| Видавництво: | Видавництво «Богдан» |
| Автор: | Август Демшар |
| Жанр: | Пригоди і детектив · Церква: трилогія "Колодязі" |
| Де читати: | У застосунку Наша Книга — детальніше |
| Серія: | Церква: трилогія "Колодязі" · книга книга 1 |
| ISBN: | 978-966-10-8820-6 |
Цю книгу не можна завантажити — вона доступна для читання лише в нашому мобільному застосунку.
Застосунок доступний на Android та iOS.
Роман визнаного словенського автора детективів Августа Демшара «Церква» — перший кримінальний твір із детективної трилогії «Колодязі». Убивство високого церковного сановника розпочинає низку злочинів, які відбуваються в автохтонному словенському середовищі, у вигаданому селі Колодязі, в якому, здається, панує особливий вид зла. Убивства один за одним нанизуються, кількість потерпілих, як і потенційних злочинців, із кожним днем росте, поліційне розслідування заходить у глухий кут. Автор втягує читача у гущу подій і тримає в напрузі навіть тоді, коли зосереджується на взаєминах головних героїв та їхніх характеристиках. Крім головного наративу, Август Демшар порушує низку суспільно актуальних проблем. Пропонований твір — напружене та інтелектуально вимогливе чтиво, яке веде читача крізь лабіринти розслідування до розкриття надзвичайно складних кримінальних справ.
Згідно з вікіпедією, Мариборська архієпархія — одна з двох словенських архієпархій, «створена з колишньої Лавантинської єпархії, яка спочатку охоплювала територію навколо Шентандража в Лаботській долині австрійської Каринтії. У 1859 році єпископ Антон Мартін Сломшек переніс її осідок до Марибора та відбудував тодішній Мариборський парафіяльний собор Св. Івана Хрестителя. У березні 1962 року єпархія була перейменована в Мариборсько-лавантинську єпархію, а в квітні 2006 року її було підвищено до рангу архієпархії». За описане національно свідоме діяння ми справедливо вважаємо Антона Мартіна Сломшека, як і генерала Рудольфа Майстра, визначною особистістю, яка посприяла тому, що Марибор і в цій сфері став словенським.
Мариборський собор розташований у самому центрі старого середмістя на площі, яку названо на честь Антонія Сломшека. Перед входом до церкви стоїть могутній пам’ятник Сломшеку, а з іншого боку площі, навпроти церковної апсиди, у вітрині Сломшекової книгарні відбивався силует собору аж до переїзду колишньої крамниці «Пеко» на Госпоській вулиці до визначнішого приміщення.
Резиденція архієпархії розмістилась на площі Антонія Сломшека, номер дев’ятнадцять, у будівлі в стилі класицизму, повз яку проходимо, якщо звертаємо з вулиці Госпоської на вулицю 10 Жовтня і прямуємо до будівлі Мариборського театру. Архієпархія розташована на північному боці площі, являючи собою міщанську будівлю з цокольним і трьома вищими поверхами та мансардними вікнами в охайному піддашші. Її фасад взірцево відреставровано, що, на жаль, у Мариборі, не завжди трапляється. Штукатурка не відвалюється, кути не відбиті, від землі по ній не пнеться волога. Можливо, її рожевий колір міг би збентежити якогось душеспасителя, але, поклавши руку на серце, колір ніжний і приємно поєднується зі світлими кремово-білими акцентами віконних рам. Віконниці яскраво-зелені й здебільшого опущені, особливо вечорами, коли слідчі з вікон відділка поглядають на будівлю. Загалом будівля приємно виглядає і є окрасою та гордістю Марибора і його мешканців, які вже давно не надто вимогливі щодо цього.
Повз осідок Мариборської архієпархії люблять прогулюватися рідкісні групки туристів, щиро ним захоплюючись. Здебільшого це австрійські пенсіонери під час своїх одноденних поїздок, але, як уже зазначалося, людина в Мариборі сьогодні не повинна бути надмірно вимогливою.
Коли групка австрійських пенсіонерів пришкандибає на площу Антонія Сломшека, припускаємо, що активний екскурсовод сміливо вказує їм на собор, його завидний вік, головне відділення Пошти Словенії, ректорат університету та театр. Скажімо, з особливою гордістю веде їх до скульптури Антонія Мартіна Сломшека роботи Мартіна Древа, майже триметрової статуї «першого мариборського єпископа, національного діяча, просвітителя і письменника», як написано на постаменті, але замовчує той факт, що красива класицистична будівля на площі Сломшека під номером дев’ятнадцять, в якій розташований осідок Мариборської архієпархії, з січня 2016 року знову перебуває в руках австрійців, точніше, єпархії Граца, Целя та Зальцбурга.
Ця книга читається в застосунку Наша Книга: купили на сайті — вона одразу у вашій бібліотеці на телефоні, з офлайн-режимом і синхронізацією прогресу.
