Звіробій. Роман

Фенімор Купер та його улюблений герой Натті Бампо

Чому юний читач з таким захопленням та незмінною цікавістю знову й знову звертається до романів Фенімора Купера, і вони написані понад сто років тому, не здаються йому недосяжно чужими?! Тому що ніколи не застаріє шляхетність героїв Купера, їхня мужність, почуття самовідданості та вірної дружби, їхнє самовладання в небезпечні хвилини життя, наповненого подіями та боротьбою.

Коли понад сто років тому європейці вперше прочитали романи Купера, то не тільки були вражені талантом художника, але й з великим інтересом знайомилися з країною, яка з’явилася перед ними завдяки волі письменника, і яка до того часу для багатьох із них була невідомою. Америка ХVІІІ століття... Величезні історичні переміни, що ламали звич­ний побут; драматичні епізоди освоєння колоніс та ми вільних земель; війна за незалежність від англійської монархії... Все це, відтворене Купером із гострим відчуттям національної своєрідності його країни, полонило читачів новизною та пізнавальною силою.

Читачів захоплювали незвичайною красою барвів куперівські пей­зажі: тиша лісів і чистота рік, гладінь озер і далечінь прерій — картини, що відтворювали в уяві величність, багатство незайманої американ­ської природи далеких часів.

Однак у себе на батьківщині книги Купера не завжди супровод­жував успіх. Бувало й так, що періоди визнання і навіть слави змінювались і замовчуванням його творчості, і ворожим ставленням до нього кри­тики. Коли народився майбутній письменник у 1789 році, минуло лише декілька літ з того часу, як закінчилася війна американців за незалежність. Із 1783 року Північна Америка вже не була колонією, а самостійною державою — республікою. І живі епізоди боротьби американського народу за незалежність юний Фенімор Купер міг чути від своїх старших сучасників. Трагічна історія винищення споконвічних господарів американської землі — індіанських племен — також не була для нього віддаленим минулим.

Озеро Отсего, на берегах якого розігрувалися захопливі події життя численних героїв Купера, — це озеро його дитинства. Поблизу від нього знаходився маєток батька письменника, судді Купера, де згодом виросло селище Куперстаун.

Фенімор Купер ще хлопчаком мріяв про морські мандри і був над­звичайно щасливий, коли за бажанням батька став спершу матросом у тор­говому флоті, а згодом військовим морським офіцером. Він був учасником будів­ництва військового брига на озері Онтаріо, і ми, читаючи в романах Купера чудові описи берегів Великих Озер, пригадуємо юність письменника. Жива уява, величезна скарбниця знань, палкий інтерес до історії своєї країни — ось що спонукало його звернутися до літературної творчості.

Письменник високо цінував свою епопею про Шкіряну Панчоху, пророкуючи їй довге життя. Це — п’ять романів, один із котрих знахо­диться зараз перед вами. Його головний герой — мисливець і слідопит Натаніель (Натті) Бампо. Це — чудовий літературний образ, створений шляхетною думкою і живою творчою фантазією художника. Він пере­ходить із роману в роман, і ми бачимо, якими життєвими шляхами він іде впродовж шістдесяти літ — із 1745 до 1805 року.

Купер створював цю епопею, немовби озираючись на історію своєї батьківщини. Першим був написаний роман “Піонери” (1823). Його герой Натті Бампо дуже старий, проте благородний і чесний, хоча й безпорадний у цьому чужому для нього світі нових законів і складних від­носин власницької держави.