Ольга Ваккаус
Белла Донна
Жіночий детектив із львівською душею
Серію «Детективна а г енція ВО» засновано 2016 року
Літо, довгоочікувана поїздка до «перлини біля моря» — Одеси, передчуття омріяного відпочинку… Начебто ніщо не віщувало біди, та не схильна до авантюр львівська вчителька музики несподівано для себе потрапила-таки у вир детективної історії. Низка неймовірних подій доводить, що випадковостей не буває: ми опиняємося на перехрестях доль завжди вчасно, аби скористатися єдиним шансом для порятунку чи зустрічі з людиною, що здатна змінити наше життя. Жіночий детектив із львівською душею – сучасний за стилем і тематикою гостросюжетний твір зі сентиментальними нотками, пожива для душі та розуму. Рекомендуємо!
Охороняється законом про авторське право.
Жодна частина цього видання не може бути відтворена
в будь-якому вигляді без дозволу видавництва.
«Навчальна книга ― Богдан», просп. С. Бандери, 34а,
м. Тернопіль, Україна, 46002.
«Навчальна книга ― Богдан», a/c 529, м. Тернопіль, Україна, 46008.
У випадку побажань та претензій звертатися: т/ф (0352) 520 607 office@bohdan-books.com
Інтернет-магазин «НК Богдан»: www.bohdan-books.com mail@bohdan-books.com
т. (0352) 519 797, (067) 350 1870, (066) 727 1762
Електронні книги: www.bohdan-digital.com
Гуртові продажі: т/ф (0352) 430 046, (050) 338 4520
м. Київ, просп. Гагаріна, 27: т/ф (044) 296 8956; (095) 808 3279, nk-bogdan@ukr.net
Інтернет-магазин «Дім книги»: dk-books.com
т. (067) 350 1467; (099) 434 9947
Пролог
Страсті за фігурою
Схо же, доречно взятися до своєї фігури. Звичайно, я не можу сказати про себе, що роз’їлася до жахливих параметрів, але… Сучасні стандарти краси потребують од жінки бути сухореброю, підтягнутою та спортивною. Здорове харчування, гречано-кефірна та білкова дієти, тренажерна зала, півторалітрова «торпеда» мінеральної води на день, рух, відмова від білого хліба та цукру — теоретично все зрозуміло. А от на практиці…
— Мамуль, я купила маршмелоу та чипси! — Іннуся щойно повернулася з університету та просто з порога починає спокушати мене.
— А що в нас сьогодні на вечерю? — Сашко матеріалізувався зі своєї кімнати та стурбовано очікує відповіді.
Я знаю причину його занепокоєння: син терпіти не може макарони і каші, а смажену картоплю та піцу може їсти тричі на день, сім днів на тиждень.
— Починаємо нове життя. Відтепер харчуватимемося правильно. Сьогодні на вечерю у нас гречана каша, салат і парові котлети.
— Ніііііі! — мої діти одностайні, як ніколи.
— Мамуль, я важу сорок три кілограми — ти що, хочеш, аби мене вітром здуло?! — в бій пішла «важка артилерія». Це — прямий удар по знайомому всім мамам почуттю провини за свою недосконалість: «Ой, я не встежила, і дитинча у пісочниці з’їло якусь комашку…»; «Я, сяка-така, змушена залишати дитину, яка плаче за мною, в садочку…»; «Я — погана мати, бо не вберегла родину, і тепер мій син росте без батька…» Дзуськи, я вже навчилася виправдовувати свої вчинки і на маніпуляції дорогеньких спиногризиків майже не піддаюся! Майже, бо дуже їх люблю і трішечки балую.
— Мам, ти хочеш, щоб я від знемоги не зміг тримати шинай?! — двадцятитрирічний Сашко (широкоплечий здоровань зростом під два метри) робить штучно-нещасний вираз обличчя. Ну, ці прийомчики я знаю! Ще коли малому було два рочки, на питання: «Ти голодний?», Сашко сумно відповідав: «Гойоні»… «Хочеш кашки?» — відповідь малюка звучала швидко й радісно: «Класє цукелку» («краще цукерку!»). З кашею у Сашка не склалося з дитинства. Останнім часом син захопився східним бойовим єдиноборством кендо, й відтоді у нас «оселилися» шинай (бамбукова палиця), кендогі (біла блуза з грубезного полотна) і хакама — широченні штани зі складками, схожі на спідницю. Свій обладунок, богу, Сашко носить у величезному наплічникові та наразі захоплено йде «шляхом меча»…
— Мамуль, я пропоную компромісне рішення! — так-так, цікаво, що придумала моя мала хитрунка! — Давай сьогодні ми ще повечеряємо смаженою картопелькою, доїмо чипси, зефірки та цукерки, які залишились, а вже завтра, точно-точно, почнемо нове життя!..