Найдосконалішими є ті технології, що зникають. Вони вплітаються в тканину нашого повсякденного життя так щільно, що їх уже неможливо вирізнити.
Марк Вайзер у статті «Комп’ютер для XXI століття», журнал Scientific American, вересень 1991 року
1900 року британський археолог зробив одну з найбільших знахідок усіх часів. Артур Еванс, пізніше посвячений у лицарі за свої відкриття, розкопав палацовий комплекс у Кноссі на Криті. Завдяки своїй складній архітектурі та чудовим фрескам це місце надало нам свідчення про існування розвинутої цивілізації бронзової доби — цивілізації, давнішої за будь-що, знайдене на материковій частині Греції. Науковець із класичною освітою та поетичною жилкою, Еванс назвав представників зниклої культури мінойці. Згідно з грецькою легендою, Мінос — перший цар Криту — вимагав, аби атеняни кожні дев’ять років посилали до нього сімох хлопчиків і сімох дівчаток, яких він приносив у жертву Мінотавру.
«Тут,— писав Еванс у газетній статті,— Дедал побудував лабіринт, лігво Мінотавра, та зробив крила (можливо, вітрила), за допомогою яких вони з Ікаром літали над Егейським морем». Також у Кноссі атенський герой Тезей, мандруючи лабіринтом, розмотав клубок, убив лютого людинобика й, тримаючись за нитку, повернувся назад на свободу.{1}
Як і дещо раніше Троя, місто з легенд виявилося справжнім. Розкопки розкрили нам грамотну та добре організовану цивілізацію, таку само давню, як Вавилон і Єгипет. Крім того, знахідка являла собою лінгвістичну загадку. Разом із предметами мистецтва, керамікою та ритуальними предметами Еванс знайшов тисячі глиняних табличок із зображеннями символів, які він бачив на артефактах, що від початку привели його на Крит. Він визначив два різні шрифти разом з ієрогліфами, які символізували об’єкти, як-от голова бика, ваза з носиком і те, що Еванс уважав палацом або вежею: прямокутник, розділений навпіл за діагоналлю, з чотирма шипами вгорі. Але він не зумів прочитати жодної зі знайдених табличок.
Хоча Еванс працював над розв’язанням проблеми впродовж кількох десятків років, йому так і не вдалося розшифрувати табличок. Лише 1952 року, за одинадцять років після його смерті, один напис було остаточно ідентифіковано як ранню форму грецької мови. Значну частину решти знайдених на Криті табличок і досі не прочитано. Але нам відомо, що Еванс поставив свою «вежу» догори дном й абсолютно неправильно інтерпретував її значення. Ієрогліф зображував не зубчасту фортечну стіну, а шматок тканини з бахромою або, можливо, ткацький верстат з основою. Тож ішлося не про палац, а про текстиль.
Мінойська культура, що зробилася джерелом історій про рятівну нитку, зберігала ретельні звіти про великомасштабне виробництво вовни та льону. Текстильні звіти складають більше половини табличок, знайдених у Кноссі. На них задокументовано важливі в текстильній промисловості процеси, як-от «вирощування необхідних рослин, народження ягнят, кількість вовни, отриманої від однієї тварини, робота збирачів, розподіл вовни між працівниками, отримання готових тканин, роздавання тканини або одягу залежному персоналу та зберігання тканини в коморах палацу»,— пише історик. За один сезон палацові майстерні переробляли руно, зібране від 70 000—80 000 овець, напрядали та ткали приголомшливу кількість вовни — до 60 тонн.
Еванс не зрозумів джерела добробуту міста й основної діяльності його мешканців. Кносс був текстильною супердержавою. Як і багато людей до й після нього, археолог-новатор не помічав центральної ролі текстилю в історії технологій, торгівлі й самої цивілізації. [1]
◆ ◆ ◆
Безволосі мавпи, ми еволюціонували разом із нашою тканиною. Від того моменту, як нас загорнули в пелюшку одразу після народження, ми перебуваємо в оточенні текстилю. Тканини вкривають наші тіла, вистилають наші ліжка та лягають килимами на підлогу. Текстиль дає нам паски безпеки та диванні подушки, намети та банні рушники, медичні маски та клейку стрічку. Він усюди.