З Ейнштейном у рюкзаку

Буря врізнобіч кидала бляшаним човном-катамараном, і хоч Олег з усіх сил намагався вирівнювати його саморобним веслом-палицею, відносила все далі й далі від берега.

Соломія з Юрком, вчепившись у борти обома руками, присіли на дно бляшанки. Спочатку Юрко ще намагався допомагати Олегові, але тільки заважав йому своєю незграбною шарпаниною. Врешті Олег відсунув його ліктем до борта і наказав міцно триматися, щоб не випасти у воду.

Соломія, замруживши очі, щось бурмотіла. Крізь пориви вітру долинало: «Допоможи... я дурна... здався той острів...».

Раптом щось гулко тріснуло, і човен різко накренився. Дерев’яна колода, що підтримувала рівновагу з лівого боку, лягла впоперек, гальмуючи та розвертаючи катамаран. Мабуть, канат, сплетений із вербового пруття, не витримав натиску вітру та хвиль і тріснув, або ж перетерся до металевих кутів. Човен почав швидко занурюватися у воду...

Кажуть, у хвилини смертельної небезпеки людина згадує все своє життя. Соломія бачила щось подібне у пригодницьких фільмах, але не надто вірила. До цієї миті...

За ті кілька секунд, поки човен, все ще опираючись і голосно булькочучи, зникав під водою, перед її очима з шаленою швидкістю пронеслися події кількох останніх днів. То через них вона разом із однокласниками опинилася в епіцентрі бурхливої стихії, котра ненаситно поглинала їх разом із цією некерованою бляшанкою і, здавалося, не залишала жодних шансів на порятунок...

Розділ 1

Двері рвучко прочинилися. У клас швидким кроком увійшов Роман Денисович, учитель фізики.

— Добрий день, діти, — промовив він, окинувши поглядом учнів. — Хоча я не впевнений, що він дуже добрий. У місті зафіксовано кілька випадків інфекційної хвороби, тож у школах на два тижні оголошується карантин.

— Ура! Канікули! — радісним хором вибухнув клас.

Роман Денисович підняв руку, заспокоюючи учнівське багатоголосся.

— Не тіштеся завчасу. До кінця навчального року часу обмаль, а тем із фізики залишилося ще багато, тому ми не сачкуватимемо, а вирушимо на тиждень у лісовий табір, де й продовжимо навчання.

— Що? В лісі? Яке ще навчання? — залунали невдоволені голоси.

Учитель постукав долонею по столі.

— Заспокойтеся. Я погодив це рішення з дирекцією та вашими батьками, і воно не обговорюється. Прошу всіх завтра о дев’ятій ранку бути на залізничному вокзалі. Візьміть теплі речі та запас харчів.

— А де спати будемо? На вулиці? А намети й спальники? У мене немає, наприклад, — обурено вигукнув здоровань з останньої парти.

— Слушне зауваження, — всміхнувся Роман Денисович. — Я домовився зі своїм однокурсником із університетських часів. Нам дозволили зупинитися на університетській базі в заповідній зоні. Влітку там зупиняються студенти-геологи, що проходять практику, а у травні — ще нікого немає. Там є і кімнати з ліжками, і кухня з пічкою, на якій можна готувати їжу.

— А кухарі там є? — знову озвався здоровань.

— На жаль, — розвів руками вчитель. — Але ви вже дорослі. Мабуть, самі вдома готуєте? Ні? Ну що ж, тоді до уроків фізики додамо ще й практичні заняття з куховарення.

Класом пронісся невдоволений гомін.

— Заперечення не приймаються, — уже суворіше додав Роман Денисович. — Отже, повторюю: о дев’ятій ранку загальний збір на залізничному вокзалі. І не забудьте підручники й зошити. На цьому все, до завтра. Усі вільні...

* * *

Щоб не гаяти дорогоцінного часу, Роман Денисович вирішив перший виїзний урок фізики провести відразу в дорозі. На щастя, ранкова електричка виявилася напівпорожньою. Учитель, наче в класі, розсадив учнів обличчями до себе й почав урок.

— Отже, ми вирушаємо у цікаву й вельми корисну подорож, упродовж якої повторимо увесь пройдений матеріал. Фізика — це наука про природу. То де ж, як не на природі, найкраще її вивчати? Сподіваюся, ви пам’ятаєте, що однією з перших тем із фізики у сьомому класі був Рух. Рух — це основа всього. Усі речовини, з яких сформований всесвіт, складаються з молекул, молекули — з атомів, атоми — з іще дрібніших частинок. І всі вони постійно рухаються та взаємодіють між собою. Електрони рухаються навколо ядра атома, планети — навколо Сонця, супутники — навколо планет, і так далі. Навіть ми з вами зараз рухаємося, і не тільки в поїзді по залізничній колії, а й разом із Землею у просторі й навколо її осі. І увесь цей рух описується певними фізичними законами.