Роксолана

ОЛЕКСАНДРА ШУТКО

Роксолана:

міфи та реалії

видання друге, перероблене, доповнене

На обкладинці зображено портрет Роксолани роботи італійського художника В. Тіціана 1550-х років.

Автор цієї книги — кандидат мистецтвознавства, журналістка Олександра Шутко — чи не вперше звернулася до вивчення біографії Роксолани на підставі не лише українських, а й турецьких, польських, російських, західноєвропейських і навіть американських досліджень. Такий підхід дав змогу відкрити нові, досі невідомі широкому загалові українців факти із життя цієї величної, недосяжної й водночас такої близької нам жінки.

Кращому розумінню того, як вона потрапила до османського гарему і стала султаною, посприяло те, що автор вивчила мову, традиції турків, певні історичні та геополітичні процеси, які відбувалися того часу в Європі й Азії.

Попри велику кількість посилань на наукові джерела та цитування архівних документів і листів, книга написана доступною мовою, тому має зацікавити значне коло читачів.

У другому виданні наведено більше цікавої інформації з життя Роксолани та її нащадків, додано відомості про присвячені їй твори мистецтва. Зміст книги доповнений новими рідкісними ілюстраціями та світлинами доби правління османів.

Присвячується моїм батькам Ользі та Євгену Патаям, чоловікові Юрію та всім друзям і знайомим, які допомагали з тонкощами перекладу, пошуком книжок й архівних матеріалів.

Передмова

О станнім часом в Україні зріс інтерес до правління османських султанів. Цьому посприяв сучасний турецький серіал «Величне століття», в якому йшлося не лише про могутнього султана Сулеймана 1, а й про його супутницю та дружину Хюррем 2 -султан. У Європі вона відома як Роксолана. Український дослідник Ярослав Кісь виводить це ім’я з назви українських земель Червоної Русі (територія Польського Королівства), яку в XVI столітті називали Роксоланією, Роксією 3.

Те, що ця Роксолана була їхньою землячкою, мабуть, стало вирішальним для українців, які ретельно стежили за подіями турецького серіалу. Чотири сезони поспіль вона грала «першу скрипку» — і врешті досягла успіху. Роксолана стала впливовою жінкою не лише в покоях султана, а й у всій Османській імперії, якою згодом правитиме її син Селім. Однак цього Роксолані не судилося побачити. Вона померла, не дочекавшись його сходження на османський престол.

Та навіть через 500 років після смерті Роксолана залишилися найшанованішою особою не тільки в Туреччині, а й у всьому мусульманському світі. Адже саме вона збудувала на території тодішньої Османської імперії багато мечетей, шкіл, лікарень та їдалень для бідних і знедолених, караван-сараїв для подорожуючих, турецьких бань (хамамів) й акведуків, що не лише тішать око турків і арабів, а й досі служать за призначенням.

Фактично Роксолана стала першою жінкою в Османській імперії, яка зуміла закохати в себе всемогутнього володаря трьох континентів — султана Сулеймана — та втримати його поруч із собою впродовж усього свого життя. У XVI столітті такого результату не могли досягти навіть найвідоміші європейські красуні-імператриці. Пригадаймо бодай дружин англійського короля Генріха VІІІ чи московського царя Івана Грозного, доля яких була трагічною. Адже їхні вінценосні чоловіки, будучи християнами, міняли жінок, як рукавички, прирікаючи покинутих на смерть.

У цьому світлі життя Хюррем-султан із султаном Сулейманом, якому пророк Мухаммед дозволяє мати чотирьох законних дружин, не говорячи вже про безліч рабинь для плотських утіх, виглядає казкою. Але чи було воно таким?

Щоби знайти відповідь на це запитання, я опрацювала велику кількість наукової літератури, зокрема турецької, польської, російської і навіть американської. Саме у США виходять найповніші видання, що базуються на достеменних фактах та хроніках. Як не дивно, американські дослідники більше за вчених інших країн, окрім Туреччини, з 1921 до 2008 року користувались архівними документами Османського державного архіву Стамбула 4.