Ред’ярд Кіплінґ

Джозеф Редьярд Кіплінг (англ. Joseph Rudyard Kipling; 30 грудня 1865, Бомбей, Британська Індія — 18 січня 1936, Лондон) — англійський поет, журналіст і прозаїк. Народився у Британській Індії, яка вплинула на його творчість, і юність провів переважно там; Індія стала екзотичним тлом для його найвідоміших творів.

Світову популярність здобув завдяки поезії про британських солдатів на службі в колоніях і пригодницьким оповіданням, що стали класикою дитячої та підліткової літератури. Його вважали «співцем британського імперіалізму», проте він не відкидав культурної цінності поневолених народів; у своїх творах оспівував колоніалізм як місію білої раси, обов'язком якої вважав пропагування засад європейської цивілізації — ця тема звучить у «Чоловікові, що буде королем» (1888), «Мендалаї» (1890), «Ґунзі Діні» (1890), «Тягарі білої людини» (1899) та «Якщо…» (1910).

Серед найвідоміших його книжок — роман «Кім», збірка «Просто казки», «Книга джунглів» і «Друга книга джунглів». Наприкінці XIX та на початку XX століття Кіплінг був одним із найпопулярніших письменників Великої Британії й у численних статтях та виступах коментував найважливіші політичні події у світі; його найвідоміші твори діставали змішані оцінки критиків. 1907 року став лауреатом Нобелівської премії з літератури «за спостережливість, яскраву фантазію, зрілість ідей і видатний талант оповідача».