ПЕРЕДМОВА
В епоху глобалізації та інтернаціоналізації суспільства відбувається розширення діапазону співробітництва суверенної України та зростає роль і місце іноземних мов у спілкуванні різних націй та національностей мультилінгвального й полікультурного світу. А тому в усіх країнах Європи та світу виникає спільна проблема — створення ефективної системи іншомовної освіти на всіх рівнях шкільного навчання.
Упродовж останніх двадцяти років в нашій країні здійснено низку реформ у сфері іншомовної освіти; наш поступ відбувається разом з країнами Європейського Союзу, зокрема, в унісон із нашими найближчими сусідами — країнами Вишеградської четвірки (Польща, Словаччина, Чехія та Угорщина). Результати наукового аналізу свідчать, що досвід країн Вишеградської четвірки щодо організаційних форм та методів викладання іноземних мов є важливим для вітчизняної науки та практики в порівняльно-педагогічному аспекті. Порівняльно-педагогічне дослідження з проблем розвитку шкільної іншомовної освіти у згаданих країнах в сучасний період здійснено Л. Гульпою, В. Карташовою, Р. Венцель, Х. Коморовською, М. Ніколов, Ч. Сарді, Ж. Факловою, Д. Коваріковою, А. Кубанек-Герман, І. Пуфал, Г. Пятаковою та ін.
Винятково важливе значення на сучасні тенденції розвитку шкільної іншомовної освіти в країнах Вишеградської четвірки мав вплив Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, опублікованих 2001 року, а також їхній удосконалений та розширений варіант 2018 року. Основним напрямком нашого дослідження є аналіз реформаторських процесів у шкільній іншомовній освіті названих країн саме в руслі парадигми, задекларованої в цьому базовому документі, розробленому, до слова, такими провідними інституціями Ради Європи з освіти та культури, як Відділ мультилінгвізму, Європейський центр сучасних мов, Британська Рада, Інститут Гете, Передмова4 Французький Альянс, Інститут Сервантеса, Європейська Фундація Національних інститутів мови та інші. У роботі також простежується зв’язок шкільної іншомовної освіти з полікультурним вихованням особистості на європейських принципах плюрилінгвізму та мультикультуралізму. При цьому цілісний масив шкільної іншомовної освіти проаналізовано на обох її основних етапах, виокремлених за віковою ознакою — рання іншомовна освіта та іншомовна освіта на рівні середньої і старшої школи, — що відповідає класифікації й стандартизації цих ланок освіти в країнах Вишеградської четвірки.
Якісні зміни у змісті ранньої іншомовної освіти в зазначених країнах відбуваються під впливом глобалізаційних та інтеграційних процесів. Новий вимір у цьому змісті пов’язаний з кардинальними трансформаціями в європейському суспільстві і спрямований на розвиток академічної мобільності та кар’єрного росту молодих людей. Національна мовна політика спрямована на розвиток іншомовної освіти усіх рівнів і підсилює в цілому політику реалізації трилінгвальної моделі Європейського Союзу під назвою «Рідна мова плюс дві іноземні». Країни Вишеградської четвірки у формуванні мовної політики дотримуються положень Європейської Хартії регіональних мов та мов національних меншин, а також Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти при конструюванні змісту навчання рідної мови та іноземних мов. Зокрема, Угорщина з 2003 року започаткувала довготривалу стратегію модернізації іншомовної освіти на основі Національного навчального плану. У Польщі ще в 1990-х роках проведена освітня реформа в напрямку гарантування учням вільного вибору мов для вивчення, а вчителям — вибору підручників та навчально-методичних матеріалів. У Чеській Республіці 1995 року прийнятий Додатковий освітній закон, який регламентує запровадження вивчення обов’язкової першої іноземної мови з дев’ятирічного віку, а другої — з одинадцятирічного. У Словацькій Республіці перед тим, як запровадити вивчення іноземної мови всіма дітьми шести–восьми років, проводиться відповідний пілотний проєкт у п’ятьох школах м. Нітра.
Важливими віхами на шляху модернізації іншомовної освіти школярів у країнах Вишеградської групи стали такі законодавчі ініціативи, як розроблення Національного навчального плану шкільної Передмова 5 освіти в Угорщині, формування Концепції навчання іноземних мов у Словаччині, реформаторські закони про підготовку та перепідготовку вчителів у Польщі та Чехії.
Як показує дійсність, і в Україні навчання та вивчення іноземних мов стає дедалі значущою сферою освітньої політики. В цьому руслі вивчення і збагачення зарубіжного досвіду є важливим джерелом ідейного збагачення та підвищення практичної результативності. Сподіваємося, що наша монографія теж прислужиться цій справі.
Автори висловлюють щиру вдячність усім своїм зарубіжним колегам, педагогам та лінгводидактам, які сприяли нам в ознайомленні й детальному вивченні шкільної іншомовної освіти у своїх країнах, особливо з м. Ніредьхаза (Угорщина) та з Кракова (Польща), а також за запрошення для участі в міжнародних науково-практичних конференціях з мовної освіти, що проводились в країнах Вишеградської групи.
Автори
Знання однієї мови дає змогу ввійти в коридор життя, знання двох мов — відчиняє вам усі двері в цьому коридорі
Франк Сміт, канадський психолінгвіст
Інша мова — це інше бачення життя
Федеріко Фелліні
Знати багато мов — значить мати багато ключів до одного замка
Вольтер
Добре висловлена думка звучить розумно всіма мовами
Джон Драйден, англійський поет, драматург, критик, байкар
Ми повинні вивчати мови — це єдина річ, яку корисно знати навіть погано
Като Ломб, угорська перекладачка, письменниця,
одна з перших у світі синхронних перекладачок
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
БО — Білінгвальна освіта
ЄМП — Європейське мовне портфоліо
ЄС — Європейський Союз
ЗЄР — Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти
ІМ — Іноземні мови
ІКТ — Інформаційно-комунікаційні технології
ІО — Іншомовна освіта
МОН — Міністерство освіти і науки України
МСКО — Міжнародна стандартна класифікація освіти
РЄ — Рада Європи
РІО — Рання іншомовна освіта
ЗРІО — Зміст ранньої іншомовної освіти
КВЧ — Країни Вишеградської четвірки
