Індустрія розслідувань: як приватні шпигуни впливають на політику

Фарнем, Англія, 2019 рік

За нами стояв поліцейський автомобіль, тож було схоже, що саме час запитати в Ієна, як поводитись, якщо нас зупинять.

— Найкраще буде розповісти їм якусь дуже правдиву історію,— відповів він.

— То якою буде ваша історія? — поцікавився я в нього.

— Я — водій,— сказав Ієн.

І це було правдою. Він сидів за кермом. Але беручи до уваги, що Ієн був професійним приватним детективом, я очікував, що його історія стосуватиметься й мене.

— А якою має бути моя? — запитав я.

— Ну, ви могли би бути з ними чесним,— запропонував він.

На щастя, нас не зупинили, бо інакше я сказав би поліції ось що: ми переслідували мешканця Фарнема Крістофера Стіла, котрий колись працював шпигуном для MI6 — британського еквівалента ЦРУ. Ми хотіли відшукати його будинок, але не змогли цього зробити, оскільки назва необхідної вулиці, яку ми знайшли в базі даних нерухомості, не збігалася з назвами, що їх видавали нам Google-карти. Тож зрештою ми цілу годину намотували кола вузькими провулками.

Я хотів зустрітися зі Стілом через його роль у сумнозвісному досьє на Дональда Трампа й Росію. Під час президентської кампанії 2016 року Fusion GPS — розслідувальна фірма, якою керував колишній репортер The Wall Street Journal,— найняла Стіла від імені Демократичної партії, щоб отримати інформацію про зв’язки Трампа з росіянами. Протягом п’яти місяців Стіл, який перед тим чотири роки провів у Москві як шпигун MI6, написав серію доповідних записок і надіслав їх колишньому журналістові Ґленну Сімпсону. Чутки про ці доповідні записки місяцями циркулювали в ЗМІ та політичних колах до й відразу після виборів 2016 року. Одначе звіти Стіла було оприлюднено лише в січні 2017-го, за два місяці після несподіваної перемоги Трампа, коли їх опублікувала BuzzFeed — онлайн-агенція новин. Відтоді розпочалося пекло.

Доповідні записки, відомі як досьє Трампа, або досьє Стіла, згодом цитувалися в десятках тисяч статей, телевізійних програм, твітів, подкастів і публікацій у блогах. Деякі звіти Стіла стверджували, що члени кампанії Трампа вступили в змову з Кремлем, а в одній доповідній записці непристойного змісту навіть ішлося про те, що росіяни мають «компромат» або дражливий матеріал щодо кандидата від Республіканської партії. Згідно із джерелами Стіла, мався на увазі відеозапис, де показано найнятих Дональдом Трампом повій, які в московському готелі Ritz-Carlton дзюрять на ліжко, де колись відпочивав президент Барак Обама.

Вороги Трампа сприйняли досьє Стіла як доказ того, що росіяни допомогли Трампові сфальсифікувати вибори 2016 року та вкрасти перемогу в Гілларі Клінтон. А новий президент і його союзники пішли в атаку, оголосивши це «фейковими» новинами. Сімпсон і Стіл зробилися знаменитостями.

Восени 2019 року Сімпсон і його бізнес-партнер у Fusion GPS Пітер Фріч, який також колись був репортером у The Wall Street Journal, опублікували книжку під назвою «Злочин, який триває» (Crime in Progress), що її вони охарактеризували як «внутрішню історію» досьє. Крістофер Стіл, який був співвласником лондонської розслідувальної фірми Orbis Business Intelligence, також перебував у центрі уваги. Голлівудська продюсерська компанія, що належить акторові Джорджу Клуні, викупила права на його історію, тож 2019 року Стіл відвідав повний знаменитостей захід, який відбувся в модному лондонському ресторані. Вечірку проводили на честь нової редакторки журналу Vanity Fair, а серед гостей були відомий актор Колін Ферт і Моніка Левінські, колишня стажерка Білого дому, з якою раніше мав романтичну інтрижку Білл Клінтон і яка тепер писала для цього видання.