Завантажити застосунок

Яків і мокрий вечір

Яків і мокрий вечір

Яків і мокрий вечір — Катерина Міхаліцина

Видавництво: Видавництво Старого Лева
Автор: Катерина Міхаліцина
Жанр: Казки і дитяча класика
Де читати: У застосунку Наша Книга — детальніше
ISBN: 9786176799443
  • 120.00 грн


Опис

«Яків і мокрий вечір» — книжка-картинка Катерини Міхаліциної з ілюстраціями Грасі Олійко. Вийшла у «Видавництві Старого Лева» 2021 року.

Дощовий черв’як Яків вибрався з нірки у гарному настрої і поповз шукати собі вечерю. Та дорогою йому трапилися заплаканий равлик, мокрички, метелик і жук-олень. Яків навіть розсердився, бо не міг зрозуміти, чому вони плачуть. Але невдовзі й самому Якову зібралося на сльози.

Книжка «Яків і мокрий вечір» допоможе дитині зрозуміти, чому ми іноді плачемо і що плакати — зовсім не соромно. Завдання наприкінці допоможуть дітям осмислити власні емоції та зрозуміти почуття інших.

Про видання

Вікові обмеження
0+
Мова
Українська
Мова оригіналу
Українська
Рівень складності
Легкий
Рік написання
2021
Опубліковано
2021
Кількість сторінок
32
Обсяг
≈ 1 100 слів
Час читання
≈ 5 хв
Ілюстратор
Грася Олійко
Формат
Електронна книга

Зазирнути в книгу

Уривок

Яків був дуже серйозним дощовим черв’яком. Він жив у нірці під землею. Залюбки слухав, як порипує коріння, просуваючись углиб. І як шарудять пагони, пробиваючись угору. Ретельно копав нові ходи. Вчасно снідав і вчасно вкладався спати. А по обіді грав у шахи сам із собою.

Як? А для чого тоді серйозному черв’якові хвіст?

Якось увечері Яків зголоднів і виповз на поверхню за кусником листка.

Рррррраз і випростав тіло. Рррррраз і підтягнув. Рррррраз ой! Вперся носом у равликову мушлю. Равлик схлипнув.

Ти чого? запитав Яків.

Мені надщербили мушлю. Її уже не пола-а-а-агодиш! равлик заплакав.

Яків не знав, як поводитись у таких випадках, тому просто поповз геть.

О, і ти плачеш? здивувався черв’як, побачивши трав’яного коника. А в тебе що сталося?

Мені сусіда по травинці щойно сказав, буцім одна моя стрибуча ніжка коротша за іншу і це так негарно, що він навіть сидіти поруч зі мною не хоче, зітхнув коник, і по його мордочці скотилася велика сльоза.

Ну, то тобі самому більше місця буде! відповів йому Яків і посунув уперед.

А ви чого рюмсаєте?

Маленькі заплакані мокрички під трухлявою колодою аж роздратували Якова.

Де наша мама? Де, де де?! хором запищали ті. Нам без неї стра-а-а-ашно!

Тю, та он же вона! Їсти вам тягне. До речі, про їжу… в животі у Якова кумедно забурчало, тому він поповз далі.

А далі Якову зустрівся жук-олень. У нього дивно блищали очі, й вигляд він мав теж якийсь дивний.

Тобі хтось щось пошкодив? Чи образив тебе? А може, ти голодний або тобі страшно? Яків не знав, що й думати.

Тільки поглянь, які чудесні ромашки на нашому лузі! пробурмотів жук.

Ромашки?! аж оторопів Яків. До чого тут ромашки?..

Краса це так зворушливо! додав жук-олень і поповз на замшілий камінь.

Боляче плачуть, страшно плачуть, і від краси теж плачуть? Нісенітниця якась.

Яків був такий збентежений, що мало не проґавив дуже підходящого березового листка у себе під носом.

Усе. Негайно додому. І більше жодних сліз.

Дзуськи!

О-о-о-о! І ти теж?! не стерпів Яків, побачивши сатурнію грушеву, що гойдалася на китиці квітів.

Ще вчора я спала у своєму коконі. А тепер маю крила. І літаю! Літаю в цьому великому і прекрасному світі. Це так, та-а-к незбагненно і... радісно!

Ага, їй радісно а вона плаче!.. Змовилися вони всі сьогодні, чи що?! пхикнув Яків і швиденько заховався в нірку.

Смаковитий листочок лежав у кутку кімнати. На столику самотньо стояли шахи. Але Якову нічого не хотілося. Йому ніби грудка в горлі застрягла, і все довкола тільки дратувало. Яка прикрість! У нього мав бути такий чудовий вечір, а тут...

Зненацька щось голосно зашаруділо. Вода!

«Хутчій нагору!» подумав Яків і виповз на поверхню крихітним рятувальним тунелем.

Дощ періщив що було сили. Яків згорнувся вузликом у сховку під лопухом і мовчки дивився, як вода заливає його нірку, таку рідну й затишну.

Я тобі дуже співчуваю. Інколи це так дістає ремонтувати дім після кожнісінької зливи! озвався хтось із-за стеблини.

Яків насупився. Звідки комусь знати, що він почуває?! Може, годі вже несподіванок на сьогодні?

Черв’як у картатій хустинці підсунувся ближче.

Мене звати Макс. Можеш нічого мені не казати, я просто побуду біля тебе, поки закінчиться дощ. Гаразд?

І Яків, серйозний і розважливий Яків, раптом уявив, як плавають у вирі води його шахи, а тоді подумав про те, скільки доведеться шукати нового листочка, лагодити стіни у поруйнованій домівці і... розплакався.

Макс співчутливо поплескав його по спині. Грудка, що застрягла в горлі, кудись зникла, ніби розчинилась. Якову стало так легко, що він відчув себе майже метеликом.

Хочеш, я допоможу тобі прибрати в нірці, коли дощ ущухне? запитав Макс.

Яків кивнув.

Як добре, що поруч є хтось, з ким можна пережити навіть наймокріший на світі вечір.

Допоможеш Якову збагнути чому плакали його сусіди з луки?

Равлик плакав, бо йому було...

боляче;

прикро;

сумно;

твій варіант.

Трав’яний коник схлипував, бо почував...

образу;

гіркоту;

несправедливість;

твій варіант.

Мокрички плакали, бо їм було...

страшно без мами;

незатишно;

вони хотіли їсти;

твій варіант.

Жук-олень відчував...

зворушення;

розчулення;

захоплення;

твій варіант.

Про твір і автора

Для кого ця книга

  • найменшим: у картці вікове обмеження 0+, обсяг — 32 сторінки;
  • батькам, які шукають книжку про сльози: видавець прямо каже, що вона допоможе дитині зрозуміти, чому ми іноді плачемо і що плакати — не соромно;
  • тим, кому потрібні завдання, а не лише текст: наприкінці є вправи на осмислення власних емоцій;
  • тим, хто любить книжки-картинки: ілюстрації Грасі Олійко — половина цієї книжки.

Чому варто прочитати

  • герой незвичний для дитячої книжки — дощовий черв'як Яків, який грає в шахи сам із собою;
  • усі, кого він зустрічає дорогою, плачуть: равлик, мокрички, метелик і жук-олень;
  • поворот у сюжеті логічний і потрібний: наприкінці й самому Якову збирається на сльози;
  • у каталозі є ще дві книжки Катерини Міхаліциної.
Катерина Міхаліцина
Катерина Міхаліцина

Історія написання

«Яків і мокрий вечір» — книжка-картинка Катерини Міхаліциної з ілюстраціями Грасі Олійко, що вийшла у «Видавництві Старого Лева» 2021 року на 32 сторінках. Дощовий черв'як Яків живе в нірці під землею, слухає, як порипує коріння, вчасно снідає й вкладається спати, а по обіді грає в шахи сам із собою. Одного вечора він зголоднів і виповз на поверхню за кусником листка — і дорогою натрапив на заплаканого равлика, мокричок, метелика й жука-оленя. Яків навіть розсердився, бо не міг зрозуміти, чому вони плачуть, аж поки й самому не зібралося на сльози. Видавець пояснює задум прямо: книжка допомагає дитині зрозуміти, чому ми іноді плачемо і що плакати — зовсім не соромно.

Нові казки Старого Лева
Лише в застосунку Немає в продажу

Надійка Гербіш

Нові казки Старого Лева

300.00 грн
Таке різне Різдво
Лише в застосунку

Костянтин Москалець

Таке різне Різдво

150.00 грн

Де читати книгу

У застосунку

Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.

Часті питання

Для якого віку книжка?
У картці 0+, обсяг — 32 сторінки, рівень складності «Легкий».
Про що вона?
Про дощового черв'яка Якова, який одного вечора зустрічає всіх заплаканими — і врешті плаче сам. Видавець визначає тему як розмову про сльози й емоції.
Чи є в книжці завдання?
Так, наприкінці — завдання, які допомагають дітям осмислити власні емоції та зрозуміти почуття інших.
Хто намалював ілюстрації?
Грася Олійко.

Написати відгук

будь Ласка авторизуйтесь або створити обліковий запис перед тим як написати відгук
Застосунок «Наша Книга» — зручніше читати з телефона Відкрити