Матеріали конференції
Humanitary Institute of Kyiv Borys Grinchenko University
“Navchal’na Knyh а– Bohdan” publishing house
Kipling Society
“Kipling Today: New Focuses of Interpretation”
Сonference materials
25 February 2014
Kyiv, Ukraine
Гуманітарний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка
Видавництво «Навчальна книг а– Богдан»
Кіплінґівське товариство (Великобританія)
Сучасний Кіплінґ — нові акценти інтерпретації
Матеріали конференції
25 лютого 2014 року
Київ
Ред’ярд Кіплінґ: знайомство
Джон Вокер, почесний бібліотекар Кіплінґівського товариства (Великобританія)
John Walker “Rudyard Kipling: An Introduction”.
As the Librarian of the Kipling Society, I am, of course, very keen to see a revival of interest in the work of this great writer, this genius, and I welcome the opportunity to offer an outline of his life story, and his writing, from a British point of view. I am aware that my time should be limited, because we are looking forward to some excellent papers, in a ground-breaking Conference, so I intend to address simply the factors in Rudyard Kipling’s life which may have been the source of his writing; the root of his genius.
Я к бібліотекар Кіплінґівського товариства, радий бачити цікавість до праць геніального письменника. Я вдячний за можливість розповісти про його життєвий шлях та творчість з точки зору англійця. Насамперед я зупинюся на базових моментах його біографії, які слугували джерелом творчості та були підвалинами письменницького генія.
Либонь, на початку варто визначитися з термінами. Я називатиму геніальністю виняткову здатність до творчості, яка чинить вплив як на інших творчих особистостей, так і на суспільство загалом. Сподіваюся, ця позиція зрозуміла і досить міцна, щоби протриматися принаймні до кінця доповіді!
Ще я маю вам нагадати, що багато хто, зокрема й у Англії, вважає деякі погляди Кіплінґа, висловлені ним у прозі та віршах, політично некоректними. Про нього пишуть як про расиста, імперіаліста, колоніаліста, антифемініста, антисеміта, мілітариста і просто вульгарну особу.
Однак основна маса британців, як і людей по всьому світі, продовжують цінувати його як майстра слова за ті нетлінні уявні світи, які він створив.
…
У 1995 році британська медіа-корпорація ВВС запустила телепередачу з промовистою назвою «Книгоїд». Думаю, про формат не важко здогадатися. Ведучий запропонував глядачам проголосувати за улюблений вірш; переможець набрав більше голосів, аніж п’ять найближчих суперників разом узяті. І звісно ж, це був Кіплінґів вірш «Якщо».
Я знаю, що чимало критиків не вважають цей вірш видатним поетичним твором. Кіплінґ і сам був здивований успіхом цієї окремо взятої поезії. У автобіографічній книзі «Дещо про себе» 1 він пише, що «вірш цей вихопився з книжки і несподівано облетів цілий світ» 2. Його вишивають на панно і друкують на плакатах, його вчать і цитують, примушують переписувати у школах у якості покарання; його перекладено щонайменше трьома десятками мов, не кажучи вже про постійні з’яви більш чи менш дружніх пародій.
Пітер Кітінґ у своїй блискучій розвідці «Поет Кіплінґ» 1 зазначає, що надмірна популярність цього вірша спричинила ставлення до нього як до «неприпустимого і надмірного моралізаторства».
Між тим, я хотів би звернути вашу увагу лише на один рядок:
«Не прохопившися ні словом про утрату». 2
Пишучи про результати голосування «Книгоїда», найпопулярніша англійська газета «Тhe Sun» назвала «Якщо» «шовіністичною барганиною». Навіть у одному з найбільш респектабельних часописів — «The Times» — оглядач Філіп Говард назвав цей вірш зразком «шапкозакидацького і твердолобого патріотизму» 3.
І що ж? Від часу того голосування нічого не змінилося — «Якщо» і далі збирає голоси загалу. Отож, мій перший висновок — якщо людина здатна простими словами створити щось пам’ятне, щось до смаку суспільству, щось незмінно популярне протягом століття, то вона таки геніальна.
…