Нарешті сталося неминуче.
Здоров’я Бонда похитнулося.
Будь-який меха… організм час од часу потребує налаштування. Навіть якщо його частенько частувати
горілкою-мартіні («збовтати, але не змішувати»),
пестити шістдесятьма сигаретами щодня, втішати гарними дівчатами і загартовувати рятуванням світу.
Ось і потрапив Бонд до санаторію — хто ж стане
сперечатися з начальником (М. — від слова «мудрий») — але героєві всюди знайдеться місце для подвигу. Можна позмагатися в силі з пекельним апаратом для розтягування («made in Germany»), нажити
смертельного ворога-аристократа з тонгу Макао й
охмурити чарівну дівчину в білому халаті.
Я вже мовчу про дієту — це взагалі подвиг
для найміцніших духом… шлунком!
Тепер можна і світ рятувати… Операція «Кульова
блискавка» — наймасштабніший проєкт Секретної
служби за всю історію її існування, і найкращому
агентові доведеться викластися сповна,
причому здебільшого під водою.
На тернистому шляху до перемоги над хитромудрим СПЕКТРом усі засоби хороші — й у казино
пограти, й акул постріляти,
й голяком з дівчиною поплавати.
Хтось думає, що це «елементи солодкого
життя» — та що ви знаєте про роботу
секретного агента! Кульова блискавка
ВІДПОЧИНЬ ТЕ, МІСТЕРЕ БОНД!
Відпочиньте, містере Бонд! Настав один з тих рідкісних днів, коли життя здалося Джеймсові Бонду, за влучним виразом когось із великих, набором шансів з імовірністю шість проти чотирьох1.
По-перше, йому було соромно за себе — само собою рідкісне явище. Джеймс страждав від похмілля, від болю розколювалася голова та крутило суглоби. Коли закашлявся — а паління завжди йде пліч-о-пліч з алкоголем і лише підсилює похмілля — хмаринка яскравих чорних цяточок пропливла перед очима, немов неймовірно великі амеби гладдю ставка. Останнім часом організм не раз сигналізував, що Бонд переборщує з випивкою. Останній бокал з віскі зі содовою в шикарній квартирі на Парк-Лейн2 нічим особливо не відрізнявся від десяти попередніх, але вливати його в горлянку було важко, і він залишив після себе гіркуватий присмак та відчуття перенасиченості. Але після того, як організм повідомив йому те, Джеймс усе-таки погодився зіграти ще один робер. По п’ять фунтів за сотню очок — і додому? Нема питань. Він грав, як останній дурень. Навіть тепер перед очима стояла дама пік з придуркуватою посмішкою Мони Лізи на одутлому обличчі, що тріумфально б’є його валета, дама, котра, як нагадав його партнер, має стовідсотково перебувати в супротивника на півдні та яка зіграла ключову роль у реконтрі (по-п’яному) у вели- 1 Тобто, шанси досягнення мети менші, а ймовірність програшу — 6/10. Проте у разі виграшу ви отримаєте 1,5 долара
додаткових на кожний поставлений. 2 Центральна вулиця у Вестмінстері завдовжки 0,7 милі, частина
лондонської внутрішньої кільцевої дороги, відокремлює Гайдпарк на заході від Мейфейр на сході. Орендна плата тут одна з
найвищих у Лондоні. Ієн Флемінг кому шлемі1. В результаті — чотири сотні очок вище лінії на користь опонентів та сто фунтів за двадцятиочковий робер... гроші чималі.
Бонд приклав до порізу на підборідді кровотамувальний галунний олівець і презирливо глянув на своє похмуре відображення у дзеркалі над умивальником. Безмозкий ідіот! А все — через чортову бездіяльність. Увесь місяць розбирати папери і ставити в дурнуватих дужках свій номер, а ще черкати протоколи, які від дня до дня ставали все саркастичнішими. Навіщо було горлати на безвинного офіцера чужого відділу, коли той сказав слово впоперек. Та ще секретарка Джеймса злягла з грипом, і на заміну прислали з резерву якусь дурепу, та ще й страховидло; вона зверталася до нього «сер» і розмовляла манірно, немов рот набитий фруктовими льодяниками. Черговий понеділок, черговий тиждень... У вікна стукає травневий дощ. Бонд проковтнув дві піґулки аспірину і потягнувся за іншою — від печії, як раптом у спальні задзвонив телефон. Гучний дзвінок означав, що телефонують з Контори.
Серце Джеймса калатало значно сильніше, ніж того потребували скажена їзда ранковим Лондоном і даремне очікування ліфта, через що довелося бігти на восьмий поверх сходами, — коли він витягнув крісло і сів, дивлячись у спокійні сірі, дивовижно прозорі очі людини, яку так добре знав. Що вони приховують?
— Добрий ранок, Джеймсе. Вибачте, що викликав вас ще й на світ не зазоріло, але в мене попереду насичений день. Хотів побалакати, перш ніж почнеться руханина.
Піднесення Бонда відразу згасло. У випадках, коли М. звертався до нього на ім’я, а не за номером, нічого путящого очікувати не доводилося. Найімовірніше, мова піде не про нове завдання, а про особисте прохання. Та й у голосі М. не чулося жодної напруги, яка б свідчила, 1 Заявка на сьомому рівні у бриджі взяти усі 13 взяток. Реконтра
майже вчетверо збільшує ставки. Кульова блискавка що сталося щось екстраординарне. Вигляд у М. був зацікавленим, дружнім, ледь не співчутливим. Бонд пробуркотів щось незрозуміле.
— Давно вас не бачив, Джеймсе. Як ся маєте? Тобто, як ваше здоров’я? — М. підняв зі столу аркушик паперу, якийсь бланк, немов збираючись зачитати його.
Гублячись у здогадках стосовно змісту папірця та взагалі усієї ситуації, Бонд нашорошено відповів:
— Усе гаразд, сер.
— А наша санчастина вважає інакше, Джеймсе, — тихо мовив М. — Щойно отримав результати вашого медичного обстеження. Думаю, вам треба почути, що тут написано.
Бонд сердито роздивлявся папірець. Цього тільки не вистачало!
— Я слухаю, сер! — відповів Джеймс, тримаючи голос під контролем.
М. оглянув Бонда уважним оцінливим поглядом, підніс папірець ближче до очей і почав читати: «Зазначений співробітник практично здоровий, однак, на жаль, його стиль життя навряд чи дозволить довго підтримувати гарну фізичну форму. Всупереч багатьом попередженням, він визнає, що викурює до шістдесяти сигарет з балканським тютюном, вміст нікотину в якому значно вищий, ніж у дешевих сортах. Поза службою щоденна доза алкогольних напоїв міцністю 60-70 пруф 1 у зазна- 1 Одиниця вимірювання міцності напоїв; у Великій Британії історично дорівнює 7/4 градуса алкоголю. Назва веде до XVI століття,