Соломія Крушельницька

Богдан МЕЛЬНИЧУК

Соломія

Крушельницька

Документальна повість

Видання 3-тє, уточнене і доповнене

У цьому творі автор намагався хоча б штрихами відобразити шість по вінця виповнених пошуками, болями і майже неймовірними звершеннями десятиліть життя леґендарної Соломії Крушельницької (1872 ― 1952) — однієї з найяскравіших зірок світового оперного мистецтва, дитинство та юність якої минули на Тернопільщині. А потім доля повела співачку багатьма країнами Східної і Західної Європи, Північної та Південної Америки, Африки... Не буде перебільшенням сказати, що саме С. Крушельницька наприкінці ХІХ ― на початку ХХ століть володарювала на оперних сценах світу. І скрізь, де вона виступала, виконувала українські пісні, прославляючи свою Вітчизну.

Документальна повість адресована насамперед педагогам, студентам, учням старших класів, а також усім, хто цікавиться історією та культурою України.

Співачка світової слави

Тернопільщина, як відомо, має ким гордитися. Наш край виплекав багатьох лицарів честі — від князя теребовельського Василька Ростиславича і леґендарного гетьмана України Дмитра Вишневецького-Байди до діячів ОУН і УПА Ярослава Стецька та Дмитра Клячківського («Клима Савура»). Тернопільська земля — батьківщина глави УГКЦ, кардинала Йосифа Сліпого. Вона стала колискою натхнення письменників Богдана Лепкого, Юліуша Словацького і Нобелівського лауреата Шмуеля Йосефа Агнона, співців стрілецької звитяги Михайла Гайворонського, Романа Купчинського і Левка Лепкого, лауреатів Шевченківської премії, письменників Романа Андріяшика, Івана Гнатюка, Романа Лубківського і Степана Сапеляка, дириґента Андрія Кушніренка, літературознавця Григорія Штоня, художників Олени Кульчицької й Івана Марчука, а також істориків Івана Джиджори і Мирона Кордуби, психолога та соціолога Олександра Кульчицького, мовознавця Василя Сімовича. Тут розквітнув талант композиторів Василя Барвінського і Дениса Січинського, художників Михайла Бойчука та Якова Гніздовського, скульптора Михайла Паращука, фізиків Івана Пулюя й Олександра Смакули, громадсько-просвітницького діяча Олександра Барвінського, академіків Володимира Гнатюка, Івана Горбачевського, Станіслава Дністрянського і Кирила Студинського, багатьох інших діячів української науки та культури.

У цьому славному сузір’ї зіркою першої величини сяє ім’я співачки світової слави Соломії Крушельницької. Їй аплодували в Східній і Західній Європі, Північній та Південній Америці, Африці... Не буде перебільшенням сказати, що саме наша землячка наприкінці ХІХ ― на початку XX століть володарювала на оперних сценах світу. І скрізь, де виступала співачка, виконувала українські пісні, прославляючи свою Вітчизну.

Народилася Соломія Крушельницька 23 вересня 1872 ро-ку в селі Білявинці, нині Бучацького району Тернопільської області. Її батько — священик, хоровий дириґент, громадський діяч Амвросій Крушельницький (1841–1902) походив із села Озеряни, що теж на Бучаччині. Закінчив Бучацьку гімназію та Львівську духовну семінарію. Служив парохом у селах Озеряни, Сороки, Білявинці, Петликівці, Осівці (всі нині — Бучацького району), в Тисові біля Болехова (тепер — Івано-Франківської області), де провадив хори, аматорські театри; грав на скрипці й фортепіано. Мати співачки Теодора Савчинська (1844–1908) — уродженка села Виспа біля Рогатина (нині — Івано-Франківської області), дочка священика і письменника Григорія Савчинського. Мала гарний голос, знала багато народних пісень. Обоє — і батько, і мати — всіляко сприяли інтелектуальному та музичному розвиткові дітей.