Подяки:
За цією книжкою стоїть армія, що рятувала мене (і що важливіше, мою книжку) від мене самої.
Я надзвичайно вдячна Крістін Нельсон, моїй дивовижній агентці, за її нескінченне терпіння та суперсили. Не кажучи вже про її прекрасну помічницю, Сару Меджібов.
Надзвичайна подяка і квіти усім в «Саймон енд Шустер» за те, що дали мені шанс та стільки усього зробили для моєї книжки.
Особлива подяка моїй незрівнянній редакторці, Карен Войтила, за всі мудрі слова — з мене при нагоді склянка картоплі 1 — і її чудовій помічниці, Сарі Пейн.
Ніколь Руссо — за прекрасну рекламу.
Расселу Ґордону та Джін Молліка за їхню спільну тяжку працю над блискучою обкладинкою.
Копіредакторові, Валері Шіе, за те, що не допустила трагедії тричі за один день.
І дякую дивовижним людям у «Саймон енд Шустерс Юкей», серед них Вініші Ґослінґ та Елайзі Оффорд, які дуже допомогли мені по мій бік океану.
Кассандрі Клер та Голлі Блек за всі їхні першокласні поради і добрі слова, а ще за те, що кращою подругою-письменницею не стала би навіть воскресла Джейн Остін.
Моїй родині та друзям в Ірландії, Англії та Америці, яким доводилося терпіти мене під час роботи над цією книжкою! Особливо дякую ірландському «ближньому колу»: Кіарі, С`юзан, Елеонор, Ешлінґ та Рейчел, які постраждали більше за решту.
Анні, яка жила зі мною в Нью-Йорку та розповідала мені про книговидання та пожежників, Пінелопі, яка жила зі мною в Англії, коли я писала книжку, та стала першою фанаткою Алана, і Наташі та Дженні, які жили зі мною в Ірландії (уявіть!), коли я її редагувала.
Кінґстонському університетові — моїй місцевій творчій групі та викладачеві, Ліз Дженсен, — і Ґілдфордській бібліотеці.
Дебютантам 2009, ці леді просто фантастичні.
Дякую власникам живих журналів, які всі ці роки підтримували мене, і всім мармеладовим рибкам 2 на світі.
1 Жарт із розмови між авторкою та редактором, що ірландці їдять і п`ють одну лише картоплю.
2 Мармеладова рибка — назва спільноти шанувальників творчості Сари Різ Бреннан.