Серія «Ім’я на обкладинці»
Випуск XV
Олександр Гаврош
ЗАГАДКОВИЙ ДУХНОВИЧ
ÒÅÐÍÎÏІËÜ
ÁÎÃÄÀÍ
Серію «Ім’я на обкладинці» засновано 2016 року.
У другому, зн ачно розширеному виданні «Загадкового Духновича» відомий журналіст і письменник Олександр Гаврош пропонує власне прочитання постаті священника і просвітителя Олександра Духновича (1803–1865), довкола якого досі точиться чимало суперечок: москвофіл, сепаратист чи зачинатель українського відродження за Карпатами?
Це перша книжка про найвідомішого закарпатця ХІХ століття, видана за межами історичного Закарпаття. До неї увійшли як уривки з щоденників, листів, автобіографій будителя, подані сучасною літературною мовою, так і статті Олександра Гавроша, його ж оповідання про дитинство Духновича «Родинна таємниця» та п’єса про останні години життя духовного батька Срібної Землі «Люб’язнійший приятель». У книжці вміщено також інтерв’ю з найвідомішою духновичезнавчинею Оленою Рудловчак, думки відомих дослідників, вірш Шевченківського лауреата Петра Скунця.
ПЕРЕДНЄ СЛОВО
Без постаті Олександра Духновича (1803–1865) важко сповна, ба навіть неможливо осмислити такий самобутній куточок України, як Закарпаття. І досі довкола імені цього греко-католицького священника, просвітителя та літератора точаться дискусії, а його життя і творчість оповиті багатьма таємницями. Науковці сходяться на думці, що в ХІХ столітті це була ключова особистість найзахіднішого реґіону України. Олександр Духнович став для Закарпаття тим, чим Іван Франко згодом став для Галичини — каменярем у священницькій мантії.
Як не прикро констатувати, але у Великій Україні про закарпатського будителя знають мало. Пропоноване видання є першою книжкою про Духновича, виданою за межами його рідного краю (Пряшівщини й Закарпаття). Мета її — привернути увагу не тільки до Олександра Духновича, а й до епохи, в якій він жив і творив. Бо без цієї складної минувшини не можна зрозуміти і сучасну ситуацію на Закарпатті, яка має виразні особливості.
Портрет Духновича відомого українського художника зі Словаччини Дезидерія Миллого
За роки незалежності в Ужгороді вийшло кілька видань творів Олександра Духновича. Однак популярних книжок про самого будителя досі не знайдете в книгарнях України. Це видання склали як праці чи уривки авторства самого Духновича, подані сучасною літературною мовою, так і статті про нього, що побачили світ у різний час. Завершують книжку художні твори про Олександра Духновича, чия особистість лише недавно стала приваблювати майстрів красного слова.
ЗАГАДКОВИЙ ДУХНОВИЧ
46 ФАКТІВ ІЗ ЖИТТЯ НАЙПОМІТНІШОГО ЗАКАРПАТЦЯ ХІХ СТОЛІТТЯ
1. Народився Олександр Духнович 24 квітня 1803 року в руському (українському) селі Тополя у сім’ї сільського священника Василя Духновича. Це було вкрай злиденне невелике гірське поселення (нині Гуменського округу в Словаччині, біля кордону з Україною). Наприкінці ХVIII століття село мало 430 осіб і давало священникові дуже скромний прибуток. У цьому селі виросло кілька поколінь Духновичів. У записах за 1788 рік згаданий дід будителя — Петро Духнович.
2. Дитинство Олександра минуло у поближньому селі Стащині (удвічі більшому), куди батька скерували парохом після народження сина. Тривалий час дитина мешкала у Тополі сама з годувальницею «бабою Гарайдихою». Від няньки він набирався знання народної мови, пісень, фольклору.
3. Духновичі були національно свідомою родиною. Від покоління до покоління зберігали переказ, що вони походять із князів Черкаських — капітана невдалого стрілецького бунту проти Петра І, який утік із Москви до Карпат. Нинішні дослідники сумніваються у такій версії. Але згадана родинна легенда будила національне почуття Олександра Духновича. Його дід Іван Герберій (за матір’ю) наставляв онука: «Сину мій, пам’ятай свій рід, люби його… Завжди дивися на Схід і на Північ, звідти нам і порятунок».