Серія «Детективна а ґ енція ВО»
Віктор Янкевич
КО П Я
Роман
КОПІЯ
ÁÎÃÄÀÍ
Серія «Детективна а ґ енція ВО»
Віктор Янкевич
тенета
Соціальний детектив
Серію «Детективна а ґ енція ВО» засновано 2016 року
Злочин і кара, невідкупний гріх і спокута, батьки і діти, кохання й похіть... Вектори цієї книги розмаїті, сюжет захоплюючий і динамічний. А життя сплітає в єдиний клубок теперішнє й минуле... Не дивися в дзеркало проти ночі, бо потойбіччя пантрує на твою душу. Але є ще любов, яка вирятовує, бо брат не зрікається брата!
Передмова
Після впевненого дебюту романом «Тенета», приязно прийнятого критикою і читачами, Віктор Янкевич пропонує читацькому загалу новий роман. Це очікувано — детектив, і автор, як і в попередній книжці, не намагається розмивати рамки жанру. Але на відміну від попередньої, де герої переважно розмірковували і розплутували підступи серійного мережевого лиходія, сидячи за ноутбуком, «Копія» — це динамічний екшен, зі стріляниною та погонями, де немає місця оцьому сакраментальному — «а тепер, любий Гастінгсе, зберіть усіх в бібліотеці і я вам розповім, хто убив лорда N», бо під час розслідування герої самі у смертельній небезпеці і антагоністи зовсім не британські джентльмени, а радше навпаки.
Отже, «Копія» — це роман, що має риси «крутого» детективу, дія якого розгортається у локаціях невеликого вигаданого західноукраїнського міста «Теренець», котрий невимовно нагадує одне цілком реальне місто із його життям та проблемами — соціальним розшаруванням, всесильними місцевими князьками-«олігархами» та правоохоронцями у них на побігеньках. Зрештою, це, мабуть, універсальні проблеми буття усієї «одноповерхової» України.
Головний герой, Гліб, людина із більш-менш типовою для сучасного мешканця маленького західноукраїнського міста біографією — вища освіта, кілька років держслужби, розчарування та заробітчанство у Польщі на автосервісі. Аж доки за ґрати не потрапляє його молодший брат, котрого звинувачують у моторошному злочині — жорстокому вбивстві на шкільному випускному його подруги. І це вбивство, виявляється, як дві краплі води подібне на інше, яке сталося двадцять років тому. Але поліція не зацікавлена у розслідуванні і вже призначила винного. Тому, щоб відновити справедливість, за справу береться Гліб.
Головний герой роману Віктора Янкевича, на відміну від канонізованого ще від часів сера Артура Конан Дойля шаблону, не має саморуйнівних звичок. Гліб не нюхає кокаїн, як Шерлок Холмс, не накидується зранку віскі, як герої багатьох американських крутих детективів, а навпаки — п’є протеїнові коктейлі, тягає штанги та пробігає щодня по десять кілометрів. Герой не має і ексцентричних хобі, притаманних детективам класичної доби — не грає на скрипці, не колекціонує орхідеї і єдина його пристрасть — спонтанний секс із випадковими партнерками, до якого він ставиться як до спорту.
Волею випадку на допомогу герою, який зіткнувся із сильним ворогом, за спиною якого вся міць правоохоронної системи, приходить старий мент, гіркий п’яниця дід Петро, та давня подруга Гліба, діджейка Енджі, дівчина із кримінальним минулим.
Отже, якщо ви любите блукати у дуже достовірних, проте неправильних версіях, вам подобаються круті сюжетні повороти та ви не розчаровуєтеся, коли у фіналі ваші підозри виявилися хибними — «Копія» має вам обов’язково сподобатися.
Юрій Камаєв
Пролог
У кімнаті, окутаній химерним мороком, схилившись над алюмінієвою мискою, голосно кашляв чоловік. З рота капала густа слина. Очі розпухли. Під ними виднілися великі синці. Він вчепився руками в сиве масне волосся, яке здавалося немитим понад місяць. На якусь мить затамував подих. Потім із жахливим риком виблював у алюмінієвий тазик. Витер рукавом рота. На столі, який стояв під вікном, була кружка з водою. Він спробував дотягтися до неї, та, не втримавши рівноваги, впав. Перевернув миску і гидка жовта блювота утворила на підлозі невелику калюжу.
— А бодай ти смоли в пеклі напився! — крикнув чоловік.