Книга джунглів та Друга книга джунглів

Оповідання

До 150-річчя з дня народження Ред’ярда Кіплінґа

Бібліотека світової літератури для дітей у 100 томах «Світовид» заснована 2004 року

Вступне слово Володимира Чернишенка

Ілюстрації Джона Локвуда Кіплінґа, Вільяма Генрі Дрейка, Пола Френзні

Перекладено за виданням: R. Kipling ‘The Jungle Book & The Second Jungle Book’ — Wordsworth Editions. — 2007.

Переклад з англійської: В. Чумак, Д. Кузьменко, В. Чернишенко

Переклад віршів: О. Смольницька, Н. Тисовська, В. Чернишенко

Видання підготоване за сприяння Кіплінґівського товариства, Велика Британія.

Edition is facilitated by Kipling Society.

Славетна «Книга джунглів» уперше приходить до українського читача у своєму первісному вигляді. Видання, яке ви тримаєте в руках, містить усі історії про Мауґлі, а також авторську передмову, іменний покажчик, всі вірші та маловідомі оповідання з життя тварин та людей, які існують на межі життя і смерті, покори і переступу, щомиті реалізовуючи славетні Закони джунглів.

До 150-річчя з дня народження Ред’ярда Кіплінґа.

Для середнього та старшого шкільного віку.

Закон джунглів Ред’ярда Кіплінґа

У «Блісс-Котейдж» я мав кабінет сім на дев’ять футів, від грудня до квітня шар снігу надворі сягав підвіконь. Саме там я і почав писати історію про дроворубів у Індії, у якій вперше з’явився хлопець, зрощений вовками. У тому спокої і непевності 1892 року я пригадав також історію «Леви-масони» із дитячого журналу, а ще — книжки Хаґґарда. Коли ця ідея міцно засіла у мене в голові, прийшла черга працювати перу. Так я взявся писати історії про Мауґлі та про тварин, які згодом переросли у «Книгу джунглів».

Дж. Р. Кіплінґ, «Дещо про мене».

1892 року Кіплінґ щойно перетворився із англо-індійця на англо-американця. Разом з його молодою дружиною Керолайн (у дівоцтві — Белестьєр) вони осіли у Новій Англії. Братлборо — глухе містечко у штаті Вермонт — було батьківщиною Керолайн. Її кузен Бітті Белестьєр люб’язно відступив Кіплінґам за невеликі гроші ділянку землі під будівництво. А тим часом молоде подружжя мешкало у невеликому мурованому котеджі, Керрі чекала на першу дитину — Джозефіну — а Ред’ярдові засіла у голові думка про хлопчика, годованця вовків…

Індія ще ніколи не була так далеко від письменника, як тієї холодної осені 1892 року. Окрім іще свіжих спогадів Кіплінґ мав перед собою на столі й досить свіжу літературу — лише щойно видану книжку свого батька «Люди та звірі в Індії». Вона описувала звичаї та вірування народів Індії, які стосувалися диких та свійських тварин. Крім того, щойно у 1892 році вийшла книжка вже знаного на той час Генрі Райдара Хаґґарда «Нада», у якій одного з героїв рятує від лева вовк — король племені вовків. Інша історія, про яку сам Кіплінґ згадує, коли пише про витоки «Книги джунглів» — нині забута новела Джеймса Ґрінвуда «Король лев», опублікована у «Хлоп’ячому журналі» 1862 року. За фабулою оповідання леви мають власну ієрархічну структуру і навіть воюють з агресивним племенем бабуїнів 1.

Кіплінґ не даремно поселив свого Мауґлі на Сіонійській рівнині — це одне з небагатьох місць Індії, де він ніколи не бував. Так само не бував він і за полярним колом («Квікверн», «Білий тюлень»). Особистий досвід разом із енциклопедичними знаннями, набутими з книжок, а чи почерпнутими з розмов із відомими мандрівниками, стали основою оповідань «Книги джунглів».

Цікаво, що найперша Кіплінґова історія про хлопчика з джунглів є хронологічно останньою і найбільш контроверсійною з усіх. Вона і публікувалася як правило окремо від інших, а нині є найменш відо мою. У новелі «У лісі Рукх» вже дорослий Мауґлі зустрі чається з білою людиною на лісоповалі. Більшість дослідників сходяться на тому, що Мауґлі «Книги джунглів» і хлопець з новели «У лісі Рукх» — абсолютно різні особи 2. Тим не менш, уже у листопаді 1882 року було написано найпершу історію про справжнього Мауґлі — «Брати Мауґлі». У 1893-1894 роках історії «Книги джунглів» виходять друком у різних часописах, а наприкінці 1894 року з’являються під однією палітуркою.