Завантажити застосунок

Тканина цивілізації. Як текстиль створив світ

Тканина цивілізації. Як текстиль створив світ

Тканина цивілізації. Як текстиль створив світ — Вірджинія Пострел

Видавництво: Видавничий дім «Фабула»
Автор: Вірджинія Пострел
Жанр: Світова історія
Де читати: У застосунку Наша Книга — детальніше
ISBN: 978-617-522-147-1
  • 420.00 грн


Опис

Історія людства — це історія текстилю, адже саме він, без перебільшення, створив наш світ. Потреба в тканинах стала рушієм технологій, підприємництва, політики та культури. Текстильний бізнес розповсюдив алфавіт, арифметику та подвійну бухгалтерію, стимулював хімічні дослідження, навчив людей мислити в парадигмі двійкового коду, дав початок фінансовим установам, сприяв работоргівлі, фінансував Відродження та імперію Великих Моголів...

Вірджинія Пострел синтезує новаторські дослідження з археології, економіки та інших наук, аби розкрити цю дивовижну історію: від ассирійських торговців тканинами, давньокитайських шовківників, мінойців, які експортували до Єгипту вовну, пофарбовану дорогоцінною пурпуровою фарбою, і римлян, одягнених у дорогий китайський шовк, до сучасних виробників тканин і науковців, які створюють новітні волокна з незвичайними властивостями.

Про видання

Вікові обмеження
16+
Мова
Українська
Мова оригіналу
Англійська
Назва оригіналу
The Fabric of Civilization: How Textiles Made the World
Рівень складності
Складний
Рік написання
2020
Опубліковано
2024
Кількість сторінок
304
Обсяг
≈ 92 000 слів
Час читання
≈ 8 год 30 хв
Перекладач
Ольга Тільна
Формат
Електронна книга

Зазирнути в книгу

Уривок

Найдосконалішими є ті технології, що зникають. Вони вплітаються в тканину нашого повсякденного життя так щільно, що їх уже неможливо вирізнити.

Марк Вайзер у статті «Комп’ютер для XXI століття», журнал Scientific American, вересень 1991 року

1900 року британський археолог зробив одну з найбільших знахідок усіх часів. Артур Еванс, пізніше посвячений у лицарі за свої відкриття, розкопав палацовий комплекс у Кноссі на Криті. Завдяки своїй складній архітектурі та чудовим фрескам це місце надало нам свідчення про існування розвинутої цивілізації бронзової доби — цивілізації, давнішої за будь-що, знайдене на материковій частині Греції. Науковець із класичною освітою та поетичною жилкою, Еванс назвав представників зниклої культури мінойці. Згідно з грецькою легендою, Мінос — перший цар Криту — вимагав, аби атеняни кожні дев’ять років посилали до нього сімох хлопчиків і сімох дівчаток, яких він приносив у жертву Мінотавру.

«Тут,— писав Еванс у газетній статті,— Дедал побудував лабіринт, лігво Мінотавра, та зробив крила (можливо, вітрила), за допомогою яких вони з Ікаром літали над Егейським морем». Також у Кноссі атенський герой Тезей, мандруючи лабіринтом, розмотав клубок, убив лютого людинобика й, тримаючись за нитку, повернувся назад на свободу.{1}

Як і дещо раніше Троя, місто з легенд виявилося справжнім. Розкопки розкрили нам грамотну та добре організовану цивілізацію, таку само давню, як Вавилон і Єгипет. Крім того, знахідка являла собою лінгвістичну загадку. Разом із предметами мистецтва, керамікою та ритуальними предметами Еванс знайшов тисячі глиняних табличок із зображеннями символів, які він бачив на артефактах, що від початку привели його на Крит. Він визначив два різні шрифти разом з ієрогліфами, які символізували об’єкти, як-от голова бика, ваза з носиком і те, що Еванс уважав палацом або вежею: прямокутник, розділений навпіл за діагоналлю, з чотирма шипами вгорі. Але він не зумів прочитати жодної зі знайдених табличок.

Хоча Еванс працював над розв’язанням проблеми впродовж кількох десятків років, йому так і не вдалося розшифрувати табличок. Лише 1952 року, за одинадцять років після його смерті, один напис було остаточно ідентифіковано як ранню форму грецької мови. Значну частину решти знайдених на Криті табличок і досі не прочитано. Але нам відомо, що Еванс поставив свою «вежу» догори дном й абсолютно неправильно інтерпретував її значення. Ієрогліф зображував не зубчасту фортечну стіну, а шматок тканини з бахромою або, можливо, ткацький верстат з основою. Тож ішлося не про палац, а про текстиль.

Мінойська культура, що зробилася джерелом історій про рятівну нитку, зберігала ретельні звіти про великомасштабне виробництво вовни та льону. Текстильні звіти складають більше половини табличок, знайдених у Кноссі. На них задокументовано важливі в текстильній промисловості процеси, як-от «вирощування необхідних рослин, народження ягнят, кількість вовни, отриманої від однієї тварини, робота збирачів, розподіл вовни між працівниками, отримання готових тканин, роздавання тканини або одягу залежному персоналу та зберігання тканини в коморах палацу»,— пише історик. За один сезон палацові майстерні переробляли руно, зібране від 70 000—80 000 овець, напрядали та ткали приголомшливу кількість вовни — до 60 тонн.

Еванс не зрозумів джерела добробуту міста й основної діяльності його мешканців. Кносс був текстильною супердержавою. Як і багато людей до й після нього, археолог-новатор не помічав центральної ролі текстилю в історії технологій, торгівлі й самої цивілізації. [1]

◆ ◆ ◆

Безволосі мавпи, ми еволюціонували разом із нашою тканиною. Від того моменту, як нас загорнули в пелюшку одразу після народження, ми перебуваємо в оточенні текстилю. Тканини вкривають наші тіла, вистилають наші ліжка та лягають килимами на підлогу. Текстиль дає нам паски безпеки та диванні подушки, намети та банні рушники, медичні маски та клейку стрічку. Він усюди.

Цитати

  • «Сільське господарство розвивалося в пошуках волокон, а також їжі.»
  • «По-друге, цивілізація — це технологія виживання.»
  • «Виготовлення тканини — це акт творчості, аналогічний іншим творчим актам.»

Зміст

  • ВІДГУКИ ПРО «ТКАНИНУ ЦИВІЛІЗАЦІЇ»
  • Переднє слово. Тканина цивілізації
  • Розділ перший. Волокно
  • Розділ другий. Нитка
  • Розділ третій. Полотно
  • Розділ четвертий. Барвник
  • Розділ п’ятий. Постачальники
  • Розділ шостий. Споживачі
  • Розділ сьомий. Інноватори
  • Післямова. Чому тканини?
  • Слова вдячності
  • Примітки
  • Про авторку

Про твір і автора

Для кого ця книга

  • тим, хто любить історію речей: книжку побудовано як тканину — волокно, нитка, полотно, барвник, постачальники, споживачі, інноватори;
  • читачам економічної історії: текстиль, за Пострел, поширив алфавіт і подвійну бухгалтерію, дав початок фінансовим установам і фінансував Відродження;
  • усім, хто пряде, тче чи шиє й хоче знати, скільки праці стоїть за звичайною ниткою.

Чому варто прочитати

  • Стівен Картер у Bloomberg Opinion назвав її найкращою нонфікшн-книжкою 2020 року, а журнал History Today вніс до книжок 2021 року;
  • Пострел поєднує археологію, економіку й інші науки — від ассирійських торговців тканинами й китайського шовку до вчених, які створюють нові волокна;
  • рецензентка The New York Times Дана Томас порівняла книжку з флорентійською ренесансною парчею — «ретельно витканою, з точною технікою».
Вірджинія Пострел
Вірджинія Пострел

Історія написання

Восени 2018 року Вірджинія Пострел узяла річну відпустку від колонки в Bloomberg, щоб написати четверту книжку, — дослідження підтримав грант програми Фонду Альфреда П. Слоуна для громадського розуміння науки, технологій та економіки. Вона побувала в Центрі текстильних досліджень Копенгагенського університету, де дослідниці, за її словами, продовжили її «текстильну освіту» бесідами й практичними заняттями, а під час роботи навчилася прясти й ткати. Пострел виросла в місті, яке вважало себе «світовим центром текстилю», але в післямові пише, що книжку навіяли не родинні обставини: «Моє дослідження текстилю почалося з подиву». Оригінал вийшов у видавництві Basic Books у листопаді 2020 року.

Де читати книгу

У застосунку

Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.

Часті питання

Чи вміє Вірджинія Пострел сама прясти й ткати?
Так, вона навчилася під час роботи над книжкою. У подяках авторка пише, що дослідниці Центру текстильних досліджень Копенгагенського університету продовжили її «текстильну освіту» бесідами й практичними заняттями.
Хто підтримав дослідження для книжки?
Фонд Альфреда П. Слоуна — грантом програми для громадського розуміння науки, технологій та економіки. Для роботи над книжкою Пострел на рік відійшла від колонки в Bloomberg.
Чи складно читати про ткацтво без фахової підготовки?
Місцями — так: рецензенти The New York Times і Asian Review of Books зауважили, що описи механіки ткання важко сприймати в суцільному тексті. Водночас книжку писано для широкого читача, а в українському виданні є ілюстрації й схеми.

Написати відгук

будь Ласка авторизуйтесь або створити обліковий запис перед тим як написати відгук
Застосунок «Наша Книга» — зручніше читати з телефона Відкрити