Передбачувана ірраціональність

Тим, із ким цікаво проводити дослідження, — моїм наставникам, колегам та студентам

Вступ,

або Як моя травма відкрила мені ірраціональність та надихнула на описані тут дослідження

Мені часто кажуть, що мій погляд на світ — незвичний. За понад 20 років досліджень саме він допомагав мені зрозуміти, що конкретно впливає на наші щоденні рішення (на противагу тому, що ми думаємо впливає на них), та приносив купу задоволення від процесу роботи.

Чи знаєте ви, чому ми так часто обіцяємо собі сісти на дієту і забуваємо про обіцянку, як тільки повз нас проїжджає візок із десертами?

Чому ми захоплено купуємо непотрібні речі?

Чому нас болить голова після аспірину за один цент, але перестає після 50-центового аспірину?

Чому люди, яких просять згадати Десять заповідей Божих, менш схильні обманути (принаймні одразу після пригадування), аніж ті, кого не просили? Або чому етичний кодекс дійсно зменшує нечесність на роботі?

Коли ви прочитаєте цю книжку, то отримаєте відповіді на ці та інші запитання, які вплинуть на ваше особисте та професійне життя і змінять ваш погляд на світ. До прикладу, якщо ви зрозумієте суть питання про аспірин, то побачите його вплив не лише на щоденний вибір медикаментів, а й на важливіше суспільне питання: вартість системи охорони здоров’я. Розуміння впливу Десяти заповідей на нашу чесність допоможе запобігти великому обманові на кшталт скандалу з Енроном (Enron). А проблема імпульсивного споживання їжі схожа на всі імпульсивні рішення у нашому житті, і, зрозумівши її, ви також усвідомите, наприклад, чому так складно відкладати гроші на «чорний день».

Моя мета — допомогти вам ґрунтовно переглянути погляд на те, що змушує людей «вмикатись». Я розповім про багато наукових експериментів, висновків та анекдотів, які здивують вас. Думаю, що ви навчитесь уникати деяких помилок, коли побачите, як систематично ми їх повторюємо.

Але перш ніж розповідати про цікаві, практичні та веселі (у деяких випадках навіть смачні) експерименти, що досліджують харчування, шопінг, любов, гроші, прокрастинацію, пиво, чесність та інші сфери життя, я розкажу, звідки взялися мій нетиповий погляд на світ і, як наслідок, ця книга. Я ознайомився з цією цариною науки багато років тому через нещасний випадок, який навряд чи можна назвати радісним.

Однієї, здавалось би, звичайної п’ятниці, за декілька секунд у житті 18-річного ізраїльтянина все незворотно змінилось. Через вибух магнію, який використовують для освітлення поля бою, я отримав опіки ІІІ ступеня на 70-ти відсотках тіла.

Три наступні роки я пролежав забинтованим у лікарні, а в ті рідкісні моменти, коли вдавалось вийти в люди, я був одягнений у тісний синтетичний костюм, у якому скидався на потворну версію Людини-павука. Я почувався відокремленим від суспільства, бо не міг жити звичним життям, як мої сім’я та друзі, тому почав спостерігати за звичайними життєвими ситуаціями збоку. Наче представник іншої культури (або планети), я роздумував над причинами поведінки — і своєї, і людей навколо. Я почав думати, наприклад, чому мені подобалась саме ця дівчина, а не якась інша; чому мої щоденні процедури відбувались так, як було зручно лікарям, а не мені; чому мені подобалось скелелазіння, але не вивчення історії; чому мене так хвилювало те, що думають про мене інші, і, найбільше, що нас, людей, мотивує у житті поводитись так, як ми поводимось.

Поки я лежав у лікарні, то пережив різні види виснажливого болю і мав багато часу після процедур та операцій, щоб думати про нього. Моя денна порція агонії починалась з «купелі» — це процедура, під час якої мене занурювали у протиінфекційний розчин, знімали бинти та зішкрябували омертвілу шкіру. Там, де шкіра не була пошкоджена, розчин злегка пік, і бинти легко відходили; а де шкіри було мало або не було зовсім, розчин пік вогнем, бинти прилипали до плоті, а знімати (чи то радше здирати) їх боліло так, що складно передати словами.

Я почав розпитувати медсестер опікового відділення про їхній підхід до цієї процедури. Зазвичай медсестри хапали краєчок бинта та відривали його швидким рухом, що спричиняло короткочасний напад болю; процес тривав приблизно годину, поки вони не знімали усі бинти. Як тільки процедуру було закінчено, мене натирали маззю, замотували в нові бинти, щоб наступного дня знову їх здерти.