та Тернопільської обласної ради
письменник, редактор, журналіст, краєзнавець
Богдан Мельничук народився 2 серпня 1952 року в с. Молотків Лановецького району Тернопільської області. Заслужений діяч мистецтв України (2008).
Лауреат всеукраїнських літературно-мистецьких премій ім. Іванни Блажкевич (1994), братів Богдана і Левка Лепких (2000), Уласа Самчука (2002), Романа Завадовича (2016; усі м. Тернопіль) літературної премії ім. Ірини Вільде (2008, м. Львів), міжнародних премій: літературної «Сад божественних пісень» ім. Григорія Сковороди (2010, Україна), у галузі україністики Фонду Во ляників-Швабінських при фундації УВУ (США, 2011); об ласних премій від Олександра Смика «Державницька позиція» (2009), ім. Станіслава Дністрянського (2003) і в галузі культури (номінація «публіцистика», ім. Яро слава Стецька (2011; усі – м. Тернопіль); дипломант 14-го (2010) і лауреат 15-го, 16-го та 19-го (2011, 2012 і 2015) всеукраїнських конкурсів ім. Мирона Утриска (м. Турка Львівської обл.), перша премія у номінації «Квітни, мово наша рідна!» XVI Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» (2015, м. Одеса), дипломант обласного конкурсу ім. Володимира Вихруща (2002, м. Тернопіль) та Всеукраїнського конкурсу гумору і фольклору ім. Павла Глазового (2011, Миколаївська обл.); 2-а премія Першого (2007), спеціальний приз Третього (2009), 3-я премія Четвертого (2010, спільно з Н. Колтун) всеукраїнських конкурсів радіоп’єс «Відродимо забутий жанр» (м. Київ); 2-а і 3-я пре мії Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова–2010» у номін ації «драми» за п’єси «Реквієм для кларнета без орке стру» (спільно з О. Мосійчуком) та «Віщий сон, або Мудрий Іванко» (з В. Фроленковим); дипломант «Коронації слова–2012» у номінації «П’єси для дітей» за твір «На галявині та в підземеллі, або Пригоди ґномика Чарлі» (з Г. Шулим), дипломант і спеціальна відзнака «Коронації слова–2013» у номінаціях «П’єси для дітей» («Чотири чарівні перлини»; з Г. Шулим) та «Пісенна лірика для дітей» («Молитва за сім’ю»); спеціальна відзнака «Коронації слова–2014» у номінації «Пісенна лірика» за кращий твір на військову тематику («Батьку-отамане»); спеціальна відзнака «Коронації слова–2015» за роман «Остання дорога». Лауреат конкурсу «Жіночий щоденник» («Нова Тернопільська газета», 2013). Переможець (1-а премія) міжнародного конкурсу «Жінка в історії» веб-порталу «Жінка-українка» (м. Київ) за нарис «Співачка і цар» (Соломія Крушельницька і Микола ІІ)» (2014). Почесний знак НСЖУ, Почесна відзнака НСПУ (обидві нагороди – 2009); «Золота медаль української журналістики» (2014).
Член Національних спілок журналістів (1980), письменників, краєзнавців України, Наукового товариства ім. Т. Шевченка (всі – 1998). Людина року-2008 у Тернопільській області. Академік Академії соціального управління зі спеціальності «соціальна політика» (2008). Почесний краєзнавець України; почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта»; медаль ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка «Будівничий України» (всі – 2008). Член Шляхетсько-Дворянського зібрання Тернопільщини (2010). Медаль святих Кирила і Мефодія УПЦ КП (2010), державна ювілейна медаль «20 років незалежності України», орден Українського козацтва «Віра» IV-го ступеня (всі – 2011). Почесні відзнаки міського голови Тернополя (2011, 2012). Медаль «Почесна відзнака» НСПУ, лицарський орден «Іван Сірко» ІІІ ступеня Українського вільного козацтва, відзнака голови Тернопільської ОДА «Честь і слава Тернопільщини» ІІІ ступеня (всі нагороди – 2012 р.).