Алгоритми життя

[Фоновий звук] Один удар серця зливається з іншим: перший — рівний і стабільний, другий — швидший на третину, потім сповільнюється, несе в собі напружену життєву енергію. Два ритми переплітаються, тембри поступово втрачають живу природу, стають механічними й зливаються у складну грандіозну електронно-музичну структуру.

[Субтитри] Весною 2015 року гуманітарний факультет Бейдзінського університету започаткував дисципліну «Візуальна антропологія», де студентам потрібно було виконувати групове завдання. До літа другого року проходження дисципліни подали 8 групових проєктів. Робота «Нове народження», яку виконали Сю Сіньюе, Ібанка Сінгх (іноземна студентка), Ґон Сяо та Себастьян Шварц (іноземний студент), отримала найвищу оцінку в групі й потрапила до списку номінантів на найкращий документальний фільм студентського кінофестивалю того року.

«Нове народження» досліджує, як технології змінюють процес природного народження людини та його складне мовне середовище, що надалі вибрали як довгостроковий напрям досліджень дисципліни. На серпень 2040 року зібрали понад 300 годин відеоматеріалів, інтерв’ю з респондентами з усього світу, а часовий проміжок дослідження охопив 25 років, що саме становить середню тривалість одного покоління людини.

Цей фільм змонтовано заново з частини цих матеріалів і створено за згодою респондентів та знімальної групи.

Звукове й візуальне наповнення окремих сцен змінили на етапі постпродукції.

Голос за кадром

Що спонукало вас захотіти народити дитину?

≡ Ву Їнм’янь

(37 років, район затоки Ґвандон-Гонконг-Макао, Китай, підприємиця)

Для жінки це природно. Ти відчуваєш цей сигнал у тілі, наче воно каже тобі: час, треба народжувати дитину. З іншого боку, уся навколишня обстава, включно з людьми довкола, має такі самі очікування від тебе. Адже зрештою наше суспільство, погодьтеся, уже тисячі років має таке уявлення про роль жінки...

≡ Ооно Кейдзі (скорочено K. O.)

(33 роки, Бостон, США, митець у сфері мультимедіа)

Для мене це певний досвід. Знаю, багато хто ззовні скаже: K. O. просто підтримує патріархальний устрій, завжди так було. Е-е-е... Це й не дивно, правда? Політкоректність ніколи не сходить з вуст у тих медіа. А коли це доходить до мене, вони знову кажуть: е-е-е... недостатньо політкоректно. Я вважаю, що те, що роблю, може, найвидатніше, що сталося в цьому столітті. І справжнє значення моїх дій буде оцінене, мабуть, лише через багато років. Чекатиму, коли той день настане.

≡ Ганна й Фатіма Кюн

(32 і 28 років, Берлін, Німеччина, професорка з історії кінематографа та фотографка)

(Ганна) Усе дуже просто! Я люблю Фатіму, вона любить мене, і ми хочемо залишити щось у цьому світі — докази наших стосунків. Очевидно, целулоїд чи диски можуть застаріти як носії інформації, а життя — ні, воно триває.

(Фатіма) Це звучить дещо егоїстично (сміється), але насправді все так і є. Ця дитина повністю належить тільки нам двом, без будь-яких домішок у вигляді третьої сторони, наче вода з лійки душу. (Сміється.) Коли кажу «третя сторона», то зовсім не хочу нікого образити.

≡ Неха Шрівастава

(22 роки, Гуджарат, Індія, сурогатна мати)

Я вперше завагітніла в 16. Я злякалася й запитала в Раджана, що робити.

Він був ненабагато старший за мене, просто похитав головою й сказав: «А що тут робити? Треба народжувати».

Ось так ми і одружилися, народився Вішал, а за рік — ще й Сіма.

Я сказала, що досить, нам нічого їсти. Раджан відповів: «Це не проблема, я знайду ще одну роботу».

Але ми однаково не могли сплатити рахунки, діти їли дедалі менше, а невдовзі мали йти до школи.

Мехак сказала, що лікарня «Аканкша» шукає молодих і здорових дівчат, тому я й прийшла сюди.

Народжувати дітей — це моя робота. Це вже третя дитина, яку виношую для клієнтів...

≡ MOW45

(вік невідомий, десь на Індокитайському півострові, контактна особа лабораторії SHIIVA {11})