Упіймати красунечку. Тобі не втекти. Книга 2

Крізь запаморочення прорвалася хвиля ейфорії й засіла глибоко в горлянці. Біль в очах, щем у грудях — усе приємно зливалося в пляму незадоволення, яке проганяв порошок у носі.

Я закинув голову, втягнув повітря, мов ліки, дозволяючи пощипуванню розійтися всім тілом.

Фокус моєї волі знову здійнявся дибки, наче той хижак, що жадібно скалив зуби в очікуванні сутички.

Я прибрав від носа купюру, віддав дівчині, яка підготувала все на таці, і притягнув її до себе. Поки наші язики єдналися в танці, дві інші жінки смоктали мого прутня, пестячи одна одну й постогнуючи. Достатньо було мого владного жесту, щоб ті дві миттєво відсахнулися, звільняючи місце третій, яка сіла на мій член анусом і, заскавчавши, увібрала його повністю. Інша припала перед нею і взялася вилизувати їй промежину. Третя зайнялася її язиком.

Від мене не вимагали якихось дій, тож я просто сидів, курив і споглядав виставу, яку розігрували просто в мене перед очима і водночас так далеко.

З кожним кліпанням я ще глибше сповзав у темряву, з якої мене мав би врятувати кокаїн.

Утім, що довше залишався притомним, то слабшав його ефект, а мене полонила безодня.

Щоб кінчити, мені вже давно не вистачало пострибувань якоїсь курви. Тепер я мусив хапати її за стегна з такою силою, що вона кричала від болю, гатити її членом до крові, переживати все те садистичне лайно, яким наповнена моя темна свідомість. Тільки тоді мій прутень віддавав сперму. Але й те відбувалося в’яло.

Коли дійшов, жінка чемно переді мною опустилася, зняла презерватив і разом з двома іншими вилизала мій член до блиску так, ніби я зробив їм ласку, а не завдав болю.

Якби йшлося про Амбер, то ще б міг таке зрозуміти. Я бачив у ній симбіоз болю, відданості, пристрасті й змінного домінування.

Зі шльондрами міг лише розраховувати, що вони дійсно схиблені на мазохізмі, а не йдуть на це, тільки б мені сподобатися.

Але якого біса їм кортить сподобатися саме мені?

Коли відчинили двері, я загасив цигарку і тягнувся по випивку. Лай не зміг прорвати пелену, якою мене огорнуло, проте все одно підійшов і голосно заговорив.

Моя зброя надто далеко. Інакше я б його пристрелив.

— Чоловіче, таж отямся нарешті!

В обличчя плюснули холодною водою, тож я невдоволено розплющив очі.

— Якого біса?! — люто заревів, подумки відзначивши, що жінок поряд уже немає.

Біля мого крісла, склавши руки на грудях, стовбичив Рес. Лай нависав просто наді мною.

— Бля, — вилаявся він. — На якусь мить здалося, що ти врізав дуба.

Я похапцем підтягнув опущені штани:

— На жаль, ні. Що сталося?

— Я зайшов. Жінки одразу ж повтікали, а ти у відключці! Довелося покликати Реса, щоб не завити через твою загибель. Ти реально на труп скидався.

Я протер долонею обличчя в надії, що завдяки цьому магічному руху Лай кудись зникне.

— А якого лисого ти тут забув?!

Погляд найкращого друга ковзнув порожніми пляшками, попільничками й доріжками порошку. Тоді Лай підвівся й відчинив вікно:

— Коли ти востаннє виходив на сонце?

Я знизав плечима і заплющив очі, щоб урятуватися від яскравого світла.

— Срака, — буркнув Рес, схопив мене за плечі й повернув у вертикальне положення. — Ти рюмсаєш, як мала дитина. Ану припини!

Я не зізнався, що не вважаю його дії неприємними. Навпаки. Мені не завадили б обійми. Будь ласка, трішки ніжності для розбитого, обманутого, багатостраждального Хав’єра, якому остогидла ігрова кімната.

Навіть власне ім’я викликало ненависть.

— То чого вам треба?

— Щоб ти опанував себе, — Лай тицьнув мені склянку води. — Випий, інакше виллю на тебе.

Погроза тільки насмішила, але мене дійсно мучила спрага.

— Що на тебе найшло? Відколи це ти приводиш до себе одразу трьох наших жінок? От курва! Ти вже два роки не підпускав жіночий рот до свого члена! Невже річ досі в тій малій американці? Та щоб її чорти забрали!

— Ти стежиш за мною під час сексу? — запитав утомлено. Зрештою, від Лая я нічого не приховував.

— Ні, чоловіче! Ти сам розповів мені, коли востаннє напився, як чіп, що кожен мінет тобі нагадує Селену! А тепер що? Намагаєшся отак судомно забути Амбер? Але робиш усе, щоб цього не сталося?