Щоденник Ніщоти

Передмова

«Щоденник Ніщоти» (інша назва — «Щоденник незначної особи») практично не відомий українському читачеві, хоча віддавна зайняв належне місце в переліку творів світової класики і є одним з найкращих взірців англійської гумористичної прози.

Його автори, брати Джордж і Відон Ґроссміти, свого часу були блискучими комічними акторами, причому старший, Джордж — ще й знаним лібретистом (18 комічних опер!), автором та виконавцем популярних сатиричних пісеньок (майже 600!), а молодший, Відон — талановитим карикатуристом. На думку критиків, їхня повість стала попередницею творів таких знаних письменників-гумористів, як Джером Клапка Джером та Пелем Ґренвіль Вудхаус.

Спочатку твір друкувався частинами в британському сатиричному журналі «Панч», а 1892 року вийшов окремою книгою. «Щоденник Ніщоти» написаний Джор­джем Ґроссмітом у співавторстві з братом. Відон виступив також ілюстратором. Відтоді твір неодноразово перевидавався, тричі екранізувався і досі має незмінний успіх у читачів. Загалом Відон створив 33 чорно-білі ілюстрації до книги, які, за словами одного з критиків, «доводять текст роману майже до досконалості».

«Щоденник Ніщоти» — не лише блискучий взірець «милого англійського гумору», а й найповніша в англомовній класичній літературі збірка каламбурів; по суті, це «підручник із гри слів».

А тепер трішки про те, що таке англійський, чи то пак британський, гумор. Явище це самобутнє. Позаяк англійський гумор сформувався в умовах відносної стабільності британського суспільства, то він несе в собі потужний елемент сатири над «абсурдністю повсякденного життя». З іншого боку, оскільки він поставав в умовах туманного британського клімату, то й сам нерідко доволі туманний. Його ще називають тонким через те, що більшість жартів побудована на двозначності фрази або словесному каламбурі.

Типові приклади:

— Will you tell me your name?

— Will Knot.

— Why not?

(обігрується ім’я співрозмовника — Вілл Нот, співзвучне заперечній відповіді — «Не скажу»).

Або ж такий:

— Як називається людина без лівої руки і ноги?

— All right!

(двозначна фраза: «Дві праві», або «Все праве!»; інше значення — «Усе гаразд!»).

Англомовній людині що — вона все зрозуміла, а от спробуйте це перекласти так, щоб і сенс не втрачався, і вийшло смішно!

Більшість англійських анекдотів зав’язана саме на грі слів.

1 st Eskimo: Where did your mother come from?

2 nd Eskimo: Alaska.

1 st Eskimo: Don’t bother, I’ll ask her myself.

(— 1-е ескімо: Звідкіля походить ваша мама?

—2-е ескімо: (З) Аляски.

— 1-е ескімо: Не завдавайте собі клопоту (Не турбуйтеся) — я сам запитаю її про це!).

Дотеп полягає в тому, що швидко вимовлене слово «Аляска» на слух нагадує іншу фразу — «I’ll ask her myself» — «Я сам запитаю її».

Специфікою британського гумору також є те, що всі жарти повинні виголошуватися з незворушним виразом обличчя.

«I really like how loud you play your music»(«Мені дуже подобається, як голосно ви слухаєте свою музику»), — скаже англієць з індиферентним, утім, дещо лукавим обличчям. У відповідь ви змушені будете відбутися жартом на кшталт: «Oh, yes, everybody loves me for that, that’s why I live alone» («О, так: це усім подобається — ось чому я живу сам») — і стишити звук.

Ось іще один приклад тонкого гумору, замішаного на декількох значеннях одного й того самого слова:

— Excuse me sir, what is it?

— It’s bean soup.

— I don’t care what it has been. What is it now?

(— Вибачте, сер, але що це таке?