Клуб червоних кедів. Подруги forever!. Книга 2

Привіт навесні!

У нього найчарівніша у світі усмішка. Лусія побачила Еріка в глибині коридору і сповільнила ходу. Так, але про все за чергою. Вона щойно піднялася на другий поверх та прямувала до класу. Дівчата вже стовбичили біля дверей. Фріда реготала з жартів, якими сипала Ракель, і розбавляла їх власними приколами. Обидві були високі й дотепні, наче ці дві риси — невід’ємні атрибути членів шкільної волейбольної команди. Беа стояла замріяна й геть не в гуморі. Можливо, тому що вчора вона до самої ночі сиділа зі скрипкою. Сусана зі своєю фірмовою байдужістю на обличчі й синьою хустинкою на шиї підпирала двері. Вона не застудилася, просто полюбляла носити хустинки. Час від часу дехто з учителів робив їй зауваження, адже цей аксесуар не входив до шкільної форми. Тоді Сусана мусила скидати хустинку.

Побачивши Лусію, дівчата хором проспівали:

— П’яаааать!

Доки Лусія співала у відповідь «Тааак!», подруги стрибали навколо.

За кілька днів у неї день народження.

— Ти вже придумала, куди підемо? — запитала невгамовна Фріда.

Лусія знала, що дівчата не будуть напружуватися й готувати для неї якийсь сюрприз. Вони вже стільки часу разом, що навряд чи здатні чимось здивувати одна одну.

— Маю одну ідейку, та спершу дещо уточню...

І щоб подруга більше її не діймала, змінила тему й запитала, як минули вихідні.

— Я цілу добу мусила терпіти брата, бо в нас була сімейна екскурсія. Думала, сконаю... — зітхнула Фріда.

— Твій брат іще такий нічого, не наїжджай! Пам’ятаєш, як він із тобою панькався, коли ти зламала ногу? Бідолашний Дані... — Лусія згадала ті часи, коли Фріда кульгала на милицях.

— Я йому так і перекажу! Дані дуже зрадіє, бо він тобою марить...

— Та ну тебе! Не мели дурниць!

— Лусія вже зайнята! — іронізувала Сусана, й далі підпираючи двері.

— Ти йому, сердешному, так нічого й не скажеш? — запитала Беа і прикрила рота рукою, щоб Ерік часом нічого не почув.

— Ага, ти помітила, як жалібно він на тебе дивиться? — Ракель мало переймалася тактовністю.

Лусія і сама бачила, що Ерік не зводить із неї очей. Разом із Хайме та іншими хлопцями він стояв навпроти, біля свого класу.

— Та скажу, скажу! Просто я хотіла спершу підійти до вас. Ви ж знаєте, що завжди будете в моєму серці на першому місці.

Дівчата обізвали її вертихвісткою і випхали до хлопця, що тихо страждав у гурті однокласників біля протилежної стіни. Лусія пішла до Еріка — найгарнішого хлопця у школі. Її хлопця! Пальцями прочесала гривку, надаючи їй більшого об’єму. Вона досі не могла повірити, яке щастя на неї звалилося. Лусія могла вічно дивитися в ці зеленющі очі й на довге біляве волосся, що так йому личить. Ерік побачив, хто до нього йде, і також покинув друзів. Посередині вони зустрілися.

— Привіт, Лусіє!

— Привіт, Еріку!

Лусія стала навшпиньки й обмінялася з Еріком привітальними поцілунками. Без такого маневру вона зі своїм зростом до його щік не діставала. А щоки Еріка тим часом помітно спалахнули.

— Як вихідні?

— Добре! З’їздили до бабусі й там відсвяткували День матері. А в тебе?

— Так собі... Футбольний матч у суботу й велосипед у неділю.

— Прикольно!

Лусіїні вихідні минули цілком непогано, хоч і в сімейному колі. Було сонячно, тож вона трохи позасмагала, тільки в майці та з супермега-захисним кремом. Небезпечно бути рудою і світлошкірою. Неможливо спокійно довіритися сонячним променям, що непомітно й підступно таки зроблять своє. Бабуся Авґустина організувала посиденьки в саду й приготувала фідеуа[1], від якого залишилися лише три порожні сковороди, і на десерт — шоколадний пиріг із «M&Ms», якому взагалі ціни немає.

Вони з Еріком ніяк не могли визначитися з побаченням, про яке домовлялися ще місяць тому, перед великодніми канікулами. Коли комусь з них випадала вільна хвилинка, інший неодмінно мав насичений графік. Ерік був членом футбольної команди свого району і по суботах чи неділях, коли як, мусив ходити на матчі. Лусія на жоден із них досі не потрапила.

— У суботу твій день народження! — нагадав Ерік.

— Ага... — усміхнулася вона.

Не забув! Хоча в цьому й не було його особливої заслуги, адже Tuenti ще на початку місяця всім повідомило про іменинників.