Стеження : роман

1 «Скайлайт», вул. Золота

Вона завжди працювала в тиші, проте її успіхи лунали гучними рифами. Принаймні колись так було. Кілька останніх справ більше нагадували звучання бас-гітари, не під’єднаної до підсилювача.

Якби не це, Йоанна Хилка нізащо б не з’явилася цього дня на роботі. Довідавшись про вагітність, вона майже відразу прийняла рішення кілька днів триматися якомога далі від канцелярії «Желязний і МакВей».

Одначе така нагода траплялася далеко не щодня. Нагода, якої вона не могла проґавити. Щойно один із іменних партнерів повідомив, що на двадцять другому поверсі «Скайлайту» на неї чекають особливі клієнти, не роздумувала ні секунди. Не гаючи часу на перевдягання, Хилка накинула чорну шкіряну куртку зверху на футболку із зображенням Iron Maiden і помчала до свого «ікс-п’ятого» 2.

На вулицю Золоту з Саської Кемпи Йоанна дісталася менш ніж за чверть години. Мала достатньо часу, аби усвідомити, в якому виграші вона може бути завдяки цій справі. Хоч і повернулася Хилка в канцелярію на щиті, а не зі щитом, і навіть добилася підвищення, проте повністю відновити свою репутацію їй так і не вдалося. Для цього потрібна була гучна, ефектна перемога. І бажано з нокаутом у першому раунді.

У конференц-залі на Хилку чекала пара клієнтів і сам Желязний, який, вочевидь, вирішив скласти їм компанію до моменту появи підлеглої. Коли ж Йоанна ввійшла, попрощався з літнім подружжям, після чого, байдуже кивнувши Хилці, вийшов у коридор.

Адвокатка зупинилася перед двома людьми, відхиливши поли куртки та вперши руки в боки. Вони споглядали на неї, як на навіжену.

— Не подобається Едді 3? — запитала Хилка.

Подружжя перезирнулося, а Йоанна тицьнула пальцем у зомбіподібну фізію женця на футболці.

— Це в нас тут такий дрес-код, — додала, сідаючи навпроти клієнтів. — Ще один носить Вілла Сміта. На щастя, тільки у серці.

— Ми чекали на... — невпевнено почав чоловік.

— На найкращого юриста в канцелярії «Желязний і Мак-Вей», — закінчила за нього Хилка. — Принаймні так вас запевнив іменний партнер, із яким я розминулася в дверях.

Старий кивнув.

— І ви дочекалися, — додала Йоанна. — І нехай мій костюмчик не вводить вас в оману. І не дивіться туди.

Хилка поклала лікті на столі та сперлася підборіддям на руки. Вона роздивлялася літню пару, думаючи, що й справді натрапила на справу, завдяки якій зможе відновити свою адвокатську репутацію. Більшість юристів чекала на подібну нагоду все життя. А дехто так і не дочекався.

Йоанна випросталася й поправила футболку.

— Це покровитель жалюгідних справ, — мовила, вказуючи на Едді. — Він став би вам у пригоді більше, ніж будь-кому, якби не той факт, що у вас є я. Мене буде цілком достатньо для успіху.

Пара продовжувала мовчати. Хилка зітхнула й закотила очі.

— Мені в SETI 4 телефонувати? — запитала.

— Перепрошую? — буркнув у відповідь чоловік.

— Вочевидь, ви втратили навички спілкування, а хлопаки з SETI добре знаються на таких речах. Не дарма ж вони роками намагаються встановити зв’язок із позаземними істотами.

— А ви нахаба...

— Анітрохи. Зате в мене обмаль часу, до того ж ви платите мені погодинно.

— Ми в жодному разі...

— Час біжить, — перервала чоловіка. — А гроші тануть.

Пара відреагувала так, як могло відреагувати тільки досвідчене подружжя. Їм не потрібне було ні SETI, ні навіть слова — щоб зрозуміти одне одного, їм достатньо було одного погляду.

Вони підвелися й повільно рушили до дверей.

«Недобре», — подумала про себе Хилка. Така невибаглива перевірка мала показати їй, скільки ці люди здатні витримати. На них чекали складні випробування пресою, постійні атаки, порпання в брудній білизні, обмовляння. А їхня реакція матиме безпосередній вплив на те, якої думки про обвинуваченого буде громадськість.

— Сідайте, — кинула Йоанна, не розвертаючись. — Мені треба було легенько вас промацати.

— Промацати?