Завантажити застосунок

Смерть Артура. Графіка Обрі Бердслея

Смерть Артура. Графіка Обрі Бердслея

Смерть Артура. Графіка Обрі Бердслея — Томас Мелорі

Видавництво: Видавництво «Богдан»
Автор: Томас Мелорі
Жанр: Зарубіжна класика
Де читати: У застосунку Наша Книга — детальніше
ISBN: 978-966-10-7844-3
  • 530.00 грн


Опис

Замок Камелот і Круглий Стіл, король Артур і чарівник Мерлін, зви-тяжні лицарі Трістрам і Ланселот, королева Ґвіневера і Фея Морґана, меч Ескалібур і Святий Ґрааль — навряд чи знайдеться хтось, для кого ці імена та назви є лише порожнім звуком. На сторінках роману «Смерть Артура», скомпільованого сером Томасом Мелорі в другій половині XV століття під час його перебування у в’язниці, оживає вже майже забутий світ лицарства, мужності, магії та слави (цьому оживленню значною мірою сприяє і декадан-ська графіка неперевершеного Обрі Бердслея). Саме про цей твір Едмунд Чемберс сказав: «Жоден витвір уяви, за винятком “Енеїди”, не зробив більше для формування національної легенди», а нам зостається хіба що додати — «...і для формування світової легенди також».

Про видання

Вікові обмеження
16+
Мова
Українська
Мова оригіналу
Англійська
Назва оригіналу
Le Morte d'Arthur
Рівень складності
Складний
Опубліковано
2023
Обсяг
≈ 243 000 слів
Час читання
≈ 22 год 30 хв
Перекладач
М. Стріха
Формат
Електронна книга

Зазирнути в книгу

Уривок

Сер томас мелорі Смерть Артура Графіка обрі бердслея

«Смерть Артура» Томаса Мелорі: роман і навколо нього

(декілька слів від перекладача)

У 1485 році в історії Англії сталися дві визначні події. У битві біля Босворта зазнав поразки і був убитий Річард ІІІ, останній король з династії Йорків. Сьогодні дослідники погоджуються: Шекспір (чи той, хто писав під іменем актора Шекспіра) у своїй знаменитій трагедії зобразив його чудовиськом без достатніх на те підстав — Річард не був ані милосерднішим, ані кривавішим від своїх наступників чи попередників. А ось його історична доба таки була надзвичайно кривава. Три десятиліття війни між прибічниками Ланкастерів та Йорків, що точилася від 1455 року і закінчилася встановленням влади Тюдорів (саме на догоду Єлизаветі Тюдор, як вважають, і зробив Шекспір з Річарда ІІІ маніакального вбивцю), в насильницький спосіб забрали життя в кожного четвертого підданця Англійського королівства і призвели до тотального винищення майже сотні найвпливовіших аристократичних родин.

Того ж 1485 року в першій англійській друкарні, що діяла на той час уже дев’ять років у Вестмінстерському притулку, першодрукар Вільям Кекстон на­друкував грубезну книгу під французькою назвою «La Morte d’Arthur» — «Смерть Артура». Автор, Томас Мелорі, виклав у ній тодішньою англійською мовою всі найголовніші лицарські легенди й оповіді, що вже кілька століть широко побутували не тільки в Британії, а й в усій середньовічній Європі.

Мелорі жив при самісінькому несміливому світанку англійського ренесансу (доба Відродження наставала в Англії значно пізніше й повільніше, аніж в Італії, а Середньовіччя трималося в різних своїх проявах міцніше й довше). Він сам ще був свідком лицарських турнірів, виховувався на переказах і нормах лицарської доби і неабияк пишався власним титулом лицаря. Але сама ця доба, розквіт якої в Європі припав на ХІ–ХІІІ століття, за часів Мелорі вже стрімко відходила в минуле.

Коротко нагадаю про загальновідомі, але важливі для розуміння всього подальшого речі. Лицарство виникло у Франкському королівстві більш-менш у часовому проміжку від Карла Мартела, який у 732 році зупинив наступ арабів на Європу, й до його онука Карла Великого (який на Різдво 800 року прийняв від Папи Лева ІІІ корону римського імператора). Тоді на місце анархічного пішого народного ополчення прийшло згуртоване й грізне військо кінних васалів, які отримували свої феоди від короля. Власне, і французьке слово chevalier, й італі йське cavaliere, і німецьке ritter (яке через польське rycerz і народило нашого «лицаря») первісно означало те саме: «кінний воїн». Лицарська доба виро била свій спосіб життя, свої правила виховання й поведінки, свої етичні норми, се ред яких на вищих щаблях стояли вірність Богові, сюзеренові й Дамі, та свою літературу, підсумковим текстом якої й виявився роман Мелорі.

Ця «лицарська цивілізація» охоплювала майже всю середньовічну християнську Європу. Майже — бо наші предки виявилися на межі цієї цивілізації зі Сходом. Прийнята в нас за Княжої доби удільна система тримання земель відрізнялася від класичної феодальної. Відтак і двір Володимира Святославовича виявився не подібним до двору Карла Великого: він не народив свого «ідеального васала» Роланда, натомість дав життя билинним «богатирям» (яких у реальному житті, очевидно, заступали дружинники-варяги).

А двір «тестя європейських королів» Ярослава Володимировича порівнювати з двором його сучасників-Капетингів взагалі не випадає: тодішній Париж виглядав супроти Києва глухою провінцією, а домен французьких королів охоплював лише порівняно невелику область навколо Парижа, в сотні разів поступаючись за площею неозорим володінням київських «каганів».

Зміст

  • Книга 1
  • Розділ I
  • Як Утер Пендраґон послав по дуку Корнуольського та Іґрейну, його дружину, та про те, як вони неждано від’їхали.
  • Розділ II
  • Як Утер Пендраґон воював із Кор-нуольським дукою і як за сприяння Мерлінового ліг він із дуковою дружиною і зародив із нею Артура.
  • Розділ ІІІ
  • Про народження короля Артура, про його виховання і про смерть короля Утера Пендраґона, і про те, як Артура було обрано на короля, і про дивовижний чудесний меч, вийнятий з каменя пойменованим Артуром.
  • Розділ IV
  • Як король Артур видобув меча декілька разів.
  • Розділ V
  • Як Артура було короновано і кого він призначив на уряди.
  • Розділ VI
  • Як король Артур влаштував на Зелену Неділю у Валлії велику учту і які лицарі та королі прибули на ту учту.
  • Розділ VII
  • Про першу війну, яку провадив король Артур, і про те, як він переміг у битві і подолав своїх ворогів.
  • Розділ VIII
  • Як Мерлін порадив королю Артуру покликати короля Бана та короля Борса і яку ті дали військову пораду.
  • Розділ IX
  • Про великий турнір, влаштований королем Артуром та двома королями — Баном і Борсом, і як вони переїхали через море.
  • Розділ X
  • Як одинадцятеро королів зібрали велике військо супроти Артура.
  • Розділ XI
  • Про сон, що наснився Королю із сотнею лицарів.
  • Розділ XII
  • Як одинадцятеро королів з їхнім військом билися проти короля Артура і його війська, і про багато військових подвигів.
  • Розділ XIII
  • Ще про ту саму битву.
  • Розділ XIV
  • Ще про ту ж битву.
  • Розділ XV
  • Ще про ту ж битву, і як Мерлін поклав їй край.
  • Розділ XVI
  • Як король Артур, король Бан і король Борс порятували короля Лодеґранса, та про інші пригоди.
  • Розділ XVII
  • Про те, як король Артур прибув до Карліона, і про його сон, де він бачив Рикливого звіра.
  • Розділ XVIII
  • Як король Пеллінор взяв Артурового коня і далі гнався за Рикливим звіром і як Мерлін зустрівся із королем Артуром.
  • Розділ XIX
  • Як Ульфіус оскаржив королеву Іґрейну, матір короля Артура, в зраді І як прибув лицар, що прагнув помститися за смерть свого пана.
  • Розділ XX
  • Як Ґріфлета висвячено на лицаря і як він став на двобій із незнаним лицарем.
  • Розділ XXI
  • Як дванадцятеро лицарів прибули з Риму і зажадали від короля Артура данини з цієї землі і як король Артур бився з незнаним лицарем.
  • Розділ XXII
  • Як Мерлін урятував королю Артуру життя і як, наславши чари на короля Пеллінора, приспав того.
  • Розділ XXIII
  • Як король Артур із допомогою Мерліна добув свій меч Ескалібур від Володарки озера.
  • Розділ XXIV
  • Як до короля Артура дійшли звістки, що король Рієнс подолав одинадцятьох королів, і як той зажадав бороди короля Артура на облямівку своєї мантії
  • Розділ XXV
  • Як було послано по всіх дітей, що народилися в перший день Травня, і як Мордред урятувався.
  • Розділ I
  • Про діву, яка прибула, оперезана мечем, аби відшукати мужа великої чеснотливості, який зумів би видобути того меча із піхов.
  • Розділ II
  • Як Балін у вбранні вбогого лицаря видобув того меча, що пізніше заподіяв йому смерть.
  • Розділ III
  • Як Пані озера зажадала голови лицаря, який здобув меч, чи голови дівчини.
  • Розділ IV
  • Як Мерлін оповів про пригоду із дівою.
  • Розділ V
  • Як Баліна наздогнав сер Лансеор, лицар з Ірлан--дії, і як Балін убив його.
  • Розділ VI
  • Як діва, що кохалася з Лансеором, убила себе через кохання, і Балін зустрів свого брата Балана.
  • Розділ VII
  • Як карлик докоряв Баліну за смерть Лансеора і як король Корнуола Марко знайшов тіла і поставив над ними гробницю.
  • Розділ VIII
  • Як Мерлін пророкував, що двоє найкращих лицарів світу тут битимуться, й то будуть сер Ланселот і сер Трістрам.
  • Розділ IX
  • Як Балін із братом, дослухавшись до поради Мерліна, захопили короля Рієнса й привезли його до короля Артура.
  • Розділ X
  • Як король Артур мав битву з королем Лотом Оркнейським, як Мерлін обманув короля Лота і як дванадцятеро королів було вбито.
  • Розділ XI
  • Про похорон дванадцяти королів, пророцтво Мерліна й про те, як Балін завдасть свого гідного жалю удару.
  • Розділ XII
  • Як Засмучений лицар проїхав повз короля Артура, як Балін виїхав йому вслід і як того лицаря вбив лицар-невидимка.
  • Розділ XIII
  • Як Балін із дівою зустрілися з лицарем, якого було теж убито на такий самий спосіб, і як діва віддала свою кров, скоряючись звичаю замку.
  • Розділ XIV
  • Як Балін зустрів на учті лицаря на ім’я Ґарлон і як він убив його, аби його кров’ю зцілити сина того, в кого гостював.
  • Розділ XV
  • Як Балін бився із королем Пелламом і як його меч зламався, і як він здобув списа, яким завдав гідного жалю удару.
  • Розділ XVI
  • Як Балін визволився через Мерліна і як він порятував лицаря, що потім убив себе через кохання.
  • Розділ XVII
  • Як той лицар убив свою кохану разом із лицарем, що лежав із нею, а опісля убив себе своїм власним мечем, і як Балін поїхав до замку, де втратив своє життя.
  • Розділ XVIII
  • Як Балін зустрівся зі своїм братом Баланом і як вони повбивали один одного, того не тямлячи, аж поки не дістали смертельні рани.
  • Розділ XIX
  • Як Мерлін поховав двох братів — Баліна й Балана в одній гробниці, й про меч Баліна.
  • Розділ I
  • Як король Артур узяв і пошлюбив собі за дружину Ґвіневеру, дочку Лодеґранса, короля землі Камелард, від якого отримав він Круглий Стіл.
  • Розділ II
  • Як було посвячено лицарів Круглого Столу і як їхні місця благословив архієпископ Кентерберійський.
  • Розділ III
  • Як бідний чоловік, приїхавши на охлялій шкапі, попросив короля Артура висвятити його сина на лицаря.
  • Розділ IV
  • Як сера Тора було визнано сином короля Пеллінора, а Ґавейна висвячено на лицаря.
  • Розділ V
  • Як на весільному святі короля Артура та Ґвіневери до зали вбіг олень, а за ним тридцятеро пар хортів, і як хортиця вчепилася в оленя та її було забрано.
  • Розділ VI
  • Як сер Ґавейн поїхав навздогін за оленем і як двоє братів билися за оленя.
  • Розділ VII
  • Як оленя було загнано до замку і там убито і як сер Ґавейн убив пані.
  • Розділ VIII
  • Як четверо лицарів билися з сером Ґавейном та Ґахерісом, котрих було подолано, і як їм було подаровано життя на прохання чотирьох дів.
  • Розділ IX
  • Про те, як сер Тор гнався за лицарем із хортицею і про його пригоди на шляху.
  • Розділ X
  • Як сер Тор розшукав хортицю із дамою і як лицар напав на нього через пойменовану хортицю.
  • Розділ XI
  • Як сер Тор подолав лицаря і як той позбувся голови на вимогу дами.
  • Розділ XII
  • Як король Пеллінор рушив услід за пані й лицарем, котрий її повіз, як та пані бажала допомогти йому і як він бився з двома лицарями за ту пані й одного з них убив найпершим ударом.
  • Розділ XIII
  • Як король Пеллінор визволив пані й повернув її до Камелота до двору короля Артура.
  • Розділ XIV
  • Про те, як король Пеллінор підслухав уночі розмову двох лицарів, лежачи в долині, та про інші пригоди.
  • Розділ XV
  • Як у короля Пеллінора, коли повернувся він до Камелота, взяли присягу на Святому Письмі, що він правдиво оповість про свої випробування.
  • Розділ I
  • Як Мерлін без тями закохався в одну з озерних панн і як замкнуто його було в скелі під каменем у лісовому краї, де він і помер.
  • Розділ ІІ
  • Як п’ятеро королів удерлися в цю країну, воюючи супроти короля Артура, і як король Артур вирушив супроти них.
  • Розділ ІІІ
  • Як король Артур повбивав п’ятьох королів, а решту змусив до втечі.
  • Розділ IV
  • Як битва закінчилася раніше, аніж прибув король Пеллінор, і як король Артур заснував абатство на місці цієї битви.
  • Розділ V
  • Як сера Тора було обрано на лицаря Круглого Столу, а сер Баґдемаґус лишився невдоволений.
  • Розділ VI
  • Як король Артур, король Урієнс і сер Акколон Ґальський полювали на оленя, і про їхні дивовижні пригоди.
  • Розділ VII
  • Як король Артур погодився битися, щоб визволитися з в’язниці самому й визволити двадцятьох лицарів, що там були.
  • Розділ VIII
  • Як сер Акколон очуняв біля криниці і як він погодився стати на бій з королем Артуром.
  • Розділ IX
  • Про двобій між королем Артуром і сером Акколоном.
  • Розділ X
  • Як меч короля Артура, що ним він бився, виявився зламаний, як він повернув від сера Акколона свій власний меч Ескалібур і подолав ним свого супротивника.
  • Розділ XI
  • Як сер Акколон зізнався в зраді Феї Морґани і як вона готувала загибель своєму бра-тові — королю Артуру.
  • Розділ XII
  • Як король Артур розсудив двох братів і визволив двадцятеро лицарів, і про смерть сера Акколона.
  • Розділ XIII
  • Як Фея Морґана хотіла вбити свого чоловіка — короля Урієнса, і як її син, сер Івейн, врятував його.
  • Розділ XIV
  • Про те, як Фея Морґана тяжко побивалася по смерті сера Акколона і як вона знову викрала в короля Артура піхви.
  • Розділ XV
  • Як Фея Морґана порятувала лицаря, якого мали втопити, і як король Артур знов повернувся до Камелота.
  • Розділ XVI
  • Як озерна панна врятувала короля Артура від плаща, який мав його спопелити.
  • Розділ XVII
  • Як сер Ґавейн та сер Івейн зустрілися з дванадцятьма прегарними дівами і як ті нарікали на сера Маргауза.
  • Розділ XVIII
  • Як сер Маргауз змагався з сером Ґавейном та сером Івейном і подолав їх обох.
  • Розділ XIX
  • Як сер Маргауз, сер Ґавейн та сер Івейн зустріли трьох дів і як кожен обрав одну з них собі.
  • Розділ XX
  • Як лицар і карлик змагалися за пані.
  • Розділ ХХІ
  • Як король Пеллеас погодився зробитися бранцем, аби лиш бачити свою пані, і як сер Ґавейн пообіцяв йому допомогти здобути любов його пані.
  • Розділ ХХІІ
  • Як сер Ґавейн прибув до пані Етарди й ліг із нею і як сер Пеллеас застав їх сонних.
  • Розділ ХХІІІ
  • Як сер Пеллеас розлюбив пані Етарду чарами Панни Озера, яку він покохав на все подальше життя.
  • Розділ XXІV
  • Як сер Маргауз їхав зі своєю дівою і як вони потрапили до дуки Південних Погранич.
  • Розділ XXV
  • Як сер Маргауз бився із дукою і шістьма його синами й позабирав їх усіх у бран.
  • Розділ XXVI
  • Як сер Івейн їхав із дівою, якій було тричі по двадцять років, і як він здобув нагороду на турнірі.
  • Розділ XXVII
  • Як сер Івейн бився з двома брата-ми й подолав їх.
  • Розділ XXVIII
  • Як по завершенні року всі троє лицарів і їхні три діви зустрілися біля того самого джерела.
  • Книга V
  • Розділ I
  • Як дванадцятеро старших мужів, посланців із Риму, прибули до короля Артура вимагати данини з Британського королівства.
  • Розділ ІІ
  • Як королі та лорди обіцяли королю Артуру свою підтримку та допомогу супроти Римлян.
  • Розділ ІІІ
  • Як король Артур скликав парламент у Йорку і як він визначив, на який спосіб королівством правитимуть за його відсутності.
  • Розділ IV
  • Як король Артур, лежачи в своїй каюті на кораблі, побачив дивовижний сон і як той сон витлумачено.
  • Розділ V
  • Як чоловік із того краю оповів йому про небувалого велета і як він бився з ним і подолав його.
  • Розділ VI
  • Як король Артур надіслав сера Ґавейна та інших до цісаря Луція, як вони зазнали нападу, але визволилися з честю.
  • Розділ VII
  • Як Луцій вирядив своїх вивідачів у засідку, щоб відбити полонених лицарів, і як їх було розбито.
  • Розділ VIII
  • Як один із сенаторів повідомив цісарю Луцію про їхню поразку, і про велику битву поміж королем Артуром та Луцієм.
  • Розділ IX
  • Як король Артур, перемігши Римлян у битві, увійшов в Аллеманію, а тоді в Італію.
  • Розділ X
  • Про двобій між сером Ґавейном і Сарацином, по якому той навернувся й охрестився.
  • Розділ XI
  • Про те, як Сарацини вискочили з лісу, щоб відбити свої череди, й про велику битву.
  • Розділ XII
  • Як сер Ґавейн повернувся до короля Артура із захопленими ним бранцями, як король здобув місто і як його було короновано цісарем.
  • Книга VI
  • Розділ I
  • Як сер Ланселот і сер Ліонель поїхали від двору в пошуках пригод і як сер Ліонель залишив сера Ланселота сон-ного й сам потрапив у бран.
  • Розділ ІІ
  • Як сер Ектор де Моріс рушив на пошуки сера Ланселота Озерного і як його теж полонив сер Торквін.
  • Розділ ІІІ
  • Як чотири королеви натрапили на сонного сера Ланселота і як чарами його було захоплено й перенесено до міцного замку.
  • Розділ IV
  • Як панна визволила сера Ланселота.
  • Розділ V
  • Як лицар застав сера Ланселота, що лежав у ліжку замість його коханої, і як сер Ланселот бився з тим лицарем.
  • Розділ VI
  • Як сера Ланселота приймала дочка короля Баґдемаґуса і як він пообіцяв допомогти її батькові.
  • Розділ VII
  • Як сер Ланселот виявив себе на турнірі і як він потому зустрівся із сером Торквіном, який віз полоненого сера Ґахеріса.
  • Розділ VIII
  • Як сер Ланселот бився з Торквіном.
  • Розділ IX
  • Як сера Торквіна було вбито і як сер Ланселот доручив серу Ґахерісу звільнити всіх бранців.
  • Розділ X
  • Як сер Ланселот подорожував із панною і вбив лицаря, який кривдив жіноцтво, та простолюдина, який стеріг проїзд через міст.
  • Розділ XI
  • Як сер Ланселот убив двох велетів і звільнив замок.
  • Розділ XII
  • Як сер Ланселот в обладунку сера Кея поклав на землю лицаря.
  • Розділ XIII
  • Як сер Ланселот бився з чотирма лицарями Круглого Столу й подолав їх.
  • Розділ XIV
  • Як сер Ланселот увійшов слідом за хортицею до замку, де побачив мертвого лицаря, і як опісля панна зажадала від нього зцілити її брата.
  • Розділ XV
  • Як сер Ланселот дістався Пропащої Каплиці й роздобув там з мертвого тіла меч та клапоть полотна.
  • Розділ XVI
  • Як сер Ланселот на прохання пані рятував ловецьку соколицю і як сам потрапив у пастку.
  • Розділ XVII
  • Як сер Ланселот зупинив лицаря, який переслідував власну дружину, щоб убити її, і що він сказав йому.
  • Розділ XVIII
  • Як сер Ланселот прибув до двору короля Артура і там ознаймив про свої благородні звитяги та звершення.
  • Книга VII
  • Розділ I
  • Як Бомейн з’явився при дворі короля Артура й зажадав від короля Артура виконати три його бажання.
  • Розділ ІІ
  • Як сер Ланселот і сер Ґавейн гнівалися через те, що сер Кей насміхався з Бомейна, і як панна просила, щоб лицар став в оборону дами.
  • Розділ III
  • Як Бомейн зажадав стати на двобій і йому було це дозволено; і як він зажадав, щоб на лицаря його висвятив сер Ланселот.
  • Розділ IV
  • Як Бомейн від’їхав і як він здобув спис та щит сера Кея; а також як він змагався У двобої з сером Ланселотом.
  • Розділ V
  • Як Бомейн назвав своє ім’я серу Ланселоту, а той висвятив його на лицаря, і як Бомейн нагнав панну.
  • Розділ VI
  • Як сер Бомейн бився й убив двох лицарів на броді.
  • Розділ VII
  • Як сер Бомейн бився із Лицарем чорної долини, й бився довго, аж поки той упав мертвий.
  • Розділ VIII
  • Як брат убитого лицаря перестрів сера Бомейна й бився з ним, та врешті-решт йому підкорився.
  • Розділ IX
  • Як панна повсякчас ганила сера Бомейна й не дозволяла йому сісти за один стіл із собою, називаючи його кухняним служкою.
  • Розділ X
  • Як третій брат, прозваний Червоним лицарем, бився супроти сера Бомейна і як сер Бомейн подолав його.
  • Розділ XI
  • Як сер Бомейн зазнавав від панни дошкульного поганьблення, але терпляче зносив його.
  • Розділ XII
  • Як сер Бомейн бився з сером Персіантом Індійським і примусив того здатися.
  • Розділ XIII
  • Про приязну розмову поміж сером Бо-мейном та сером Персіантом і про те, як він відкрив тому, що він — сер Ґарет.
  • Розділ XIV
  • Як обложену пані було сповіщено сестрою про те, що вона привела лицаря їй на допомогу, та про минулі двобої.
  • Розділ XV
  • Як панна із сером Бомейном прибули до місця облоги й під’їхали до дерева сикомора, там сер Бомейн засурмив у ріг і лицар Червоних земель примчав із ним битися.
  • Розділ XVI
  • Про те, як двоє лицарів зустрілися і розмовляли, і як вони почали битися.
  • Розділ XVII
  • Як по довгому поєдинкові сер Бомейн подолав лицаря й замірявся вбити його, але на прохання лордів зберіг йому життя й змусив його здатися своїй дамі.
  • Розділ XVIII
  • Як лицар здався йому і як сер Бомейн зобов’язав його прибути до двору короля Артура і там просити про ласку в сера Ланселота.
  • Розділ XIX
  • Про те, як сер Бомейн поїхав до дами, але, коли прибув до замку, то браму перед ним зачинили, і про слова, які мовила йому дама.
  • Розділ XX
  • Як сер Бомейн поїхав визволяти свого карлика і прибув до замку, де той перебував.
  • Розділ XXI
  • Як сер Ґарет, інакше званий сером Бомейном, став перед своєю пані та як вони зазнайомилися й любилися.
  • Розділ XXII
  • Як вночі з’явився збройний лицар і бився з сером Ґаретом, тяжко поранивши його в стегно, і як сер Ґарет зітнув йому голову.
  • Розділ XXIII
  • Як той самий лицар з’явився ще раз і як йому знову зітнуто голову. І як на свято Зеленої неділі всі лицарі, що їх подолав сер Ґарет, прибули здаватися королеві Артурові.
  • Розділ XXIV
  • Як сер Ланселот і сер Ґавейн вибачили йому й розпитували його, де сер Ґарет.
  • Розділ XXV
  • Як на свято прибула королева Оркнейська і як сер Ґавейн із братами підійшли просити в неї благословення.
  • Розділ ХХVІІ
  • Як король Артур покликав по даму Ліонессу і як вона влаштувала при своєму замку турнір, куди скликала багатьох добрих лицарів.
  • Розділ XXVIII
  • Як король Артур прибув на турнір зі своїми лицарями і як дама Ліонесса гостинно прийняла їх, і про двобої лицарів.
  • Розділ XXIX
  • Як лицарі билися на турнірі.
  • Розділ XXX
  • Далі про той самий турнір.
  • Розділ XXXI
  • Як герольд вистежив сера Ґарета і як той зник із поля.
  • Розділ XXXII
  • Як сер Ґарет в’їхав до замку й був там гостинно прийнятий і як він потім бився із лицарем та вбив його.
  • Розділ XXXIII
  • Як сер Ґарет бився з лицарем, який утримував у своєму замку тридцятеро пань, і як він убив його.
  • Розділ XXXIV
  • Як сер Ґавейн і сер Ґарет билися один з одним і як вони впізнали один одного завдяки панні Лінетті.
  • Як сер Ґарет відкрив королю Артуру, що вони з дамою люблять одне одного, і про день їхнього весілля.
  • Розділ XXXV
  • Про бучні урочистості й про те, які уряди було роздано на весіллі сера Ґарета й дами Ліонесси, й про великий турнір на тому самому весіллі.
  • Книга VIII
  • Розділ I
  • Як було народжено сера Трістрама Ліонеського і як його мати померла, його народивши, й попросила перед смертю дати йому ім’я Трістрам.
  • Розділ II
  • Як Трістрамова мачуха добула отрути, щоб отруїти юного Трістрама.
  • Розділ III
  • Як сера Трістрама було послано до Франції із наставником на ім’я Ґовернал і як там навчився він грИ на арфі, соколиниХ ловів та полювання.
  • Розділ IV
  • Як сер Маргауз прибув з Ірландії вимагати від Корнуола данини, погрожуючи війною.
  • Розділ V
  • Як сер Трістрам наважився стати на двобій за корнуольську данину і як та ким його було висвячено на лицаря.
  • Розділ VI
  • Як сер Трістрам прибув на острів для поєдинку із сером Маргаузом.
  • Розділ VII
  • Як сер Трістрам бився супроти сера Маргауза й подолав його і як сер Маргауз тікав до своїх кораблів.
  • Розділ VIII
  • Як сер маргауз, повернувшись в Ірландію, помер від страшного удару, якого завдав йому сер Трістрам, і про рану сера Трістрама.
  • Розділ IX
  • Як сера Трістрама було віддано під догляд Прекрасної Ізольди, щоб загоїти його рану.
  • Розділ X
  • Як сер Трістрам став переможцем на турнірі в Ірландії і там наказав серу Паломіду не носити обладунку впродовж року.
  • Розділ XI
  • Як королева пізнала за мечем, що то сер Трістрам убив її брата сера Маргауза, і в якій небезпеці той опинився.
  • Розділ XII
  • Як сер Трістрам розпрощався в Ірлан-дії з королем Анґвісансом та Прекрасною Ізольдою і вирушив до Корнуола.
  • Розділ XIII
  • Як сер Трістрам і король Марко поранили один одного через любов до лицаревої дружини.
  • Розділ XIV
  • Як сер Трістрам ліг із цією дамою і як її чоловік бився із сером Трістрамом.
  • Розділ XV
  • Як сер Блеоберіс зажадав собі найгарнішу з дам при дворі короля Марка і повіз її з собою, і як із ним билися.
  • Розділ XVI
  • Як сер Трістрам бився з двома лицарями Круглого Столу.
  • Розділ XVII
  • Як сер Трістрам бився за даму з сером Блеобе-рісом і як пані поставили перед вибором, з ким вона захоче піти.
  • Розділ XVIII
  • Як пані не схотіла їхати з сером Трістрамом, залишилася з сером Блеоберісом і зажадала, щоб її відвезли до чоловіка.
  • Розділ XIX
  • Як король Марко послав сера Трістрама до Ірландії по Прекрасну Ізольду і як волею випадку той опинився в Англії.
  • Розділ XX
  • Як королю Анґвісансу Ірландському наказано було прибути до двору короля Артура через звинувачення в зраді.
  • Розділ XXI
  • Як сер Трістрам відібрав у лицаря тарчу і як Ґовернал розповів йому про короля Анґвісанса.
  • Розділ XXII
  • Як сер Трістрам бився за короля Анґвісанса і переміг свого супротивника, і як той не хотів здаватися.
  • Розділ XXIII
  • Як сер Бламор хотів, щоб сер Трістрам убив його, як сер Трістрам зберіг йому життя і як вони замирилися.
  • Розділ XXIV
  • Як сер Трістрам попросив Прекрасної Ізольди для короля Марка і як сер Трістрам з Прекрасною Ізольдою випили любовний напій.
  • Розділ XXV
  • Як сер Трістрам та Прекрасна Ізольда потрапили до в’язниці і як сер Трістрам бився за вроду Прекрасної Ізольди й зітнув голову іншій пані.
  • Розділ XXVI
  • Як сер Трістрам бився з сером Брюнором і врешті-решт зітнув йому голову.
  • Розділ XXVII
  • Як сер Ґалахут бився з Трістрамом і як сер Трістрам здався йому і обіцяв приєднатися до сера Ланселота.
  • Розділ XXVIII
  • Як сер Ланселот зустрівся із королем Карадосом, який віз до себе сера Ґавейна, і визволив сера Ґавейна.
  • Розділ XXIX
  • Про весілля короля Марка і Прекрасної Ізольди, про її покойову шляхтянку Браґвейну і про сера Паломіда.
  • Розділ XXX
  • Як сер Паломід зажадав собі королеву Ізольду і як Ламбеґус помчав визволяти її, і про втечу королеви Ізольди.
  • Розділ XXXI
  • Як сер Трістрам поїхав услід за сером Паломідом і як він знайшов його та бився з ним; і як той двобій було припинено за наказом Прекрасної Ізольди.
  • Розділ XXXII
  • Як сер Трістрам привіз королеву Ізольду додому, і про сварку між королем Марком та сером Трістрамом.
  • Розділ XXXIII
  • Як сер Ламорак бився з тридцятьма лицарями і як сер Трістрам на вимогу короля Марка поклав на землю його з коня.
  • Розділ XXXIV
  • Як сер Ламорак надіслав королю Марку ріг із ворожнечі до сера Трістрама і як Трістрама відвели до каплиці.
  • Розділ XXXV
  • Як сера Трістрама визволили його люди, і про те, як королеву Ізольду запроторили в хижу із лепрАвими, і як сера Трістрама було поранено.
  • Розділ XXXVI
  • Як сер Трістрам прислужився на війні королю Бретані Ґовелу і як він убив у полі свого супротивника.
  • Розділ XXXVII
  • Як сер Супінабіль оповів серу Трістраму, що його знеславлено при дворі короля Артура, і про сера Ламорака Валлійського.
  • Розділ XXXVIII
  • Як сер Трістрам із дружиною прибув до Валлії і як він зустрівся там із сером Ламораком.
  • Розділ XXXIX
  • Як сер Трістрам бився із сером Набаном і переміг його, і зробив сера Сеґваріда володарем острова.
  • Розділ XL
  • Як сер Ламорак розпрощався із сером Трістрамом і як він зустрівся із сером Фролом, а потому із сером Ланселотом.
  • Розділ XLI
  • Як сер Ламорак убив сера Фрола, і про його затятий двобій із сером Беліансом, його братом.
  • Книга ІХ
  • Розділ I
  • Як до двору короля Артура прибув юнак і як сер Кей прозвав його Драна свитка.
  • Розділ II
  • Як до двору короля Артура прибула панна, яка попросила вказати їй лицаря, здатного довершити розпочатий подвиг, і як Драна Свитка на це зголосився.
  • Розділ III
  • Як сер Ла-кот-маль-тельє скинув на землю сера Даґонета, блазня короля Артура, і про знущання, які він перетерпів від панни.
  • Розділ IV
  • Як сер Ла-кот-маль-тельє бився із сотнею лицарів і як зумів врятуватися завдяки пані.
  • Розділ V
  • Як сер Ланселот прибув до двору й прочув про сера Драну Свитку, і як рушив услід за ним, і як сер Ла-кот-маль-тельє потрапив у полон.
  • Розділ VI
  • Як сер Ланселот бився з шістьма лицарями, а опісля них бився з сером Бріаном, і як він визволив усіх в’язнів.
  • Розділ VII
  • Як сер Ланселот зустрівся з панною Злорікою і як він прозвав її панною Добромислою.
  • Розділ VIII
  • Як Ла-кот-маль-тельє став бранцем і був визволений сером Ланселотом і як сер Ланселот подолав чотирьох братів.
  • Розділ IX
  • Як сер Ланселот зробив Ла-кот-маль-тельє володарем замку Пендраґон і як його було зроблено лицарем Круглого Столу.
  • Розділ X
  • Як Прекрасна Ізольда слала листи серу Трістраму через свою покойову — шляхтянку Браґвейну, і про різні пригоди сера Трістрама.
  • Розділ XI
  • Як сер Трістрам зустрівся із сером Ламораком Валлійським, як вони билися, а тоді умовилися ніколи не битися один із одним.
  • Розділ XII
  • Як сер Паломід гнався за Рикливим звіром і поклав на землю сера Трістрама й сера Ламорака одним списом.
  • Розділ XIII
  • Як сер Ламорак зустрівся із сером Меліоґрансом і як вони билися за красу королеви Ґвіневери.
  • Розділ XIV
  • Як сер Кей зустрів сера Трістрама й узявся ганьбити лицарів Корнуола, і як вони билися.
  • Розділ XV
  • Як короля Артура заманили до Запропащого Лісу, і як сер Трістрам урятував йому життя.
  • Розділ XVI
  • Як сер Трістрам повернувся до Прекрасної Ізольди і як сер Кей Гедіус полюбив Прекрасну Ізольду, і про лист, який знайшов сер Трістрам.
  • Розділ XVII
  • Як сер Трістрам поїхав із Тінтажелю, і як він віддався горю, і як він так довго пробув у лісі, що втратив розум.
  • Розділ XVIII
  • Як сер Трістрам скупав сера Даґонета в струмку, як сер Паломід послав панну на розшуки сера Трістрама і як сер Паломід зустрівся з королем Марком.
  • Розділ XIX
  • Як пустили поголоску, що сер Трістрам помер, і як Прекрасна Ізольда хотіла накласти на себе руки.
  • Розділ XX
  • Як король Марко знайшов сера Трістрама голого і привіз його додому до Тінтажелю, і як його там упізнала собачка.
  • Розділ XXI
  • Як король Марко на ухвалу своєї ради вигнав сера Трістрама з країни Корнуол реченцем на десять років.
  • Розділ XXII
  • Як одна панна шукала серу Ланселоту допомоги супроти тридцятьох лицарів і як сер Трістрам бився з ними.
  • Розділ XXIII
  • Як сер Трістрам і сер Дінадан прибули до місця ночівлі, де повинні були битися з двома лицарями.
  • Розділ XXIV
  • Як сер Трістрам бився із сером Кеєм та сером Саґрамором Жаданим і як сер Ґавейн відвернув від сера Трістрама підступи Феї Морґани.
  • Розділ XXV
  • Як сер Трістрам і сер Ґавейн приїхали битися супроти тридцяти лицарів, але ті не зважилися вийти до них.
  • Розділ XXVI
  • Як панна Браґвейна розшукала сера Трістрама, що спав біля джерела, і як вона передала йому листи від Прекрасної Ізольди.
  • Розділ XXVII
  • Як сера Трістрама вибив із сідла сер Паломід і як сер Ланселот переміг двох лицарів.
  • Розділ XXVIII
  • Як сер Ланселот бився із сером Паломідом і переміг його і як потому на нього напали дванадцятеро лицарів.
  • Розділ XXIX
  • Як сер Трістрам виявив себе в перший день турніру й заслужив на відзнаку.
  • Розділ XXX
  • Як сер Трістрам приєднався до сторони, супротивної королю Артуру, побачивши, що по тому боці сер Паломід.
  • Розділ XXXI
  • Як сер Трістрам зустрів сера Паломіда над водою й повів його ночувати до себе.
  • Розділ XXXII
  • Як сер Трістрам поклав на землю сера Паломіда, як він бився з королем Артуром та про інші подвиги.
  • Розділ XXXIV
  • Як сер Ланселот поранив сера Трістрама і як потому сер Трістрам скинув на землю сера Паломіда.
  • Розділ XXXV
  • Як нагороду третього дня було присуджено серу Ланселоту і як той відмовився від неї на користь сера Трістрама.
  • Розділ XXXVI
  • Як сер Паломід потрапив до замку, де перебував сер Трістрам, і як сер Ланселот із десятьма лицарями вирушив на розшуки сера Трістрама.
  • Розділ XXXVII
  • Як сера Трістрама, сера Паломіда й сера Дінадана було схоплено й запроторено до в’язниці.
  • Розділ XXXVIII
  • Як король Марко лютився через добру славу сера Трістрама і як деякі з лицарів короля Артура билися з лицарями Корнуола.
  • Розділ XXXIX
  • Про зраду короля Марка й про те, як сер Ґахеріс поклав на землю короля разом із його небожем — сером Андретом.
  • Розділ XL
  • Як потому сер Трістрам, сер Паломід і сер Дінадан довго перебували в ув’язненні та як вони вийшли на волю.
  • Розділ XLI
  • Як сер Дінадан врятував даму від сера Брюса Безжального і як сер Трістрам отримав щита від Феї Морґани.
  • Розділ XLII
  • Як сер Трістрам узяв щита із собою і як він убив полюбовника Феї Морґани.
  • Розділ XLIII
  • Як Фея Морґана поховала свого полюбовника і як сер Трістрам вихваляв сера Ланселота та його рід.
  • Розділ XLIV
  • Як сер Трістрам на турнірі був зі щитом, отриманим від Феї Морґани.
  • Книга ХІ
  • Розділ I
  • Як сер Ланселот їздив у пошуках пригод, як він визволив від мук стражденну пані і як він бився із драконом.
  • Розділ ІІ
  • Як сер Ланселот прибув до короля Пеллеса, і про Святий Ґрааль, і як він зачав Ґалахада з прегарною Елейною, дочкою короля Пеллеса.
  • Розділ ІІІ
  • Як сер Ланселот був роздратований, коли довідався, що ліг із дамою Елейною, і як вона народила сера Ґалахада.
  • Розділ ІV
  • Як сер Борс прибув до дами Елейни й побачив Ґалахада і як його підживив Святий Ґрааль.
  • Розділ V
  • Як сер Борс примусив сера Педівера здатися, і про дивовижні пригоди, які йому випали, та як він дав із ними раду.
  • Розділ VІ
  • Як сер Борс від’їхав, як королева Ґвіневера докоряла серу Ланселоту і як той виправдався.
  • Розділ VII
  • Як дама Елейна, Ґалахадова матір, прибула з великою гідністю до Камелота і як при цьому поводився сер Ланселот.
  • Розділ VIII
  • Як пані Брізена ошуканством привела сера Ланселота до ліжка дами Елейни і як дорікала йому королева Ґвіневера.
  • Розділ IX
  • Як королева Ґвіневера звеліла дамі Елейні залишити її двір і як сер Ланселот збожеволів.
  • Розділ X
  • Як королева Ґвіневера побивалася за сером Ланселотом і як лицарі його роду розшукували його.
  • Розділ ХІ
  • Як слугу сера Агловаля було вбито і як помстилися за нього сер Агловаль із сером Персівалем.
  • Розділ ХІІ
  • Як сер Персіваль потайки від’їхав від свого брата і як звільнив він лицаря, прикутого ланцюгом, та про інші речі.
  • Розділ ХІІІ
  • Як сер Персіваль зустрівся з сером Ектором і як вони довго билися, мало не вбивши один одного.
  • Розділ XІV
  • Як вони обоє дивом Зцілилися через появу священної чаші Святого Ґрааля.
  • Книга ХІІ
  • Розділ I
  • Як сер Ланселот у своєму безумі взяв меча і бився з лицарем, а потому кинувся в ліжко.
  • Розділ ІІ
  • Як сера Ланселота перевезли на кінному повозі і як він урятував свого господаря сера Бліонта.
  • Розділ ІІІ
  • Як сер Ланселот бився з вепром і вбив того і як потому його відвезли до відлюдника.
  • Розділ IV
  • Як сера Ланселота було впізнано дамою Елейною, перенесено до покоїв і вилікувано там Святим Ґраалем.
  • Розділ V
  • Як сер Ланселот, зцілившись на розумі, засоромився і як дама Елейна попросила для нього замок.
  • Розділ VI
  • Як сер Ланселот прибув на Острів Радощів і як назвався він шевальє Маль-Фет.
  • Розділ VII
  • Про великий турнір на Острові Радощів, і як сер Персіваль бився з ним.
  • Розділ VIII
  • Як вони впізнали один одного та про їхню ґречність; і як з’явився до нього його брат сер Ектор де Маріс і про їхню радість.
  • Розділ IX
  • Як сер Борс та сер Ліонель прибули до короля Брандеґора і як сер Борс забрав із собою свого сина Еліна Білого, та про сера Ланселота.
  • Розділ X
  • Як сер Ланселот із сером Персівалем та сером Ектором прибув до двору і як усі йому зраділи.
  • Розділ XI
  • Як Прекрасна Ізольда порадила серу Трістраму їхати до двору на велике свято Трійці.
  • Розділ XII
  • Як сер Трістрам виїхав беззбройний і зустрів сера Паломіда, як вони налаштувалися битися, але сер Паломід утримався від бою.
  • Розділ XIII
  • Як сер Трістрам одягнув обладунок тяжко пораненого лицаря і як він поклав сера Паломіда на землю.
  • Розділ XIV
  • Як сер Трістрам і сер Паломід довго билися один із одним, а потім замирилися; і як сер Трістрам спонукав його охреститися.
  • Книга ХІІІ
  • Розділ I
  • Як проти свята Зеленої Неділі в’їхала до зали в короля Артура діва й зажадала, аби сер Ланселот поїхав із нею, щоб висвятити лицаря, і як він вирушив у путь.
  • Розділ ІІ
  • Як на Згубному місці з’явилися літери, і про дивовижну пригоду з мечем у кам’яній брилі.
  • Розділ ІІІ
  • Як сер Ґавейн намагався видобути меча і як старий привів сера Ґалахада.
  • Розділ IV
  • Як старий підвів сера Ґалахада до Згубного місця і всадовив його там і як лицарі тому дивувалися.
  • Розділ V
  • Як король Артур показав кам’яну брилу, що пливла по воді, серу Ґалахаду і як той видобув меча.
  • Розділ VI
  • Як король Артур зібрав усіх лицарів на турнір на моріжку під Камелотом перед тим, як вони роз’їдуться.
  • Розділ VII
  • Як королева забажала бачити сера Ґалахада і як потому на всіх лицарів пролив благодать Святий Ґрааль і вони присяг-лися рушити на його пошуки.
  • Розділ VIII
  • Як велика печаль опосіла короля, королеву та дам через від’їзд лицарів і як ті роз’їхалися.
  • Розділ IX
  • Як сер Ґалахад знайшов собі щита і що сталося з тими, хто поспішив узяти собі цього щита перед ним.
  • Розділ X
  • Як сер Ґалахад відбув зі щитом, і про те, як король Евелак отримав був цього щита від Йосифа Аріматейського.
  • Розділ XI
  • Як Йосиф власною кров’ю намалював на щиті хреста і як монах привів сера Ґалахада до гробниці.
  • Розділ XII
  • Про диво, яке сер Ґалахад почув і поба-чив у гробниці, і як він висвятив Меліаса на лицаря.
  • Розділ XIII
  • Про пригоду з сером Меліасом та про те, як сер Ґалахад помстився за нього і як сера Меліаса було перевезено до обителі.
  • Розділ XIV
  • Як сер Ґалахад від’їхав і як наказано йому було вирушити до Замку дів, щоб викорінити там лихий звичай.
  • Розділ XV
  • Як сер Ґалахад бився з лицарями замку й знищив той лихий звичай.
  • Розділ XVI
  • Як сер Ґавейн, їдучи вслід серу Ґалахаду, прибув до обителі і як він сповідався відлюднику.
  • Розділ XVII
  • Як сер Ґалахад зустрівся із сером Ланселотом і сером Персівалем і подолав їх обох, а потому зник.
  • Розділ XVIII
  • Як сер Ланселот у напівсні й напівчуванні побачив недужого, якого везли на кінному повозі, і як зцілив того Святий Ґрааль.
  • Розділ XIX
  • Як серу Ланселоту був голос і як він, позбувшись коня й шолома, вирушив пішки.
  • Розділ XX
  • Як сер Ланселот розкаювався в гріхах та побивався, і про добрі приклади, які йому було наведено.
  • Книга XIV
  • Розділ I
  • Як сер Персіваль з’явився до самітниці й просив її поради і як вона відкрила, що вона його тітка.
  • Розділ II
  • Як Мерлін уподібнив Круглий Стіл світові і якими будуть лицарі, що досягнуть Святого Ґрааля.
  • Розділ III
  • Як сер Персіваль приїхав до монастиря, де побачив короля Евелака, який був уже ветхим днЯми
  • Розділ IV
  • Як сер Персіваль зустрів численних воїнів, що несли мертвого лицаря, і як він бився з ними.
  • Розділ V
  • Як йомен хотів повернути собі жеребця, як було вбито кобилу під сером Персівалем і як він отримав коня.
  • Розділ VI
  • Про велику небезпеку, в яку потрапив сер Персіваль через свого коня, і як він побачив бій змія із левом
  • Розділ VII
  • Про видіння, яке бачив сер Персіваль, і як те видіння було пояснено, і про його лева.
  • Розділ VIII
  • Як сер Персіваль побачив корабель, що плив до нього, і як пані з того корабля оповіла йому про свої злигодні.
  • Розділ IX
  • Як сер Персіваль обіцяв їй допомогу і як він просив у неї любові; і як він ще раз порятувався від диявола.
  • Розділ X
  • Як сер Персіваль на покару розітнув собі стегно і як та дама виявилася дияволом.
  • Книга XV
  • Розділ I
  • Як сер Ланселот увійшов до каплиці й побачив там мертвого столітнього священника в білих шатах.
  • Розділ ІІ
  • Як намагалися були зарубати того мертвого чоловіка й не змогли і як сер Ланселот лишив собі волосяницю мертвого чоловіка.
  • Розділ ІІІ
  • Про видіння, яке було серу Ланселоту; як він переповів його відлюднику й просив у нього поради.
  • Розділ IV
  • Як відлюдник витлумачив серу Ланселоту його видіння і підтвердив, що сер Ґалахад — це його син.
  • Розділ V
  • Як сер Ланселот бився з численним лицарством і як його було переможено.
  • Розділ VI
  • Як сер Ланселот оповів про своє видіння відлюдниці і як вона витлумачила його.
  • Книга XVI
  • Розділ I
  • Як серу Ґавейну наскучили пошуки Святого Ґрааля, і про його дивовижний сон.
  • Розділ II
  • Про видіння, яке було серу Ектору де Марісу, і як сер Ґавейн бився з сером Увейном Відчайдухом, своїм названим братом.
  • Розділ III
  • Як сер Ґавейн із сером Ектором прийшли до відлюдника сповідатися і як вони оповіли йому про свої видіння.
  • Розділ IV
  • Як відлюдник Насьєн тлумачив їхні видіння.
  • Розділ V
  • Про добру пораду, яку дав їм відлюдник.
  • Розділ VI
  • Як сер Борс зустрів відлюдника й висповідався йому, і про покуту, яку було на нього накладено.
  • Розділ VII
  • Як сер Борс гостював у дами і як він викликався битися проти того, хто зазіхав на її землі.
  • Розділ VIII
  • Про видіння, яке бачив сер Борс тієї ночі, і як він бився та подолав свого супротивника.
  • Розділ IX
  • Як після перемоги сера Борса даму було відновлено у володінні її землями і як він побачив воднОчас сера Ліонеля, якого вели зв’язаного й били терням, і панну, яку мали збезчестити.
  • Розділ X
  • Як сер Борс не став рятувати свого брата й вирушив рятувати панну, а потому сказали йому, що сер Ліонель мертвий.
  • Розділ XI
  • Як сер Борс переповів своє видіння священникові й про добру пораду, яку священник дав йому.
  • Розділ XII
  • Як диявол у подобі жінки схиляв сера Борса лягти з ним і як із ласки Божої він цього уникнув.
  • Розділ XIII
  • Про святе причастя, яке дав настоятель серу Борсу, і про те, що він йому порадив.
  • Розділ XIV
  • Як сер Борс зустрів свого брата, сера Ліонеля, і як сер Ліонель хотів убити сера Борса, свого брата.
  • Розділ XV
  • Як сер КолґрівАнс бився з сером Ліонелем, щоб урятувати сера Борса, і як було вбито відлюдника.
  • Розділ XVI
  • Як сер Ліонель убив сера Колґріванса і як потому хотів убити свого брата сера Борса.
  • Розділ XVII
  • Як пролунав голос, який заборонив серу Борсу його торкатися, і про хмару, яка опустилася поміж ними.
  • Книга XVII
  • Розділ I
  • Як сер Ґалахад бився на турнірі і як його впізнали сер Ґавейн та сер Ектор де Маріс.
  • Розділ ІІ
  • Як сер Ґалахад їхав із шляхтянкою і як дісталися вони до корабля, на якому були сер Борс із сером Персівалем.
  • Розділ ІІІ
  • Про те, як сер Ґалахад зійшов на корабель, про пишне ложе, яке на ньому стояло, та про інші дивовижні речі, а також про меч.
  • Розділ IV
  • Про чудеса меча та його піхов.
  • Розділ V
  • Про те, як короля Пеллеса було поранено в обидва стегна, бо намагався він вийняти меч, та про інші дивовижні речі.
  • Розділ VI
  • Як цар Соломон на пораду дружини взяв меч царя давида та про інші дивовижні речі.
  • Розділ VII
  • Про дивовижні речі, які сталися з царем Соломоном та його дружиною.
  • Розділ VIII
  • Як сер Ґалахад із товариством прибули до замку, як вони там билися і повбивали своїх ворогів, та про інші речі.
  • Розділ IX
  • Як троє лицарів із сестрою сера Персіваля прибули до Запропащого лісу, про оленя та чотирьох левів, та про інші речі.
  • Розділ X
  • Як вимагали від них скоритися дивному звичаю і як вони, відмовившись, мусили битися з багатьма лицарями.
  • Розділ XI
  • Як сестра сера Персіваля наповнила чашу своєю кров’ю, щоб вилікувати даму, і від того померла і як її тіло поклали на корабель.
  • Розділ XII
  • Як сер Ґалахад із сером Борсом знайшли в замку багато могил панн, які померли, віддавши свою кров.
  • Розділ XIII
  • Як сер Ланселот зійшов на корабель, де лежала мертва сестра сера Персіваля, і як він зустрів свого сина сера Ґалахада.
  • Розділ XIV
  • Як лицар привів серу Ґалахаду коня й наказав йому розлучитися з його батьком сером Ланселотом.
  • Розділ XV
  • Як сер Ланселот опинився перед дверима покою, в якому був Святий Ґрааль.
  • Розділ XVI
  • Як сер Ланселот пролежав, наче мрець, ХХIV дні й стільки ж ночей, та про інші речі.
  • Розділ XVII
  • Як сер Ланселот повернувся до королівства Лоґрії та про пригоди, які сталися з ним дорогою.
  • Розділ XVIII
  • Як сер Ґалахад прибув до короля Мордрена та про інші справи й пригоди.
  • Розділ XIX
  • Як сер Персіваль та сер Борс зустрілися із сером Ґалахадом, як усі разом прибули вони до замку Карбонек, та про інші речі.
  • Розділ XX
  • Як сера Ґалахада та його друзів наситив Святий Ґрааль, як явився їм наш Господь, та про інші речі.
  • Розділ XXI
  • Як сер Ґалахад змастив кров’ю списа Скаліченого Короля, та про інші пригоди.
  • Розділ XXII
  • Про те, як живив їх Святий Ґрааль, поки перебували вони в темниці, і про те, як сера Ґалахада було зроблено королем.
  • Розділ XXIII
  • Про горе сера Персіваля та сера Борса, коли помер сер Ґалахад, і про смерть сера Персіваля та інші речі.
  • Книга XVIII
  • Розділ I
  • Про те, як король Артур та королева Ґвіневера раділи осягненню Святого Ґрааля і як сер Ланселот знову потрапив під владу давньої любові.
  • Розділ II
  • Як королева наказала серу Ланселоту залишити двір і про горе, яке охопило сера Ланселота.
  • Розділ III
  • Як на обіді, влаштованому королевою, було отруєно лицаря і як сер Мадор поклав провину на королеву.
  • Розділ IV
  • Як сер Мадор звинуватив королеву в зраді і як спершу не знайшлося жодного лицаря, який би погодився битися за неї.
  • Розділ V
  • Як королева просила сера Борса битися за неї і як він погодився з однією умовою, і як потому він попередив сера Ланселота.
  • Розділ VI
  • Розділ VII
  • Як у призначений день сер Борс був готовий битися за королеву Ґвіневеру і як другий лицар замінив його.
  • Розділ VIII
  • Як сер Ланселот бився за королеву проти сера Мадора де ля Порта, як подолав він сера Мадора і захистив королеву.
  • Розділ IX
  • Як через Володарку озера відкрилася правда, та про різні інші речі.
  • Розділ X
  • Як сер Ланселот приїхав до АстОлАта й отримав від панни її рукав, щоб прикріпити його до свого шолома.
  • Розділ XI
  • Як почався турнір у Вінчестері, які там змагалися лицарі, та про інші речі.
  • Розділ XII
  • Як сер Ланселот виїхав у поле битися супроти лицарів Артурового двору і як сера Ланселота було поранено.
  • Розділ XIII
  • Як сер Ланселот із сером Лавейном залишили поле, і про небезпеку, яка загрожувала серу Ланселотові.
  • Розділ XIV
  • Як сера Ланселота принесли до оселі відлюдника, щоб загоїти там його рани, та про інші речі.
  • Розділ XV
  • Як сер Ґавейн лишився на ночівлю у вельможі з АстолатА і як він довідався, що червоного рукава носив сер Ланселот.
  • Розділ XVI
  • Про великий жаль сера Борса за тим, що поранив він сера Ланселота, і про страшний гнів королеви Ґвіневери через те, що сер Ланселот носив червоний рукав.
  • Розділ XVII
  • Як сер Борс розшукував сера Ланселота і знайшов того в оселі відлюдника і як вони скаржилися один одному.
  • Розділ XVIII
  • Як сер Ланселот одягнув обладунок, щоб випробувати себе, чи зможе він знов носити лати, і як його рана знову відкрилася.
  • Розділ XIX
  • Як сер Борс прибув туди, принісши звістку про сера Ланселота, і про турнір та про те, хто переміг на ньому.
  • Розділ XX
  • Про гіркі нарікання Ясної панни Астолата, коли від’їздив сер Ланселот, і про те, як вона померла від любові.
  • Розділ XXI
  • Як тіло Ясної панни АстолатА припливло перед очі короля Артура і як його було поховано, а сер Ланселот замовив заупокійну службу.
  • Розділ XXII
  • Про поєдинки, що були на Різдво, про великий турнір, оголошений королем Артуром, та про сера Ланселота.
  • Розділ XXIII
  • Як сер Ланселот, отримавши рану від жінки, прийшов до відлюдника, та про інші речі.
  • Розділ XXIV
  • Про великий турнір на Стрітення, влаштований королем Артуром, та про сера Ланселота.
  • Розділ XXV
  • Як король Артур вельми дивувався тому, що діється на турнірі, і як він поїхав та розшукав сера Ланселота.
  • Розділ XXVI
  • Про те, що справжня любов подібна до літа.
  • Книга ХІХ
  • Розділ I
  • Як королева Ґвіневера виїхала на маївку з кількома лицарями Круглого Столу, вбраними в усе зелене.
  • Розділ ІІ
  • Як сер Мелеґранс полонив королеву та всіх її лицарів, які зазнали в сутичці тяжких ураз.
  • Розділ ІІІ
  • Як сер Ланселот отримав звістку про полонення королеви і як сер Мелеґранс улаштував засідку на сера Ланселота.
  • Розділ IV
  • Як під сером Ланселотом було вбито коня і як сер Ланселот їхав на возі, щоб визволити королеву.
  • Розділ V
  • Як сер Мелеґранс просив прощення в королеви Ґвіневери, як вона стримала сера Ланселота, та про інші речі.
  • Розділ VI
  • Як сер Ланселот прийшов уночі до королеви та ліг із нею і як сер Мелеґранс звинуватив королеву в зраді.
  • Розділ VII
  • Як сер Ланселот заступився за королеву і викликав на поєдинок сера Мелеґранса; і як сер Ланселот спіймався в пастку.
  • Розділ VIII
  • Як сера Ланселота звільнила з ув’язнення дама і як він сів на румака, щоб прибути в призначений день.
  • Розділ IX
  • Як сер Ланселот з’явився тоді, коли сер Мелеґранс уже чекав на нього в полі, і як він бився.
  • Розділ X
  • Як сер Урре прибув до двору короля Артура, щоб отримати зцілення своїх ран, і як король Артур першим поклав на нього руки.
  • Розділ XI
  • Як сер Ланселот поклав руки на сера Урре, а після нього ще багато лицарів Круглого Столу.
  • Розділ XII
  • Як король Артур звелів серу Ланселоту покласти руки на рани лицаря, що відразу ж від того загоїлися, і як вони дякували Богові.
  • Розділ XIII
  • Як було складено загін зі ста лицарів супроти другої сотні лицарів, та про інші речі.
  • Книга ХХ
  • Розділ I
  • Як сер Аґравейн із сером Мордредом схиляли сера Ґавейна викрити любов поміж сером Ланселотом та королевою Ґвіневерою.
  • Розділ ІІ
  • Як сер Аґравейн викрив їхню любов королю Артурові і як король Артур дав згоду на те, щоб захопити їх.
  • Розділ ІІІ
  • Як сера Ланселота вистежили в покоях королеви і як сер Аґравейн із сером Мордредом привели дванадцятеро лицарів, щоб убити його.
  • Розділ IV
  • Як сер Ланселот убив сера Колґріванса, одягнув його обладунок, а потому вбив сера Аґравейна та дванадцятеро його товаришів.
  • Розділ V
  • Як сер Ланселот з’явився до сера Борса й оповів йому про своє звитяжство й про те, в яку небезпеку він потрапив і як він її уникнув.
  • Розділ VI
  • Про те, як сер Ланселот радився з приятелями, як йому врятувати королеву.
  • Розділ VII
  • Як сер Мордред щодуху помчав до короля Артура, щоб сповістити про загибель свого брата сера Аґравейна, та про інші речі.
  • Розділ VIII
  • Як сер Ланселот із кревними врятував королеву від вогнища, повбивавши при тому багато лицарів.
  • Розділ IX
  • Про жалі та нарікання короля Артура через смерть двох його небожів та інших добрих лицарів, та через королеву, його дружину.
  • Розділ X
  • Як король Артур на вимогу сера Ґавейна ухвалив піти війною на сера Ланселота і обложив його замок, званий Веселою Вартою.
  • Розділ XI
  • Про перемовини поміж королем Артуром та сером Ланселотом, і як король Артур докоряв йому.
  • Розділ XII
  • Як кузени та рідня сера Ланселота вимагали від нього вийти за мури на битву і як він почав до того готуватися.
  • Розділ XIII
  • Як сер Ґавейн бився із сером Ліонелем та поклав його на землю і як сер Ланселот допоміг королю Артуру знову сісти на коня.
  • Розділ XIV
  • Як Папа надіслав свою буллу про відновлення миру і як сер Ланселот привіз королеву до короля Артура.
  • Розділ XV
  • Про те, як сер Ланселот повернув королеву королю Артурові і якими словами відповів серу Ланселоту сер Ґавейн.
  • Розділ XVI
  • Про перемовини поміж сером Ґавейном та сером Ланселотом, де багато чого було говорено.
  • Розділ XVII
  • Про те, як сер Ланселот розпрощався з королем Артуром та з замком Весела Варта, щоб вирушити за море, і які лицарі його супроводжували.
  • Розділ XVIII
  • Про те, як сер Ланселот переправився через море до свого рідного краю та як зробив він лицарів, що пішли за ним, вельможним панством.
  • Розділ XIX
  • Як король Артур із сером Ґавейном зібрали велике військо, готове перетнути море, щоб розпочати війну з сером Ланселотом.
  • Розділ XX
  • Яке послання переказав сер Ґавейн серу Ланселоту, як король Артур обложив Бенвік, та про інші речі.
  • Розділ XXI
  • Як сер Ґавейн бився з сером Ланселотом і як сера Ґавейна було поранено.
  • Розділ XXII
  • Про печаль короля Артура через цю вій-ну та про другий двобій, у якому сера Ґавейна так само було подолано.
  • Книга ХХІ
  • Розділ I
  • Як сер Мордред надумав і вирішив стати королем Англії та взяти шлюб із королевою.
  • Розділ ІІ
  • Як, отримавши вісті, король Артур повернувся до ДуврА, де сер Мордред намагався не дати йому висадитися, й про смерть сера Ґавейна.
  • Розділ ІІІ
  • Як привид сера Ґавейна з’явився королю Артуру й перестеріг, щоб той не вступав цього дня в битву.
  • Розділ IV
  • Як через нещасливий випадок з гадюкою почалася битва і як сера Мордреда було вбито, а король Артур дістав смертельну рану.
  • Розділ V
  • Як король Артур наказав утопити свій меч Ескалібур у воді і як його було перенесено на кораблика з дамами.
  • Розділ VI
  • Як сер Бедівер знайшов уранці короля Артура мертвим у каплиці і як він залишився разом із відлюдником.
  • Розділ VII
  • Про думки деяких людей щодо смерті короля Артура і як королева Ґвіневера зробилася черницею в Елмсбері.
  • Розділ VIII
  • Як сер Ланселот, довідавшись про смерть короля Артура та сера Ґавейна, прибув до Англії.
  • Розділ IX
  • Як сер Ланселот вирушив на пошуки королеви Ґвіневери і як він розшукав її в Елмсбері.
  • Розділ X
  • Як сер Ланселот прибув до обителі, де жив відлюдником біскуп Кентербе--рійський, і як він вдягнув на себе чернечу рясу.
  • Розділ XI
  • Як сер Ланселот вирушив із сімома товаришами до Елмсбері та як застав там її вже мертвою і перевіз до Ґластонбері.
  • Розділ XII
  • Як сер Ланселот став марніти й помер, а тіло його було перевезено до Веселої Варти й там поховано.
  • Розділ XIII
  • Як сер Ектор знайшов свого брата сера Ланселота вже мертвим, як Костянтин правив по королі Артурові й про кінець цієї книги.

Про твір і автора

Для кого ця книга

  • читачам артурівського циклу в першоджерелі;
  • тим, хто збирає ілюстровані видання;
  • шанувальникам середньовічної літератури.

Чому варто прочитати

  • роман, скомпільований сером Томасом Мелорі в другій половині XV століття під час ув'язнення;
  • Камелот і Круглий Стіл, Артур і Мерлін, Трістрам і Ланселот, Ґвіневера й Фея Морґана, Ескалібур і Святий Ґрааль;
  • декадентська графіка Обрі Бердслея;
  • 843 пункти змісту, ≈ 243 000 слів; переклад Максима Стріхи.
ТМ
Томас Мелорі

Історія написання

Сер Томас Мелорі скомпілював «Смерть Артура» в другій половині XV століття, перебуваючи у в'язниці; книжку надрукував Вільям Кекстон 1485 року. Едмунд Чемберс сказав про цей твір: «Жоден витвір уяви, за винятком „Енеїди“, не зробив більше для формування національної легенди». Це видання супроводжує декадентська графіка Обрі Бердслея, а переклад з англійської зробив Максим Стріха, супроводивши його власною передмовою «Роман і навколо нього».

Де читати книгу

У застосунку

Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.

Часті питання

Коли написано роман?
У другій половині XV століття, під час перебування автора у в'язниці.
Як звучить назва оригіналу?
«Le Morte d'Arthur».
Хто ілюстрував видання?
Обрі Бердслей.
Хто перекладав?
М. Стріха, з англійської.

Написати відгук

будь Ласка авторизуйтесь або створити обліковий запис перед тим як написати відгук
Раніше ви переглядали
Дари, що зв’язують нас. Книга 2
Лише в застосунку

Керолайн О'Доног'ю

Дари, що зв’язують нас. Книга 2

230.00 грн
Застосунок «Наша Книга» — зручніше читати з телефона Відкрити