На початку були Адіна та її земна мати. Адіна (в утробі) слухає невпинні «так» серця матері, доки та лежить у пологовій палаті, а її життєві показники падають. Подвійні зорі. Адіна, погойдується в невагомості. Тереза, зафіксована на операційному столі. Монітор над ліжком звітує про їхні сполучені серця: серцебиття, серцебиття, серцебиття. Кров᾿яний тиск Терези різко падає, коли Адіна просувається пологовими шляхами; вона вже майже досягла Землі. В цю мить у Флориді стартує космічний зонд «Вояджер-1», що містить платівки зі звуками, покликаними розтлумачити людське життя будь-яким розумним позаземним істотам.
Нині вересень 1977 року, й американці шаленіють від «Зоряних воєн» — фільму про громадянську війну, що розгортається в космосі. Почувши своє ім᾿я, учасниця телепрограми «Вгадай ціну» вибігає на сцену, коли раптом із неї злітає бандо на очах у шокованої авдиторії Бербанку. У пологовому відділенні районної лікарні Північно-Східної Філадельфії ніхто не помічає, як у Терези стрімко падає тиск. Щось легше й свідоміше відділяється та прослизає під тілом на столі, попід підлогою та осадом, опиняючись у коридорі з водою по пояс. Позаду — безтілесна темрява. Далеко попереду, за обрієм бурхливих хвиль, — чітке, лагідне світло. Тереза прагне світла більше, ніж здоров᾿я; більше, ніж щоб батько дитини став формою, здатною втримати родину. Вона проштовхує у воду то одну ногу, то другу, намагаючись веслувати ними.
*
Уміст платівок «Вояджера-1» обирав Карл Саґан, суперечливий астроном, який носить стильні водолазки та піджаки і якому відмовили у посаді в Гарварді за надміру «голлівудський» імідж. Карл та його команда зібрали більше сотні зображень з типовими, на їхню думку, сценами із Землі: жінка з продуктами в руках, комаха на листку. Серед звуків, зокрема, пісня «Johnny B. Goode» Чака Беррі, тужливі стогони горбатих китів, а також записи мозкових хвиль третьої дружини Карла. Звуки кроків, серцебиття і сміх. Без призначення «Вояджер-1» пролетить 1,6 світлового року: далі за будь-який об᾿єкт, створений людиною. На пресконференції Карл заявляє, що запуск цієї пляшки в космічний океан має на меті розповісти «історію людства».
*
Астрономи сподівалися додати і «Here Comes the Sun» «Бітлз», утім «Коламбія Рекордз» запросила надто великі гроші. Важко примусити людську істоту в щось повірити.
Не внесли і хіт 1977 року «Barracuda», хоча всі історії того року — проспівані крізь оббиті тканиною перегородки у «Сполучених ковзанах Америки», вигукувані між автівками на поршнях «Світу авто» чи пронесені крізь містичні серпанки відділу парфумів «Країни краси» — звучать під тандем гітар двох сестер із Чикаго. Цей хіт грає по радіо на сестринському посту районної лікарні Північно-Східної Філадельфії. Тихе шурхотіння «панасоніка» між піснями.
*
Течія надто сильна. Тереза не може просунутися вперед. Світло лишається вдалині. Вона скрикує. Адіну засмоктує в безкрайню білосніжність. Тереза приходить до тями під світлом непривітних ламп із немовлям на оголених грудях. Дитина замаленька. Її шкіра й очі немов укриті тонким шаром яєчного білка. Її кладуть під лампу для фототерапії. Підсвічена блакитно-зеленим світлом, вона прагне його тепла, але геть не схожа на людину. Може, на рослину чи морську істоту. Орхідею чи видру. Креветку.
*
Адіна — благородна
Джорно — день
*
Тереза спостерігає крізь вікно відділення новонароджених, як її донька марно намагається дотягнутися до світла.
Упродовж свого життя Адіна кілька разів почує цю історію, і в її уяві Тереза завжди буде на роликах та одягнена в червоний корсет без бретелей і накидку, як в Енн Вілсон на обкладинці «Маленької королеви», тільки сицилійську; а в двері задуватиме вогкий вітер пізньої осені. Марокканська олія виблискуватиме на її темному волоссі, занадто жорсткому, щоб піддатися популярному стилю укладання «пір᾿ям».