Таємниця Ерделі

І. ПЕРЕДНЄ СЛОВО

У своїх нотатниках один із найвидатніших українських художників ХХ століття Адальберт Ерделі неодноразово вживає слово «таємниця». Наприклад, так: «Кожен сам для себе є найбільшою таємницею. Людина дивним чином є все і ніщо. Людина є все, коли вірить у свої безмежні сили, і ніщо, коли усвідомлює свою безконечну слабкість».

Або так: «Я не питаю про жоден твір, як він народився. Адже в цьому полягає таємниця кожного художника».

Отож, кожен митець має свою таємницю. Однак у самого Ерделі, схоже, секретів значно більше. Бо для нього самого «таємниця — у вічній переміні. Це і є таємниця створення, мистецького творення, природи, життя».

Ерделі прожив таке неймовірне життя, що про нього слід писати не тільки монографії, але й романи, п’єси, знімати кіно. Для Закарпаття ХХ століття це — ключова постать у мистецтві і, мабуть, у культурі загалом. Саме тому ми й вирішили зосередити свою увагу на цій загадковій особистості. На щастя, вже опубліковані його літературні записи і щоденники, що дають чимало поживи для роздумів.

Ця книжка, що складається з публікацій різних років, не розгадування секретів Адальберта Ерделі, а тільки спроба наблизитися до них. Бо, як стверджує сам художник: «Таємницею є те, що знає тільки один».

Окрім того, в нашому виданні вміщено перше художнє осмислення життя Ерделі — біографічна драма «В Парижі гарне літо…», написана за його щоденниками.

ІІ. НЕВІДОМИЙ ЕРДЕЛІ

50 фактів із життя одного з найвидатніших українських художників

І м’я Адальберта Ерделі потрохи поверта­ється до нас із напівзабуття. Свідченням цьому є два розкішні альбоми, видані у 2007 році. Особливо цінним є дослідження Івана Небесника, який по суті створив першу біографію художника. То що ж це за таємничий художник, який заснував цілу закарпатську школу живопису, міг безбідно жити в Парижі чи Мюнхені, але попри все — повернувся до Богом забутого краю, аби померти тут в опалі і нестатках.

 Народився художник 1891 року під українським прізвищем Гриць в селі Климовиця на Іршавщині. Коли Адальберту було десять років, батько, сільський учитель, змушений був під тиском державної політики мадяризації змінити прізвище зі слов’янського на угорське. Так Гриці стали Ерделіями. Слово «Ерделі» з угорською означає «лісовий край». Саме так називали цю частину Карпат.

 За віросповіданням Адальберт Ерделі — гре­ко-католик. Мав десять рідних братів і сестер. Молодший брат Ян теж став художником.

 Надзвичайно обдарований. В Угорський королівський художній інститут вступив без спеціальної підготовки. Вже на старших курсах на запрошення відомих угорських художників Шімона Голлоші та Кароя Ференці бере участь у найвідоміших мистецьких угорських колоніях — в Нодьбані (Баю-Маре) та Кечкеметі.

 У Мукачівській гімназії Ерделі, окрім малюнка, викладав гру на скрипці. Музика супроводжувала художника впродовж усього життя. В оркестрі Сигітської учительської семінарії грав на віолончелі. Захоплювався класикою. Зокрема, відвідував відомий оперний театр «Ла Скала» в Мілані. Так любив музику, що радив своїм учням, коли малюють, щось наспівувати чи насвистувати. Удома Ерделі грали сімейним оркестром: Адальберт — на роялі, брат Ян — на контрабасі, а інший брат Владислав — на скрипці.

 Чотири роки (1917–1921) був директором Мукачівської горожанської школи.

 З 1922-го по1926 рік провів у Німеччині. (Мама Ілона Цайскі — німка). Вже через рік мав персональну виставку в одному з найзнаменитіших виставкових залів — «Скляному палаці» Мюнхена. Відвідав чи не всі відомі німецькі музеї.

 У 1924 році як кореспондент однієї з найбільших баварських газет малює Адольфа Гітлера на судовому процесі в Мюнхені. Вдруге фюрера намалював значно пізніше — в образі чорта, коли його кохану Магду затримали на кордоні з Італією. Під час війни згаданий портрет замалював.

 У 1925 та 1926 роках здійснює великі подорожі в Італію та Швейцарію. Побачив там чимало світових шедеврів.