережжя за звуком зірок з берега, до того, як світ став темним і порожнім.
Десь щось гуркоче, і Джина відволікає від страждань шум, що зчиняється зовні. Воно зупиняється, щоб прислухатися, і чує, як долинають звуки: грюкають двері, розчиняються вікна, розкидаються речі. Лунають крики, люди віддають накази й поспішають проходами. Вони бігають туди-сюди і штовхають щось важке по сходах.
Джин робить паузу, а потім випростує кінцівки, відчиняє шафу й виходить назовні.
Чути тупіт кроків, потім унизу грюкають вхідні двері, і все раптом затихає.
Джин виходить у коридор і з цікавістю роззирається довкола. На підлозі розкиданий одяг і постільна білизна. Воно заходить до кімнат. У дитячій спальні, біля розпаленого каміна, двадцять сім пластмасових солдатиків чекають на наступ французької армії. У жіночій спальні шовковий камісоль{1} сповзає з вішака, який погойдується в шафі.
Джин спускається вниз. На кухні тарілка з картоплею мокне під краном, з якого капає вода. З відставленого чайника здіймається пара. Кошик зі свіжою білизною чекає на прасування.
Воно заходить до довгої їдальні, йде повз стільці з високими спинками й зазирає до передпокою, де голосно цокає дідівський годинник. Джин відчиняє важкі вхідні двері й дивиться у яскраве, чисте світло раннього ранку. Кам’яні сходи завалені відкритими валізами та розкиданими книжками. Під’їзна дорога порожня. Воно виходить на вулицю в блідо-рожеве світло й дивиться на спокійний мерехтливий океан.
Джин обертається до будинку, що височіє позаду, і голосить.
«У старій шафі сидить Джин і плаче.»
«Пірс тягнеться до безкінечності, як палець, що вказує на біду.»
«Сані цікаво, чи може дім бути чимось, що поглинає тебе.»
Шубнум Хан писала «Джина» вісім чи дев’ять років. Акбар Манзіл не списаний з конкретного будинку: авторка казала, що її просто захоплюють будинки з привидами, а в ісламських переказах джини можуть закохуватися в людей. Роман вона присвятила дідові, якого родина вважала першим оповідачем. Книжка вийшла у видавництві Viking 9 січня 2024 року — це перша її книжка, видана в США й Великій Британії, а в Південній Африці роман вийшов як «The Lost Love of Akbar Manzil».
Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.
