Завантажити застосунок

Ритуал: роман

Ритуал: роман

Ритуал: роман — Адам Невілл

Видавництво: Видавництво «Богдан»
Автор: Адам Невілл
Жанр: Жахи і готика
Де читати: У застосунку Наша Книга — детальніше
ISBN: 978-966-10-1984-2
  • 269.00 грн


Опис

Четверо давніх університетських друзів вирішують відсвяткувати зустріч випускників і вирушають у похід запаморочливими пейзажами Швеції. Вже зрілі люди виявляють, що між ними лишилося небагато спільного, і що дужче вони намагаються налагодити стосунки, то сильнішою стає напруга. Втомлені й розчаровані друзі наважуються скоротити шлях через ліс, не уявляючи, які прадавні жахи приховує глушина. Стародавні боги, забуті ритуали і потойбічні створіння враз стають реальністю, і, щоби вижити, чотирьом чоловікам доведеться зазирнути в найтемніші глибини своєї душі.

Переклад з англійської — Кобилінська І. В.

Про видання

Вікові обмеження
16+
Мова
Українська
Мова оригіналу
Англійська
Назва оригіналу
The Ritual
Рівень складності
Легкий
Рік написання
2011
Опубліковано
2025
Кількість сторінок
352
Обсяг
≈ 88 000 слів
Час читання
≈ 8 год
Перекладач
Кобилінська І. В.
Оформлення
Катерина Лучко
Формат
Електронна книга

Зазирнути в книгу

Уривок

Пролог

І наступного дня також не покращало. Падав дощ, важкий і холодний, низькі сірі хмари повністю затулили тьмяне сонце. Вони остаточно заблукали. Але до невпізнаваності їхню подорож змінила саме мертвечина, що звисала з дерева. Усі четверо побачили її одночасно.

Вони наштовхнулися на неї, щойно перебралися через чергове повалене дерево й попадали в колючі чагарі папороті. Засапані, змокрілі від поту й дощу, мовчазні від утоми, вони застигли на місці, опинившись просто під тим деревом. Зігнуті від ваги рюкзаків, спальних мішків і намоклих наметів, стояли й гляділи вгору.

Високо над ними, що не дотягнутися рукою, висіла мертвечина. Понівечені останки добре проглядалися поміж ялинових гілок, але визначити, чим вони колись були, видавалося неможливим.

З великої грудної клітки вивалювалися нутрощі. Світло, що пробивалося крізь запону листя, фарбувало мокрі кишки в синюватий відтінок. Шкіра стерва була натягнута на поближні гілки. Хай і пошматована, але міцно напнута на дереві. Рваний край і зіжмакана середина вказували на те, що жертву оббілували одним швидким ривком. В мішанині крові й м’яса голову спершу не помітили. Аж потім всі четверо розгледіли кістлявий вишкір щелепи посеред хаосу нестерпно червоної й жовтої плоті. А одразу над нею — завбільшки з більярдну кулю оскляніле й мутне око, навколо якого вимальовувався довгастий профіль черепа.

Гатч озирнувся до товаришів. Він узяв на себе роль поводиря, доки їхній гурт пробирався лісом і шукав нову стежку. То він подав ідею звернути сюди. Його обличчя поблідло, він не міг промовити ані слова. Чомусь від такого потрясіння Гатч наче помолодшав. Навіть видавався вразливим. Ці спотворені останки над їхніми головами — єдине в їхньому поході, на що не мав відповіді. Ані найменшого здогаду, що це.

Філ не зміг приховати тремтіння в голосі:

— Що воно таке?

Ніхто йому не відповів.

— Навіщо? — запитав Дом. — Навіщо було висаджувати оце так високо?

Звучання власних голосів додало їм упевненості, й вони заговорили, перебиваючи один одного. То відповідали на запитання. То висували нові здогади. Тільки Люк мовчав. Балаканина не вщухала доти, поки вони не віддалилися від незрозумілого створіння на дереві, і то куди квапніше, ніж підійшли до нього. Невдовзі вони знову змовкли. І тепер їхні кроки здіймали більше гамору, ніж за останні два дні походу. Бо від мертвечини не смерділо. Труп був свіжий.

Зміст

  • Частина І. Під останками
  • Пролог
  • Один
  • Два
  • Три
  • Чотири
  • П’ять
  • Шість
  • Сім
  • Вісім
  • Дев’ять
  • Десять
  • Одинадцять
  • Дванадцять
  • Тринадцять
  • Чотирнадцять
  • П’ятнадцять
  • Шістнадцять
  • Сімнадцять
  • Вісімнадцять
  • Дев’ятнадцять
  • Двадцять
  • Двадцять один
  • Двадцять два
  • Двадцять три
  • Двадцять чотири
  • Двадцять п’ять
  • Двадцять шість
  • Двадцять сім
  • Двадцять вісім
  • Двадцять дев’ять
  • Тридцять
  • Тридцять один
  • Тридцять два
  • Тридцять три
  • Тридцять чотири
  • Тридцять п’ять
  • Тридцять шість
  • Тридцять сім
  • Тридцять вісім
  • Тридцять дев’ять
  • Сорок
  • Сорок один
  • Сорок два
  • Сорок три
  • Сорок чотири
  • Сорок п’ять
  • Частина ІІ. На південь від раю
  • Сорок шість
  • Сорок сім
  • Сорок вісім
  • Сорок дев’ять
  • П’ятдесят
  • П’ятдесят один
  • П’ятдесят два
  • П’ятдесят три
  • П’ятдесят чотири
  • П’ятдесять п’ять
  • П’ятдесят шість
  • П’ятдесят сім
  • П’ятдесят вісім
  • П’ятдесят дев’ять
  • Шістдесят
  • Шістдесят один
  • Шістдесят два
  • Шістдесят три
  • Шістдесят чотири
  • Шістдесят п’ять
  • Шістдесят шість
  • Шістдесят сім
  • Шістдесят вісім
  • Шістдесят дев’ять
  • Про автора
  • Подяки

Про твір і автора

Для кого ця книга

  • тим, хто любить фолк-горор: давнє божество в глушині скандинавського лісу — саме та точка, з якої автор і будував історію;
  • читачам, які цінують достовірні деталі походу: усі подробиці наметів і переходів Невілл виніс із власних мандрівок валлійськими горами;
  • тим, кому цікаво, як розпадається старе товариство: четверо університетських друзів зустрічаються дорослими й виявляють, що спільного між ними майже не лишилось;
  • не тим, хто чекає швидкого темпу: перша половина роману — це ліс, утома й наростання напруги, а не події.

Чому варто прочитати

  • поштовхом став справжній похід автора з друзями до Північного Уельсу на початку 1990-х;
  • Швецію Невілл обрав свідомо: у великих малозаселених країнах під Полярним колом ще лишився справжній праліс, і саме там прадавнє божество могло б уціліти у своєму священному гаю;
  • автор виріс у Новій Зеландії серед лісу й, за власними словами, шукав у Європі магію свого дитинства — і знайшов її в Скандинавії;
  • роман написаний «методом»: до самого завершення 2010 року Невілл ходив у походи валлійськими горами, а історію уявляв у Скандинавії.
АН
Адам Невілл

Історія написання

Поштовхом до «Ритуалу» став власний похід Адама Невілла з друзями до Північного Уельсу на початку 1990-х, але дію він переніс у Швецію.

Причина проста: Скандинавію він відвідував багато разів аж до року перед початком роботи над романом у 2008-му й дав її краєвидам «просочитися» в уяву. Великі малозаселені країни, каже автор, ще здатні вражати мандрівника, а під Полярним колом лишився справжній праліс — найпереконливіше місце, де прадавнє божество могло б уціліти у своєму священному гаю.

Була й особиста причина: Невілл виріс у Новій Зеландії серед лісу й шукав у Європі магію свого дитинства, а знайшов її в Норвегії та Швеції. При цьому майже всі походи, з яких узято побутові подробиці, він робив у валлійських горах — і так «методом» дописав книжку 2010 року.

Останні дні : роман
Лише в застосунку

Адам Невілл

Останні дні : роман

469.00 грн

Де читати книгу

У застосунку

Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.

Часті питання

Чому дія відбувається у Швеції, якщо автор ходив у похід в Уельсі?
Невілл пояснює: він багато разів бував у Скандинавії й дав краєвидам просочитися в уяву. Йому потрібна була велика малозаселена країна з праліссям під Полярним колом — місце, де прадавнє божество могло б уціліти.
Звідки в романі точні деталі походу?
З власного досвіду: майже все своє наметування автор робив у валлійських горах, здебільшого в Сноудонії, аж поки не дописав книжку 2010 року.
Скільки героїв і хто вони?
Четверо давніх університетських друзів, які вирішили відсвяткувати зустріч випускників походом Швецією — і виявили, що спільного між ними лишилося небагато.
Коли вийшов оригінал?
2011 року. Роботу над романом автор почав 2008-го, а завершив 2010-го.
Це фолк-горор?
Сам Невілл каже, що радо вважає себе автором фолк-горору: цей напрям про прадавнє в природі й у сільських звичаях, і «Ритуал» стоїть саме в ньому.

Написати відгук

будь Ласка авторизуйтесь або створити обліковий запис перед тим як написати відгук
Застосунок «Наша Книга» — зручніше читати з телефона Відкрити