Привіт, це я, Емі!
Таємний Клуб Супердівчат нещодавно потрапив у дуже скрутну ситуацію. Але ж ви знаєте, що проблеми — це наш дівчачий (чи радше супердівчачий) фах. А найкраще допомагають вирішувати проблеми друзі. Так сталось і цього разу. Коли Анєла переживала не найкращі часи і — ви навіть повірити в це не зможете — міркувала над тим, щоб розпрощатися з нашою компанією, нам довелося докласти всіх зусиль і вигадати щось креативне, аби переконати Анєлу, що ми й надалі КРУТІ!
А мені було подвійно сумно, бо ж Анєла — одна із засновниць нашого Клубу. Однак не розповідатиму вам, як це все скінчилося. Побачите самі.
Найголовніше, що ми знову всі разом. Від заснування Таємного Клубу Супердівчат минуло чимало часу, тому вже зовсім скоро ми відсвяткуємо наш четвертий день народження! Сподіваюся, що влаштуємо з цієї нагоди урочистий бенкет!
Коли ми створювали наш Клуб, то хотіли лише одного — розважатися так само суперово, як хлопці з підготовчого класу. А потім виявилося, що нам одна з одною неймовірно КРУТО. Крім того, навколо повно загадок, які треба розв’язувати! Урешті-решт ми взялися за серйозні проєкти — скажімо, порятунок кобили Брави або пошуки книжок, що зникали з бібліотеки.
Тепер трішки про нас. Не стану приховувати, що ми нетиповий Клуб Супердівчат. І все це через Франека. Під час нашої першої таємної операції ми стежили за його татом (а він відомий фізик). Нам здавалося, що експерименти професора Каґанека небезпечні для світу, проте виявилося, що це якраз професорові загрожує небезпека.
Потім Франек уперся, що теж хоче до нашого дівчачого Клубу. Тож, хоча Франек і не дівчина, він упорався з нашими супертаємними випробуваннями і… у нас не залишалося виходу — довелося прийняти його до гурту. Відтоді ми Таємний Клуб Супердівчат і Одного Суперхлопця.
Свята не заскочать нас зненацька!
Настав кінець листопада. Погода була геть кепська, як воно буває пізно восени. Безупину лив дощ і віяв пронизливий вітрюган, що пробирав аж до самих кісток! Отож надворі було не надто весело. Бррр! Ми геть забули про спекотне літо й теплу золоту осінь, з якою попрощалися зовсім недавно. Хто б міг подумати, що одного дня нам доведеться скасувати таємні збори Таємного Клубу Супердівчат! А таке ставалося рідко, коли у нас мала бути справді дуже важлива причина, щоб перенести зустріч. Того дня здавалося, що з неба на землю виливаються відра води, а вітер віє з неймовірною силою. Я мріяла тільки про одне: залізти в ліжко й чекати, коли повернеться тато. Так що ми перекинулися кількома повідомленнями, і вся наша компанія засмучено погодилась, що іншого виходу, як скасувати нашу зустріч і провести її в інший час, немає.
Зустріч мала відбутись у мене, у помешканні номер 8 на вулиці Батарейковій, 1. Коли моя мама довідалася, що плани Таємного Клубу Супердівчат змінилися, то дуже засмутилася.
— То що, сьогоднішня зустріч уже точно скасована? — усе допитувалася вона.
— Ну, нікому з нас не хочеться виходити надвір у таку погоду, — пояснила я. — Дощ періщить, вітер завиває.
— Занепадає дух у молодого покоління, — буркнула мама — як на мене, геть незрозуміло, до чого.
Але коли вона ще раз перепитала мене, як там із планами на вечір, це вже видалося мені щонайменше підозрілим.
— Ти ж завжди нарікаєш, що після наших таємних зборів у тебе море роботи, — озвалась я. — Тож ти мала би бути задоволена, що все так обернулось.
А ще я згадала нашу суперечку стосовно порядку після останньої наради Таємного Клубу й додала:
— Сьогодні не буде навали на наше помешкання, і масних плям у кухні, і холодильника, з якого зникли всі смаколики, теж.
Проте я відразу довідалась, яка справжня причина того, що мама так зацікавилася нашим засіданням.
— Ви саме сьогодні скасовуєте зустріч, а я якраз домовилась із Флориною мамою, що ми позаймаємося йогою, вивчимо декілька нових поз! Крім того, сьогодні п’ятниця і ми могли б собі спокійненько посидіти й порозмовляти, — промовила розсерджена мама й ображено додала: — Так що мого тренування, на яке я так довго чекала, не буде.
— Пані Лаура показує тобі йогівські пози завжди, коли вам тільки випаде нагода зустрітись, — зауважила я. — Останнього разу, коли ми разом пішли на шопінг до торговельного центру, ви розучували нові пози якраз перед кав’ярнею з морозивом. Та ще й на очах усіх покупців!
