IAN FLEMING PUBLICATIONS LIMITED
ДОКТОР НОУ
The moral rights of the author have been asserted
Права автора захищені.
«JAMES BOND» і «007» є зареєстрованими торговими марками компанії «Danjaq LLC» і використовуються згідно із ліцензією від «Ian Fleming Publications Limited».
Всі права захищені.
«Ian Fleming» логотип і «Ian Fleming signature» є зареєстрованими торговими марками компанії «The Ian Fleming Estate» і використовуються згідно із ліцензією від «Ian Fleming Publications Ltd».
Право на відпочинок мають усі, навіть англійці. Секретні агенти — не виняток. У Секретній службі вважають патріотичним відпочивати в межах імперії, добре, що заморських територій у неї доста.
Із чим у нас асоціюється Ямайка? Звісно — з ромом, Бобом Марлі та дівчатами в бікіні. Хоча у 1958-му — році написання «Доктора Ноу» у Флемінга був лише ром. Боб Марлі ще хуліганив у середній школі, а дівчата взагалі плавали голяка…
У таких «нелюдських» умовах доводиться відпочивати Джеймсу Бонду. І чим далі, тим більше його відпочинок починає нагадувати пригоди Геракла. Різниця в тому, що міфологічний герой здійснював один подвиг на рік, а потім довгенько відхекувався, а невтомимому Бондові доводиться робити це підряд, щоби вкластися у стислий термін відпустки на морі.
Ось там Бонд змушений проходити вогонь та оцинковані труби, метелити розлючених гарпій та позбавляти зору лернейську гідру, яка тут виступає в подобі морського чудовиська. А заразом врятовувати дівчину від дракона і занурювати доброго дохтора по шию в гуано — і це вам не генеральна чистка авгієвих стаєнь…
Узагалі, «Доктор Ноу» — справжній панегірик лайну. І тепер читач зможе розумітися в ньому не гірше кваліфікованого асенізатора.
Одним словом, неабияка відпусточка видалася…
А. А.
ЧУЮ ВАС ЧІТКО ТА ЗРОЗУМІЛО
Точно о шостій останній сонячний промінь пофарбував жовтим схили Блакитних гір 1, хвиля пурпурових тіней оповила Річмонд-роуд, немов даючи сигнал цикадам та деревним жабам у доглянутих садочках дзеленчати і квакати.
Окрім безперервного стрекотіння комах на задньому плані, жодних інших звуків на широкій порожній вулиці не було. Заможні власники великих маєтків — менеджери банків, директори компаній та держслужбовці вищої ланки — перебували вдома з п’ятої вечора і розповідали домашнім, як минув день, або приймали душ та перевдягалися. За пів години вулиця знов оживе, настане час коктейлів, але зараз ця престижна півмиля «Дороги багатіїв», як її називали проміж собою торговці з Кінгстона, була поки що порожніми підмостками, над якими витав рясний аромат нічного жасмину.
Річмонд-роуд — найшикарніша транспортна магістраль на Ямайці. Це місцева нью-йоркська Парк-авеню 2, лондонський Кенсінгтон Палас-Гарденз 3 чи паризька Авеню д’Йена 4. Тут у великих старомодних маєтках на ділянках площею акр чи два з ідеально підстриженими газонами і вишуканими рослинами та квітами з Ботанічного саду Хоупа 5 мешкає «вищий світ» Ямайки. Ця довга, пряма, затишна й тіняста вулиця віддалена від розпеченого, вульгарного людського мурашника Кінгстона, в якому мешканці «Дороги багатіїв» не гребують заробляти гроші, а з іншого краю дорога межує з територією Кінгз-хаус, де проживає з родиною губернатор і головнокомандувач Ямайки. Жодна інша дорога Ямайки не закінчується краще, ніж ця.
На східному краю початку дороги, за адресою Річмонд-роуд № 1 стоїть капітальна двоповерхова споруда зі широкими, пофарбованими в білий колір верандами, що з усіх боків облягають будинок. Від дороги через широку галявину з тенісними кортами по обидва боки до входу з колонами веде посипана гравієм доріжка. Саме в цей час, проте, як і будь-якого іншого вечора, запрацювали автоматичні розбризкувачі. Цей маєток — Королівський клуб — був меккою кінгстонської еліти, де впродовж останніх п’ятдесяти років збиралися вершки суспільства, які хвастали, що жодне рішення на острові не приймають без їхньої згоди.