Книга Сили. Воля: роман

Увага! Цикл не містить вигаданих персонажів та подій.

Реальні імена запорозьких козаків узяті

з козацьких реєстрів 1572, 1578, 1581, 1590 рр.;

з офіційної документації того часу (універсали, листування, грамоти, інструкції тощо);

з літописів: Баркулабівського, Биховця, Авраамки,

Красинського, Рачинського, Короткого Київського (Супрасльського), Густинського, «Літописців Волині і України», Львівського, Острозького, Межигірського; з мемуарів та щоденників очевидців і учасників подій,

із тогочасних хронік. Однак доволі часто

про цих козаків відомо лише ім’я чи прізвисько

та участь у тих чи інших подіях, а от дати

їхнього народження чи смерті невідомі.

Попереджаємо!

Певні містичні події, які відбувалися з Автором під час збирання матеріалу для Книги та спілкування

з нащадками тих, хто зберігає таємницю Сили,

вплинули на текст. Тому читання Книги Сили може супроводжуватись несподіваними ефектами.

Охороняється законом про авторське право.

Жодна частина цього видання не може бути відтворена

в будь-якому вигляді без дозволу видавництва.

Видавництво Богдан, просп. С. Бандери, 34а, м. Тернопіль, Україна, 46002.

Видавництво Богдан, a/c 529, м. Тернопіль, Україна, 46008.

У випадку побажань та претензій звертатися:

т/ф (0352) 520 607 office@bohdan-books.com

Інтернет-магазин «Видавництво Богдан»:

www.bohdan-books.com mail@bohdan-books.com

т. (0352) 519 797, (067) 350 1870, (066) 727 1762

Гуртові продажі: т/ф (0352) 430 046, (050) 338 4520

м. Київ, просп. Л. Каденюка, 27: т/ф (044) 296 8956, nk-bogdan@ukr.net

Мережа книгарень «Дім книги»: dk-books.com т. (067) 350 1467; (099) 434 9947

«Книга Сили» — серія романів Валентина Терлецького про джерела сили.

Художнє дослідження легенд і феномену українського козацтва

від його зародження до теперішнього часу ґрунтується виключно

на реальних подіях, маловідомих фактах та численних загадках.

Напружений сюжет, карколомні пригоди, знакові постаті, нерозгадані до цієї пори таємниці запорозьких характерників — все це створює абсолютно

новий погляд на минуле українських лицарів, дає несподівані відповіді

на болючі питання сьогодення, підводить до переосмислення української

історії та допомагає повірити у майбутнє нашого народу.

Перші три романи серії —

Книга Сили. Воля; Книга Сили. Віра; Книга Сили. Держава.

Ілюстрації Олега Кіналя

Передмова

У цій книзі немає жодного вигаданого персонажа, жодної вигаданої події, жодного вигаданого явища. Усе це колись відбувалося в реальності. І все це тепер має стати відомим, бо «прийшов час», як того хотіли деякі учасники тих далеких подій.

Але спочатку трохи передісторії.

Навесні 2015 року на запорізькому телебаченні я розпочав новий проєкт — авторську телепрограму «Козацька звитяга», присвячену історії та сучасності українського козацтва. Під час роботи над нею я відкривав для себе (і, зрештою, для глядачів) багато цікавої, досі не відомої широкому загалу інформації. Першоджерела, рідкісні архівні й колись засекречені документи, маловідомий фольклор, забуті спогади сучасників. Іноді все це викликало шок, інколи — бажання кричати вголос: «А ви це знали?» У відповідь мене багато хто питав: «Ти ж тепер, напевно, про все це напишеш щось художнє?». Тоді я лише знизував плечима, бо в «художньому плані» мене цікавили все-таки інші речі.

Аж ось «тиркнуло» мене влітку 2016-го — коли наша знімальна група побувала в кількох експедиціях зі збору матеріалу для другого і третього сезону програми в забутих, закинутих і напівзнищених козацьких селах колишніх Вольностей Війська Запорозького Низового. Я, мій оператор Ілля та організатор цих експедицій, співавтор нашої «бойової» рубрики, Президент Всеукраїнської Федерації «Спас» Олександр Притула побачили й почули таке, що не могло не наштовхнути на задум чогось глобальнішого, ніж наявний телепроєкт. У мене це вилилося спочатку в науковопопулярну статтю про запорозьких характерників, де я спробував бодай пунктирно окреслити тему, до якої тільки-но підбирався. Але цього було замало. Саме того спекотного літа, повертаючись із цих емоційно та інформаційно насичених мандрів, я зрозумів: у моєму письменницькому житті починається новий, зовсім не схожий на весь попередній досвід етап. Ну а остаточно ідея цього твору «народилася» вже у Львові, у вересні того ж року, коли я презентував на Форумі видавців свою нову на той час книгу «Кілька років зими». Саме там, під час нічних прогулянок занедбаними міськими нетрями в околицях собору Святого Юра, отримав чіткі знаки того, що маю розпочати новий роман. Уже в потязі дорогою додому, вночі, під стукіт коліс, прийшла, нарешті, і сама структура майбутньої книги. Не фрагментарно, а одразу, однієї миті я зрозумів, що вона є. Далі були збір та систематизація матеріалу, нотатки, чорнові записи, консультації з тими, хто знає.

Щодо тієї загадкової книги, про яку йдеться в цьому творі, то я не дам однозначної відповіді, бачив я її чи ні. Ми всі тоді щось бачили, щось чули, щось думали. Книга, безперечно, існує, але в руки стороннім її не дають. Я знаю, де вона перебувала на момент початку роботи над цим твором. Але говорити про це мені поки що не дозволено. Можливо, колись і для цього «прийде час», а сприятиме швидшому його настанню якраз оця моя книга...

28 листопада 2016 р. Б.

1501, квітень, Трипілля

...днесь гарцовал я Божию милос тию през край наш прадавній

леліяний, бачив преизлиха народу валечного та барзо гордовитого.

Всяка буйна голова оукраїнська доми рідні покидає і збройно в Степ

йде, жеби звитяги напитися назбит і нові дороги фарижами моцними істоптати. Тиі люде ся мяновають Козаци і голову осібну на

раменах тримають. Землю нашу отню вспак від поганих повернути замишляють. Маю мниманє, же до вояцтва державного треба

паче затягти сього зацного народу.

До погоні за потомним треба ставати, яко до гонитви за жаданим. Тойді і радість стрічі буд е велце знагла і нарочита... С