Передмова редактора
Дякую тобі, Господи, що ти сотворив усе потрібне простим, а все складне — непотрібним.
Григорій Сковорода
Помилялися б математики, якби,
відкинувши найпростіші поняття, почали досліджувати складні; помиляються фізики, коли нехтують тим, що
дає щоденний досвід, а ставлять вигадливі та важкі досліди.
Михайло Ломоносов
Ніщо у житті не вимагає пильнішої
уваги, ніж те, що видається природним. До неприродного й так ставляться з недовірою.
Оноре де Бальзак
Чим менше знає людина, тим більше в
неї зневаги до буденного, яке оточує її.
Олександр Герцен
Кажуть, що Яків Ісидорович Перельман часто повторював знамениту фразу, сказану чи то Лапласом, чи то Паскалем: «Предмет математики такий серйозний, що не варто нехтувати жодною нагодою, аби зробити його цікавішим». Перельман дуже добре знав історію науки і тому під математичною міг розуміти не тільки власне математику, а й цілий спектр наук, які у давнину відносили до «матема», тобто до знання (з грецької) — фізику, механіку та астрономію. Обсяг роботи, проведеної ним у цьому напрямку, вражаючий. Одних лише книг та брошур було написано близько півсотні. А крім цього проводилася величезна редакторська робота в науково-популярних журналах, залучалися до написання науково-популярних книг найвидатніші учені епохи, організовувалися просвітницькі заклади для учнівської молоді, велася грандіозна переписка з численними читачами. Без перебільшення можна сказати, що праця цієї скромної людини значною мірою визначила ті грандіозні успіхи науки й техніки, які у 30 − 60 роки ХХ ст. вивели Радянський Союз на передові позиції
4 Передмова редактора
у світі. Його книги показували мільйонам школярів романтику наукового пошуку, красу правдивого й безкомпромісного служіння істині, пробуджували дух
творчості та винахідництва. Вихована зі
шкільних років на цих шляхетних ідеях,
молодь з посиленим ентузіазмом вступала у велику науку і велику техніку.
Винятковою особливістю книг Перельмана є підкреслена увага до найбуденніших речей і явищ, яких читач здебільшого раніше й не помічав. А в результаті
у нього ніби спадає полуда з очей, і він
починає бачити довкілля в усіх його барвах і гармонійних взаємозв’язках. Він
дивиться на світ і дивується, як цього
можна було не бачити раніше.
Про цю особливість свого методу популяризації Перельман виразно говорить у передмовах до своїх книжок, зокрема, і в передмові до «Захоплюючої геометрії», яку ви зараз тримаєте в руках. А детально він це аналізує у спеціальній статті,
присвяченій популяризації науки. Ось
декілька уривків з неї.
«Ми рано перестаємо дивуватися, рано втрачаємо здатність, що спонукає цікавитися речами, які не зачіпають безпосередньо нашого існування.
Те, що бурхливо захоплювало нас, коли для нас були новими усі враження буття, перестає привертати увагу, входячи у звичку. Вода була б, без сумніву, найдивовижнішою речовиною у природі, а Місяць — найбільш вражаючим видовищем на небі, якби одне й інше не попадалися на очі надто часто. Звичка вгамовує цікавість; на явищах, які здійснюються довкола нас щохвилинно, важко навіть зосередити увагу. Відкривати у старому нове — покликання генія. «Відкрити супутники Юпітера, фази Венери, плями на Сонці міг кожен, хто мав телескоп, дозвілля й старанність, — писав Лагранж про Ґалілея. — Але мав бути незвичайний геній для виведення законів із явищ, які повсякчас спостерігаються, а проте ніким не пояснені» (мається на увазі відкриття Ґалілеєм законів падіння тіл).
Яків Ісидорович Перельман —
творець цілої бібліотеки
захоплюючих книг з основ
фізико-математичних наук. 5Передмова редактора
Популяризація, вважає Перельман, повинна розпочинатися з усунення прогалин шкільної освіти. У зв’язку з цим він наводить слова Платона: «Цілковите невігластво — ще не найбільше зло; накопичення погано засвоєних знань ще гірше». І далі: «Не бажаючи сприяти цьому найгіршому із зол, захоплююча наука не поспішає знайомити з останніми досягненнями науки, обминаючи найперші її сторінки».
Немає сенсу розповідати про особливості нещодавно відкритої «важкої води» такому слухачеві, який ще не ознайомлений з властивостями води звичайної. Навіщо розповідати про космічні промені тому, хто не знає основних законів оптики? Така гонитва за науковою сенсацією призводить до культивування шкідливого зазнайства, яке ще гірше від чесної необізнаності. Захоплююча наука не хоче бути причетною до такої популяризації. Вона дотримується лозунга академіка І.П. Павлова: «Послідовність, послідовність і послідовність! Із самого початку своєї роботи привчіть себе до строгої послідовності в нагромаджуванні знань,— казав він, звертаючись до молоді.— Вивчіть ази науки, перш ніж спробувати піднятись до її вершин. Ніколи не беріться за наступне, не засвоївши попереднього».
Вказує Перельман і на конкретні прийоми популяризації, до яких він вдається у своїх книгах. Серед них: 1) ілюстрація застосувань законів класичної науки у найрізноманітніших сучасних технічних проектах та в побуті; 2) аналіз і викриття найпоширеніших передсудів і фокусів; 3) екскурси в історію науки; 4) використання сюжетів з творів художньої літератури та усної народної творчості. Останній прийом став особливою «фішкою» саме у Перельмана. Ніхто ні раніше, ні пізніше не застосовував цей прийом так майстерно і так влучно, як Перельман. А його «Захоплююча геометрія» містить найбагатше розсипище таких перлин.
Тут ви зустрінете уривки з творів Пушкіна, Толстого, Чехова, Гоголя, Шекспіра, Джека Лондона, Едгара По, Майн Ріда, Джонатана Світа, Марка Твена і, звичайно ж, улюбленого письменника Перельмана — Жуля Верна.
Крім цього, тут згадується і цитується чимало менш відомих, а інколи й маловідомих авторів. В редакторських примітках у кінці книги наводяться короткі відомості про усіх цих авторів, часто доповнюються або уточнюються цитати з їхніх творів. Майже в усіх випадках для уривків з класичних творів нам вдалося розшукати відповідні українські переклади.
***
6 Передмова редактора